Регулярні відчайдушні спроби екс-мера, якого звинувачують у зв'язках з сепаратистами, вийти на свободу, додають в цю картину передчуття апокаліпсису. Діяння людини, що майже три роки тому зі сцени оголосив підтримку «ДНР», фактично, легалізувавши прихід війни в своє місто, продовжують лягати прокляттям на мешканців. І багатьом вже не потрібно доводити, що це ланки одного ланцюга: безконтрольна і узурпована влада, військовий конфлікт, гуманітарна катастрофа. І без справедливого покарання того, хто стояв біля витоків проблем, на жаль, їх не вирішити.
Майже щоночі околиці Торецька накривають сильним вогнем з Горлівки. Це одна з гарячих позицій наших військ. На початку листопада у своєму будинку в селищі Новгородське загинув молодий хлопець – не добіг до підвалу. Поруч з тілом ледь не померли від серцевого нападу і горя його рідні: працівники поліції відвезли їх до лікарні. Руйнування вулиць і будинків стає звичними, влада складає протоколи і акти, але поки крім міжнародників, які привозять шифер або скло, допомоги чекати нема звідки: закону про компенсацію за зруйноване житло – на жаль, поки не існує. Що робити тим, хто залишився без домівки -поки не ясно. Найбільш кричущі випадки, як з сім'єю ромів з маленькими дітьми, будинок яких повністю згорів через прямого влучання, вирішують в «ручному режимі»: волонтери та активісти купили нове житло. Є проекти у міжнародників по ремонту кинутих квартир для заселення постраждалих, але поки тільки проекти, та й то стосуються вони виключно пільгових категорій постраждалих. А виділяти кошти на масштабні реконструкції в місті, де кожен день «прилітає» – влада сенсу не бачать. «Інша справа побудувати ще один логістичний центр, що пустує біля КПВВ, – це, звичайно, справа набагато більш потрібна і прибуткова», – скептично кажуть місцеві жителі, у яких любов до своєї української влади після такого ставлення, на жаль, не додається. Хоча, насправді, розруха в Торецькустала звичною задовго до війни: страшним привидом в центрі селища Залізне, наприклад, височить клуб, в якому вже років десять назад запросто можна було знімати фільми про руйнування Рейхстагу. Багато покинутих будинків, квартир і навіть самий центр міста нагадував лише про славне радянське минуле, коли все це було побудовано – що це було дуже давно! Дотаційні шахти, відсутність інвестицій, наркомани і війни «металобрухту». Головне, стабільність …
Читайте також: Системна помилка
«Я самотня, скоро на пенсію. Живу зараз у старенькій мами в її будиночку: мій будинок повністю зруйнований. Думаю, я вже ніколи не буду жити в своїй оселі, раз я ніяка не пільговиця, навіть матеріалів на ремонт навряд отримаю», – зітхає Тамара, постраждала від військових дій. І про всяк випадок додає: «На референдум я не ходила!».
Хвиля відвертої зловтіхи, яка прокочується в Інтернеті після повідомлень про обстріл і комунальні катастрофи, для жителів прифронтових міст, на жаль, не в новинку. Навіть зараз, коли аврал з відсутністю води, по ідеї, повинен викликати розуміння у кожного, в Торецькихпабліках повно коментарів з різних кінців країни: «Це вам кара така!»(далі варіанти: «за зраду молодій республіці» чи «Щоб не кликали Путіна»), «А тепер ідіть і звільняйте Донбас, якщо хочете води!»,«Вимкніть воду на Донецьк, тоді все стане на свої місця!»(хоча навіть не дивлячись на карту водоводів, чітко зрозуміло, що відразу після цього без води залишиться, наприклад, Волноваха і Маріуполь).
Так, постійними відключеннями і перебоями через пориви навряд чи можна здивувати жителя будь-якого міста України. Тим більше, степового Донбасу. Але про те, що водна магістраль, яка прокладена безпосередньо на лінії фронту, це бомба уповільненої дії – здогадатися не важко. Уже більше півроку натиск води, яка йде по водоводу Горлівка- Торецьк, знижений майже навпіл. Причина-серйозне пошкодження на території, яка не контролюється, так звана сіра зона. Спроби комунальників відремонтувати не увінчалися успіхом: для роботи на магістралі необхідний режим тиші, який не дає жодна з воюючих сторін. Про проблему знають у всіх гілках цивільної і військової влади на Донбасі. Але домовитися тоді так і вдалося.
І ось черговий бойовий вогонь позбавив майже все місто води. Удару не витримали бетонні труби – зруйнований сегмент бетонного водоводу діаметром 900 мм. Воду почали підвозити, паралельно продовжуючи цілодобово рятувати котельні. Перший удар прийшовся на комунальників – мобілізували 8 автоцистерн, потім на допомогу прийшла 45 бригада МО, потім – обласне управління МНС поповнило міські розрахунки 5-ю екіпажами. Кожен день місцева влада, в яку після арешту мера-сепаратиста потрапили нові кадри, в ЗМІ та соціальних мережах (що рідко зустрінеш навіть в більш благополучних і зовсім не прифронтових містах) повідомляє новини про ситуацію, оновлює графік підвозу води і благає не зливати воду з системи опалення, щоб містяни хоча б не замерзли в своїх квартирах.
Левову частку турботи про своїх земляків звалили на себе місцеві волонтери: за роки війни вони вже відчувають себе відповідальними за те, що відбувається навколо.
«Мені є чим похваліться- у мене багато друзів, учнів, серед яких є патріоти України, волонтери. І є людина з великим серцем – Володимир Єлець! Він подзвонив мені і запитав-Галина Геннадіївна, як у вас з водою? Відповіла йому, що так само як у всіх, сиджу без води. Значить так, відповів він, зараз я постараюся вам привезти воду. А люди, як же … я ж не одна на вулиці? Привезу скільки зможу, сказав Володя. І вода була привезена », – ділиться літня вчителька з Торецька Галина Студеннікова.
Читайте також: Буккросинг по-донбаськи
Але поки всі ці титанічні зусилля місто не рятують, води катастрофічно мало! Городяни, втомлені стояти в чергах за водою, дзвонять і пишуть на гарячі лінії всіх рівнів. Але там всі питання переадресовують знову в Торецьк: поясніть людям чому немає води! Влада пояснює, як може:
«З 22 листопада Торецькому без води через пошкодження водоводу Горлівка – Торецьк. Для виконання ремонтних робіт необхідний режим тиші на три дні і гарантії безпеки від спільного центру координації та контролю. До вирішення даного питання залучені ОБСЄ. Поки дозвіл не отримано. Міська та обласна влада задіяла 18 одиниць для підвозу води на котельні і населенню. Завдання №1 – не допустити зупинки котельних! Шостий день нам це вдається. Організовано 20 пунктів роздачі води населенню, завозимо воду в об'єкти соцсфери. З понеділка поновлюється навчання в школах і робота дитячих дошкільних закладів », – звітує заступник міського голови з питань житлово-комунального господарства Сергій Винник.
Вирішення питання відновлення інфраструктури, пов'язаної з надання дозволу на ремонтні роботи російською стороною спільного центру з контролю і координації припинення вогню, може тривати роками: є приклади Авдіївки і Красногоровки. І чи витримає Торецьк ці випробування вогнем, водою, а нові при владі – і мідними трубами, як завжди, покаже час …