Про можливі наслідки запровадження нового Закону України «Про ринок електричної енергії», який був ухвалений Верховною Радою 13 квітня 2017 року, на Донеччині почали говорити ближче до 1 квітня. Метою нового ринку електричної енергії є запровадження конкурентних механізмів функціонування ринку електричної енергії, вільний вибір контрагентів та забезпечення права споживача вільно обирати постачальника електричної енергії. Але при цьому є великі ризики для тих, хто має системні галузеві проблеми та борги за спожиту енергію. Саме до 1 квітня 2019 року всі комерційні споживачі повинні були обрати свого постачальника, але логічно, що ті не бажають підписувати договори з підприємствами, які вже мають хронічну заборгованість. Найуразливішою ланкою на Донеччині прогнозовано виявилися вугледобувні компанії та постачальник води. І не менш прогнозовано КП «Вода Донбасу» не змогло підписати новий договір у термін 90 днів, як передбачалося попередньою домовленістю: з поточними боргами, навіть за умови реструктуризації, це здається малоймовірним. Керівництво Донецької ВЦА заявило про чергову домовленість про те, що важливі об’єкти інфраструктури області не відключать.
Про велику загрозу таких кроків на своїй сторінці у Facebook написав Олександр Куць ще наприкінці березня: «Безальтернативне відключення від електропостачання державних шахт чи компанії «Вода Донбасу» (за аналогією з іншими споживачами енергії) ставить під загрозу життєдіяльність усієї області — як окупованої, так і контрольованої українським урядом території, становить потенційну екологічну та соціальну загрозу й іншим регіонам країни». У ВЦА сповістили, що підготували спільне звернення до Кабміну, профільних міністерств про необхідність унормування цієї ситуації на рівні уряду, а в подальшому й Верховної Ради (у частині внесення змін до законодавства для того, щоб унеможливити повторення таких ситуацій у майбутньому). У відповідь отримали рішення від представників уряду, як у п’ятиденний термін, до 9 квітня, вирішити проблеми «Води Донбасу». Зокрема, голові Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Олександрові Куцю, який очікував змін у законодавстві, доручено вжити заходів для реструктуризації та погашення заборгованості за електроенергію. При цьому місцева влада може залучати кредитні кошти.
Читайте також: На Донбасі обстрілами пошкоджено водопровід, який забезпечує водою майже 50 населених пунктів
Попри це, вже 11 квітня на офіційному сайті компанії з’явилися повідомлення про перші відключення. Компанія констатує, що здійснено відключення насосних станцій першого й другого підйому Павлопільської ділянки, у результаті чого припинено водопостачання комбінату «Азовсталь», комбінату ім. Ілліча та низки підприємств. А вже 12 квітня там само з’явилась інформація, що пояснює масові відключення водопостачання в регіоні: «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» почало відключення від енергозабезпечення об’єктів компанії через заборгованість за спожиту електроенергію. КП «Вода Донбасу» перейшло на споживання електроенергії від «постачальника останньої надії» (ПОН) на умови акцептованої поставки. Послуги ПОН коштують на 25–30% дорожче, ніж в інших постачальників. За результатами роботи за два місяці 2019-го збільшення тарифів на електроенергію на 30% призвело до зростання собівартості 1 м3 питної води на 22%».
У компанії наголошують, що відсутність механізму відшкодування витрат на електроенергію з перекидання води в маловодні регіони, збиткові тарифи на території, не підконтрольній українській владі, низький рівень оплати самостійними водоканалами за спожиту воду стали причиною несвоєчасних платежів за електроенергію в повному обсязі та утворення заборгованості. Так, за I квартал 2019 року вони сплатили енергопостачальникам 50 млн грн, що становить тільки 15,5% загального споживання. Питання застосування економічно обґрунтованих тарифів на тимчасово не підконтрольних органам державної влади територіях досі лишається невирішеним.
А через кілька днів ДСНС України в Донецькій області вже відзвітувала про регулярне підвезення води в 13 населених пунктів Костянтинівського району (з них в один частково), три населених пункти, підпорядкованих ВЦА міста Торецька (з них у два частково), а також у Волноваху,
Читайте також: У МінТОТ повідомили, що на Донеччині зафіксовано пошкодження водогону
Волноваський район та Вугледар. Тільки за один день представники Головного управління здійснили підвезення 37,7 м3 питної води та 12,25 м3 технічної. «Реформа енергоринку, як і будь-яка реформа, болісна, вона викрила системні проблеми, які зараз можуть бути вирішені тільки на рівні Кабміну та Верховної Ради, — вважає Сергій Винник, заступник керівника ВЦА міста Торецька, що постійно страждає від браку води через обстріли, а тепер ще й від реформування. — Зі свого боку, ми робимо все можливе для організації підвезення води, шукаємо можливості для її подачі (по кілька годин на добу) в будинки».
Уряд доручає негайно пристосувати поділену навпіл лінією фронту систему водопостачання до звичайних умов, обласна ВЦА соромить міських керманичів, які знаходять гроші на менш важливі проекти, але нехтують питанням водопостачання, погрожує перевірити якість керування комунальними підприємствами, покарати за недбальство та корупцію. А в населених пунктах з найбільшою заборгованістю (Маріуполь, Покровськ, Краматорськ, Бахмут, Костянтинівка) міська влада чухає потилицю й розробляє схеми реструктуризації, шукаючи гроші та натякаючи на тарифи, що не покривають витрат. КП «Вода Донбасу» запевняє в бажанні надавати якісні послуги та намагається не втратити своїх активів на окупованих територіях. І навряд чи таке перекладання відповідальності з одних на інших сприяє чіткому розумінню проблеми та задовольняє населення, яке вже кілька тижнів живе або без води, або в очікуванні відключення чергових об’єктів. Тому кожен шукає винних там, де йому зручно, про що можна почути в чергах, які шикуються біля водовозів. А води в кранах досі немає.