Удома батько регулярно наповнював водою з крана сифони, які виробляли такі любі дітям колючі бульбашки. У найближчому продуктовому магазині можна було купити один чи два різновиди газованої води, а справжню мінеральну з лікувальними властивостями купували в аптеках. Я вже не кажу про курорти, де пиття особливих мінеральних вод було й лишається досі важливим елементом лікування.
Минули роки, і сьогодні споживання пляшкової води стало не тільки насолодою, а й свідченням здорового способу життя, проте передусім чудовим глобальним бізнесом. Продаж пляшкової води у світі сягнув рівня $2,5 млрд за рік. Кілька десятиліть тому ми мали, вочевидь, невеликий вибір пляшкової води, а сьогодні на глобальному ринку доступні 3 тис. марок.
Навіть Дональд Трамп має свою воду Trump Ice, її подають у готелях, ресторанах і гольф-клубах, що належать американському президенту.
Вода Icelandic Glacial є сьогодні вибором номер один серед модників, а її рекламою опікується відома в усьому світі рекламна агенція Saatchi & Saatchi. Французький будинок моди Christian Dior обрав цю воду для ексклюзивного «наводнення» Diorsnow, нової лінії зволожувальних косметичних засобів. Її видобувають із джерела Ölfus Spring, якому 4500 років. Вона, вочевидь, виняткова і на 100% екологічно чиста.
Провідним дистриб’ютором пляшкової води є найбільший світовий продуктовий концерн Nestlé SA. Цій швейцарській компанії належить 51 унікальна торгова марка. Обираючи пляшку води Perrier, Montclair, Vittel, Contrex, S. Pellegrino, Acqua Panna, Levissima, Vera, Viladrau, Arrowhead, Poland Spring, Santa Maria, La Vie, Deer Park, Al Manhal, Ozarka, Hepar, Aberfoyle, Gerber, пам’ятай, що купуєш у глобального видобувача і продавця води Nestlé SA.
У своїх рекламних матеріалах французька корпорація Groupe Danone, другий найбільший дистриб’ютор пляшкової води, пише: «Вода необхідна для життя на Землі, становить незамінну складову людського тіла. Вода важлива й для виконання місії Danone — спонукати людей до здорового наповнення організму водою. Наша місія — сформувати переконання, що те, що ви п’єте протягом дня, має вплив на ваше здоров’я, а вода — найздоровіший напій». Певна річ, передусім вода, яку розливає в пляшки Danone. Вибір різноманітний, починаючи від Evian і закінчуючи Villa del Sur, Żywiec, Volvic, Badoit та багатьма іншими марками. Серед найбільших дистриб’юторів пляшкової води бачимо ще компанії PepsiCo Inc (США), Coca-Cola Company (США), Mountain Valley Spring Company, LLC (США), Suntory Beverage & Food Ltd (Японія), Grupo Vichy Catalan (Іспанія). Одне слово, масове видобування і глобальна дистрибуція пляшкової води перебувають у руках кількох транснаціональних-національних корпорацій.
У відомому фільмі Роберта Олтмана «Гравець», де зображено середовище голлівудських виробників кіно, є сцена, у якій герої під час обіду в дорогому ресторані замовляють мінеральну воду в пляшках. Вони порівнюють етикетки на пляшках так, немов вибирають поміж ексклюзивними марками шампанського. Мені пригадався старий совєтський анекдот, що шампанське — улюблений напій робітничого класу, який п’ють вустами його партійних представників. У сьогоднішній глобальній реальності про суспільне становище особи більше промовляє марка води, що стоїть на столику в ресторані, ніж марка шампанського. Отак за півсторіччя ми пройшли шлях від вуличного автомата з газованою водою з водогону до найдорожчої у світі пляшкової води Acqua di Cristallo Tributo a Modigliani за ціною $60 тис. за пляшку 0,75 л. Але дуже не переживаймо, бо японська вода Kona Nigari Water, що стоїть на другій сходинці, коштує лише $420 за пляшку, а фінська вода Veen на п’ятій сходинці — справжнє щастя по $23 за пляшку. Як місцевий патріот я охоче вип’ю ковток канадської води AquaDeco, яка, за оцінками авторитетного у світі ресурсу Gayot.com, перебуває на сьомій позиції і коштує заледве $12 за пляшку.
Канадська газета Globe and Mail у недавно опублікованій статті, критикуючи нестримну моду на пляшкову воду, писала: «Правда полягає в тому, що споживання пляшкової води, коли є доступ до чистої води з крана, не захистиш від критики: по-перше, з огляду на ціну, а по-друге, з огляду на марнотратство природних ресурсів. Це просто поганий вибір».
Globе and Mail має, напевне, слушність за умови, що в нас є легкий доступ до чистої води з крана, бо, як добре відомо, навіть це благо аж ніяк не гарантоване. Більшість людей має обмежений доступ до будь-якої води, а звичний для нас кран багатьом видається розкішшю, вже не кажучи про котрусь із марок пляшкової води. Але повернення до вуличного автомата газованої води з малиновим сиропом я не передбачаю.