Власна методологія обліку викидів вуглецю та забалакування теми. У звіті естонської розвідки написали як Росія підриватиме кліматичні ініціативи Заходу

17 Лютого 2022, 10:15

Естонська зовнішня розвідка опублікувала звіт про питання міжнародної безпеки у 2022-му. Частину тексту виділили під аналіз поведінки Росії у питанні змін клімату. Далі переказ ключових тез.

Довгий час російське керівництво не вважало зміну клімату чимось значущим і ставило під питання вплив на явище людського фактору. На прес-конференції в 2019 році Путін заявляв, що ніхто не знає істинну причину зміни клімату. Така зручна позиція перестає бути виправданою, коли кліматичні питання все більше стають осердям міжнародних відносин. Росія хоче впливати на глобальну кліматичну дискусію, що вимагає ясно сформульованої кліматичної політики. В незручне положення тут Росію ставить той факт, що вона посідає четверте місце у світі за викидами вуглекислого газу в атмосферу. У той же час, Росія зазнає потужних наслідків кліматичних змін в Арктиці. У травні 2021 року температура на березі Баренцевого моря була вищою, ніж у деяких районах Середземномор’я.

Росія вважає кліматичну нейтральність політикою, введеною Заходом. У грудні 2021-го РФ наклала вето на кліматичну резолюцію ООН, назвавши її «західною спробою політизувати кліматичне питання». Для неї найважливіше не дати ввести нові зобов’язання у сфері клімату, що б змусило її відмовлятись від моделі, яка спирається на експорт газу та нафти, що забезпечує до третини бюджету РФ.  Крім того, на думку російського керівництва, зміна клімату не становить екзистенційної загрози ні для людства, ні для безпеки РФ. Для них це лиш одна проблема з цілого ряду інших.

Читайте також: Зелена арифметика

Все це не означає, що Москва зовсім не зацікавлена в кліматично- нейтральних рішеннях. Зелені технології, співпраця із західними вченими в Арктиці – усе це дозволяє Росії показати себе договороздатною перед Заходом, і, одночасно з тим, профінансувати проекти, які вона сама б не змогла реалізувати. Крім того, російське керівництво зберігає скепсис щодо відновлюваних джерел енергії. Під час Російського енергетичного тижня в жовтні 2021, Путін поставив під питання надійність зеленої енергетики.

У листопаді 2021, на 26-ій кліматичній конференції ООН Росія взяла на себе зобов’язання досягнути вуглецевої нейтральності до 2060 року, так само як і Китай. Поряд з тим, у Російській арктичній стратегії, затвердженій в жовтні 2020, залишається намір до 2035 року збільшити обсяги видобутку нафти на 66% порівняно з 2018 роком. Тобто одночасно з переходом на більш зелену модель економіки, Росія продовжить експортувати вуглеводні в таких же об’ємах.

У цьому контексті мають сенс спроби російського керівництва працювати над брендом традиційних джерел енергії. Окрім спроб Путіна "озеленити" газ та атом, він також заявляв, що природній газ – це гарант енергетичної безпеки Європи. Також право Росії на видобуток таких об’ємів нафти й газу пояснювали здатністю російських лісів поглинати до 2,5 млрд тон вуглекислого газу, у той час як викиди РФ складають 1,7 млрд тон. Таку лінію аргументації в Росії вважають перспективною, тому, ймовірно, російські дослідники працюватимуть над доказом того, що ліси країни дійсно компенсують її викиди. Програма максимум- створити власну методологію вирахування викидів та досягти її міжнародного визнання. Це парадоксально збігається з тим, що лісові пожежі в Сибіру стають усе тривалішими та охоплюють усе більші площі.

Читайте також: ООН б’є на сполох через обсяги видобутку викопного палива

Росія прагне мобілізувати інші країни, щоб разом чинити спротив кліматичним ініціативам Заходу, у тому числі ЄС. Це одночасно економічне протистояння й частина ідеологічної опозиції західному світу. Союзників в цьому Москва шукає і серед країн, що розвиваються, і серед таких потужних індустріалізованих країн, як Індія та КНР. Грає РФ на руку й відсутність єдності в питанні зміни клімату серед країн-членів ЄС.

Питання клімату привабливі для західних співрозмовників – Росія може це використовувати для того, щоб сформувати дебати, в яких спільнота не розумітиме, що Росія експлуатує тему для просування впливу в інших сферах. Наприклад, у січні 2021 року, була проведена віртуальна кліматична дискусія з експертами з питань навколишнього середовища із країн Балтійського моря. Однак не було повідомлено, що організатори були пов’язані з AFRIC, тіньовою структурою, якою керує Євгєній Прігожин.