Воєнні вибори крізь призму політичного хаосу й трощі війни

Політика
4 Листопада 2024, 15:40

На формування нової політики в країні безпосередньо впливає російсько-українська війна, про що свідчить повоєнний досвід інших держав. Воєнні діячі, ветерани й ставлення до них українців матиме чимале значення в черговому виборчому сезоні. Це буде абсолютно новий політичний фон. Де поряд з давніми, випробуваними часом атрибутами виборчих технологій можна розглядати й нові, як-от онлайн-голосування.

Традиційною технологією збирання голосів ми вважаємо найпростіший спосіб — використання медіа. Це буде неважко для влади, адже вона монополізувала весь медійно-телевізійний ресурс. Вдало знятий телевізійний ролик і грамотно вибудована низка публікацій здатні перетворити політичну «попелюшку» на кумира мас.

Дискомфорт нелегітимності

Насправді українська влада ще з травня 2024 року перебуває в стані виборчої турбулентності. Саме тоді закінчилися повноваження президента України Володимира Зеленського. Українці сприйняли це відносно спокійно. Мовляв, і справді, які вибори під час війни.

Тепер вибори президента й вибори до Верховної Ради України можуть бути навесні 2025 року, а до місцевих рад — у жовтні. Як відомо, на цьому наполягають західні партнери.

Ледь не ультимативно ця тема прозвучала під час візиту Володимира Зеленського до США на Генасамблею ООН, де також ішлося про варіанти закінчення війни в Україні.

Після Генасамблеї президент України Володимир Зеленський в інтервʼю британському виданню The Economist уже відкрито, без вихилясів говорив про можливість провести президентські вибори наступного року.

Тож журналісти видання зазначили, що, попри попереднє рішення офіційного Києва відкласти вибори до завершення війни, Зеленський начебто вже розглядає можливість призначити президентські вибори 2025 року, щоб зміцнити свою владу.

За словами The Economist, одним з потенційних суперників Зеленського може бути колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний.

Чи пришвидшать вибори кінець війни

«Роблю ставку на те, що нам дадуть вікно провести демократичні й легітимні вибори. Можливо, це буде через пів року чи девʼять місяців. Адже сьогодні немає чіткого розуміння, як проводити вибори — одночасно чи через кожні три місяці. Але після оновлення теми легітимності як центральної, так і місцевої влади є великі ризики подальшої війни, якщо Україна не зможе запровадити адекватних запобіжників проти російської агресії. Хоча нам кажуть, що війна розпочнеться через три — пʼять — шість років. Чомусь здається, що РФ не чекатиме укріплення позицій України й подальшого реформування нашого ВПК. Вони можуть піти вперед, щоб у майбутньому легітимна влада України підмалювала якийсь документ, що його Кремль вважатиме для себе важливим», — зазначив політолог Ігор Чаленко.

А тим часом Центральна виборча комісія (ЦВК) ще 20 вересня ухвалила постанову щодо впорядкування та змінення виборчих дільниць.

Адже вони сформовані й адаптовані під останні місцеві вибори, що відбулися до великої війни — 2020 року. І тепер потрібно взагалі переглядати територію та наявність виборчих дільниць, оскільки декотрі пункти попередніх голосувань зруйновані. Тож роботи через край, а часу не так уже й багато.

Як намалюємо — так і житимемо

Чи бачить чинна влада для себе бодай якусь вигоду у виборах під час війни? Скажімо, збереження самої себе й можливостей офіційно підтвердженого статусу на противагу некомфортній напівлегітимності до кінця війни. Це суперечливе твердження.

Ми могли б припустити, що президент Володимир Зеленський виборів більше хоче, ніж не хоче. Бо, як варіант, його обтяжують одні й ті ж прізвища, що з 2019 року просто переходять з кабінету в кабінет без особливої користі для держави. Якби не було нещодавнього скандалу в партії «Слуга народу». У керівній політсилі заявляють про втаємничене від частини «слуг» створення нового політичного проєкту. Мовляв, формальний керівник СН Олена Шуляк разом з ексміністром інфраструктури Олександром Кубраковим і його колишнім заступником Мустафою Найємом підпільно вибудовують якусь нову політсилу під чинного президента на базі керівної партії.

Обурення не посвяченої частини «слуг» можна зрозуміти. Кинули як недостойних. Водночас відомо, що мобільна й надзвичайно амбіційна невеличка корпорація найближчого оточення президента Володимира Зеленського під кодовою назвою «5-6» мудрує всю внутрішню й зовнішню політику. Про це пишуть в Україні й майже в усіх західних медіа. Вочевидь, оточення Володимира Зеленського розуміє, що простим переформатуванням на виборчих перегонах успіху не досягти. Тож і малюють схеми окремих входів тих самих, але після ребрендингу, гостей у ту ж саму хату.

Також не раз після травня 2024 року вусатий речник Кремля Пєсков ставив під сумнів легітимність чинного президента України Володимира Зеленського. Звісно, з подачі Путіна. Саме це, за версією країни-агресора, є однією з перешкод на шляху до переговорів. Насправді ж ми не бачимо бажання Путіна вести перемовини. Від слова «зовсім».

Отже, організувати сьогодні в Україні вибори надзвичайно складно.

Деякі політики й аналітики вважають, що вони можуть стати й прямим шляхом до того, що відбувається з демократією в Росії.

«Влада намагається робити все, щоб якомога менше громадян могли взяти участь у виборах. Тому що в наших реаліях від виборів можуть бути відрізані кілька категорій українців, — вважає народний депутат, лідер партії “Розумна політика” Дмитро Разумков. — По-перше, це військовики. Вони не зможуть ні проголосувати, ні бути обраними! По-друге, як проголосують українці за кордоном, яким нинішній міністр закордонних справ Андрій Сибіга свого часу заблокував консульські послуги?

По-третє, від виборчого процесу хочуть відрізати журналістів. Свобода слова завжди була рушійним механізмом, який не допускав фальсифікацій. Чи допустили б зараз до висвітлення виборчого процесу незалежних журналістів, а не лише телемарафон? Сумніваюся. І по-четверте, влада робитиме все, щоб на дільниці прийшло менше чоловіків. Скажуть, наприклад, що там буде працювати ТЦК (жартую)».

Вибори в смартфоні?

Кожна влада від виборів до виборів відсікає старі лази маніпуляцій. Водночас не всі можуть одразу помітити нові.

Наразі подейкують, що Зеленський розглядає можливість голосувати в «Дії».

Тема онлайн-голосування для України не нова. Наразі вона справді отримала нове звучання через потребу залучити до виборчого процесу військовиків з фронту.

За останні 15 років безліч процесів і процедур перевели в інтернет, тому голосування онлайн, здавалося б, цілком логічний крок. Однак не все так просто. Бо постає запитання: чи будуть вибори безпечними? Особливо якщо зважити на хакерські атаки, під час яких лягали чи не всі важливі урядові сайти й зникла дуже важлива інформація.

З одного боку, вибори онлайн набагато зручніші, ніж похід на виборчу дільницю й черги за бюлетенями. Особливо для молодих виборців, що з усіма видами гаджетів від народження на ти. А з іншого, під питанням залишається безпека даних: і виборців, і користувачів інтернету в Україні.

Колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера каже, що він палкий прихильник електронного голосування, але на далеку перспективу.

«Я абсолютно переконаний, що всі розвинені демократичні країни світу з часом користуватимуться лише електронним голосуванням, — стверджує Магера. — Водночас до нього треба підходити дуже обережно й передбачити всі запобіжники для можливих зловживань. Важливо, щоб не порушувалися принципи виборчого права, зокрема вільних виборів, тобто коли на позицію того чи іншого інтернет-виборця хтось впливає. Ще один важливий небезпечний чинник — можливість вклинюватися та впливати на нашу інформаційну систему найкращих спецслужб світу. До таких, хай би як ми до цього ставилися, я зараховую і спецслужби Російської Федерації. У них достатньо різних можливостей. Тому, я думаю, поки в нас немає стовідсоткової гарантії, що не буде жодного способу встановити, як проголосував виборець, що на нього ніхто не тиснутиме й не буде зовнішнього втручання, навіть розглядати гіпотетичну можливість запровадити в Україні електронне голосування явно передчасно».

Отже, в українському суспільстві є запит на вибори. Бо несистемність, безвідповідальність, жадібність і втрата класу — те, що, на жаль, становить нині українська політика.

Тому-то від наступних виборів очікують правильного повороту, кращих результатів і відкриття нових сенсів. Чимало українців роблять ставку на Валерія Залужного. Його участь у виборах стане справжнім викликом для ЗЕ-влади.

І не меншої бентеги чинним владоможцям може додати участь ветеранів у виборах до рад усіх рівнів.

Вочевидь, з моменту ймовірного старту виборчих перегонів внутрішній політичний процес в Україні в стані війни перестане бути прихованим і нудним. А тому може відкритися ще чимало таємного й неприємного.