Водопостачання на Донбасі: гуманітарна катастрофа “за планом”?

Суспільство
18 Червня 2019, 14:17

Червень в степовій зоні України видався вкрай спекотним: вдень температура сягає 33-35 градусів, опадів немає вже понад три тижні, по всій території області переважатиме висока (4 класу) пожежна небезпека. І в цей період, починаючи з 27 травня, компанія “Вода Донбасу” почала планові обмеження постачання води населенню: оператор системи розподілу (ВСР) “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” на вимогу постачальника “останньої надії” (ППН) – держпідприємства “Укрінтеренерго” частково відключив об'єкти КП “Вода Донбасу” від електропостачання. Без води залишились 16 населених пунктів Костянтинівського району, Торецької міськради та частина міста Бахмут.

 

Офіційний борг компанії перед “Укрінтеренерго” становить понад 277 млн гривень, борг перед ПАТ “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” – понад 1 млрд гривень. Велика частка цього боргу складають кошти, що не надійшли в повному обсязі з окупованих територій, частина — борги населення вільної території, але не виключно тих міст та районів, що були відключені. Ситуація, при якій сотні тисяч мешканців області залишаються без води, потребувала негайного втручання на різних рівнях: про те, що відбудеться масове відключення споживачів через неможливість КП “Вода Донбасу”, як боржника, укласти договір ані з ДП Укрінтеренерго, ані з іншими постачальниками, було зрозуміло ще в березні. Проблема ж пошуку альтернативного постачання води в деякі населені пункти, що залежать від фільтрувальних станцій та водогонів на окупованій території, стояла гостро ще з 2014 року. Але реальних шляхів для подолання кризи зроблено не було: в ситуації, яку за великим рахунком, треба було б оголошувати надзвичайним станом та гуманітарною катастрофою обласного масштабу, чиновники різного рівня продовжували перекидати відповідальність один на одного, наказувати “подолати” та “забезпечити”, не пояснюючи, хто, за які кошти та яким чином повинний це робити.

Читайте також: Водна блокада на Донбасі: винна не війна

 

До багатостраждальних населених пунктів, яких відключили планово, додались жертви масштабних аварій на водогонах. Гідроудари через постійні відключення та включення дались взнаки майже одночасно в різних місцях: серйозні пошкодження обмежували водопостачання населених пунктів не на години, а на дні та тижні. Спочатку сталася аварія на Другому Донецькому водопроводі – розрив шва трубопроводу, без води залишились й ті частини Костянтинівського району, що ще були не відключені. Зневоднилось й саме місто. Не встигли полагодити водогін та запустити воду на Костянтинівку, сталась наступна аварія на тому ж Другому Донецькому водогоні. У Слов'янську, Краматорську та Дружківці зменшені обсяги подачі води. Декілька великих міст Донеччини вишукались в черги біля пожежних машин та водовозок під пекучим сонцем. Понад три тижні жителі приватного сектору та багатоповерхівок змушені використовувати виключно технічну воду, що підвозять за графіком, та купувати її в магазинах для приготування їжі. В сільських районах це вже призвело до втрати майбутнього врожаю, що для більшості родин, які живуть за рахунок власного господарства, критично. Не можуть повноцінно працювати дитячі садочки та лікарні: деякі медичні послуги населенню просто не надають, бо це неможливо без наявності чистої проточної води.

 

Напруга в суспільстві зростає з кожним днем і вже вийшла навіть за рамки підписання петиції на сайті президента. Мешканці населених пунктів Костянтинівського району почали виходити на вулиці з вимогами повернути нормальне водопостачання, бо деякі з них навіть не охоплені підвезенням. Жителі селища Червоне прийшли до керівництва місцевого водоканалу, а селища Сантуринівка — на деякий час перекрили дорогу з Костянтинівки до Бахмута. В Новгородському (населений пункт Торецької міськради – Ред) зібрався багатолюдний мітинг, бо в цьому населеному пункті забезпечення водою — найгостріше питання. Прифронтове Новгородське знаходиться на четвертому, останньому підйомі водогону, тому води не вистачає майже постійно, навіть якщо насоси не вимкнені, як це відбувається зараз. Ситуацію загострює те, що вже декілька років через мораторій на оплату землі в прифронтових населених пунктах в місцевий бюджет не надходять кошти від єдиного великого платника – Фенольного заводу, що консолідований із промисловою групою «Метінвест-Холдинг». Підтримка державою великих промислових магнатів без компенсації в місцеві бюджети призводить, в тому числі, до того, що в Новгородському влада вже не має чим сплачувати за пальне та воду, яку треба підвозити громадянам під час цієї кризи. На мітингу в Новгородському прийняли звернення до президента та Кабміну,  оприлюднило своє відкритий лист й ГО “Твоє нове місто”, в якому, зокрема, зазначається, що вони вважають “ситуацію кричущим фактом, злочинної бездіяльності державних органів усіх рівнів, що вимагають негайного вирішення. Кожен день ігнорування проблеми, безумовно, веде до гуманітарної катастрофи, наслідком якої буде різке погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації в регіоні (температура повітря вище +30), загострення і без того підвищеної соціальної напруженості та політичної нестабільності прифронтових міст і селищ”.

 

Читайте також: На Донбасі обстрілами пошкоджено водопровід, який забезпечує водою майже 50 населених пунктів

 

Сама компанія “Вода Донбасу” на подібні спалахи людського обурення не направляє представників, обмежуючись офіційним інформуванням на власному сайті. Міські влади наголошують, що вода, фактично, не їхня компетенція, а обласна каже, що грошей на розв’язання кризи немає. “Компанія “Вода Донбасу” та Департамент ЖКГ ДонОДА разом шукають альтернативні шляхи водозабезпечення населених пунктів. Розробили відповідний проект, – написав на своїй сторінці голова ВЦА Олександр Куць – “Вода Донбасу” реалізує його самостійно, але на матеріали та обладнання потрібно близько 2 млн гривень. Таких грошей у компанії немає. На це не передбачені кошти і в обласному бюджеті. Компанія звернулася по допомогу до району, щоб той придбав матеріали для виконання робіт, а самі роботи компанія виконає безкоштовно, але там відповіли, що “грошей немає”. Сподіваюся, що депутати все ж таки подбають про жителів свого району й фінансово допоможуть “Воді Донбасу” запустити альтернативну систему водопостачання нині зневоднених населених пунктів”.

 

Звичайно, такі великі гроші в бюджетах прифронтових міст та районів знайти водночас непросто. Але на призов “подбати” відгукнулись не зовсім ті депутати, на яких сподівався керманич області. І допомогли не матеріально, а порадами. Гнівні пости в соцмеражах та офіційні запити до Києва почали з’являтися від різноманітних кандидатів та депутатів, що планують стати ними ще раз. Рятівники обурюються разом з народом, призначають винуватців, вимагають швидких рішень, а інколи просто відверто піаряться на гострій проблемі. Тому багато хто з місцевих, взагалі, вважає ситуацію, що склалась, “політичною”, розглядаючи різні, інколи радикальні і фантастичні, версії, кому це вигідно. Одні вважають, що це спеціальний геноцид мешканців східних районів, інші — удар по репутації української влади на вільних територіях, бо всі знають, що на окупованих воду не відключили. Хтось каже про помсту Ахметова та його перший крок до рейдерського захоплення водоканалу, а інші впевнені, що таким чином представники проросійських сил підсилюють градус невдоволеності громадян українською владою, щоб на виборах у парламент отримати максимальну підтримку населення. Наприклад, мешканці Костянтинівки та району, які не є найбільшими боржниками за спожиту воду, підозрюють, що свою “кару” вони отримали виключно для того, щоб не сумнівалися в тому, кого треба обирати. Про що вони відверто пишуть в соцмережах: “ДТЕК – підприємство Ахметова, а до Верховної Ради йде його друг Борис Колесніков.

 

Читайте також: Донбас. Війна за воду

 

Проблему штучно створили для того, щоб Колесніков її героїчно “вирішив” і став рятівником людей, все це заради того, щоб він отримав депутатське крісло!” Звичайно, відчай та категоричність людей, якість життя яких через відсутність водопостачання суттєво знизилась, можна зрозуміти. Але подібні трактування підтримують й на офіційному рівні. Наприклад, інформацію про рішення Кабміну подають виключно як досягнення нардепа Бориса Колєснікова, саме важливі слова якого, на думку газети “Знамя индустрии”, почув Володимир Гройсман: в уряді заворушилися і почали обговорення питання про створення спеціального статусу “захищеного споживача” для компанії “Вода Донбасу”, щоб повністю виключити випадки перебоїв з водопостачанням регіону в тридцятиградусну спеку. А люди продовжують збиратися на стихійні мітинги, писати відкриті звернення, грюкати пустими відрами під вікнами місцевої влади. І в чергах за водою можна почути однаково часто сподівання на те, що колись ці вибори пройдуть, і те, що колись нарешті піде дощ.