Зірвана зустріч з президентом Естонії
Ще у жовтні 2011 року під час перебування тоді ще міністра закордонних справ Костянтина Грищенка в Естонії зірвалася зустріч з президентом країни Тоомасом Хендріком Ільвесом, що незадовго до цього висловив стурбованість вироком екс-прем'єру України Юлії Тимошенко, засудженої на сім років позбавлення волі.
У МЗС пояснили, що це зумовлено технічними причинами через зміну графіку президента Естонії, а не справою Тимошенко. "Хоча якість візиту від цього не постраждала, оскільки всі питання були обговорені з міністром закордонних справ, а також з прем'єр-міністром", – зазначили в українському МЗС.
Скандал з LNG-терміналом
Технічними неузгодженостями пояснювали і підписання угоди про співпрацю з іспанською компанією Gas Natural Fenosa в рамках будівництва LNG-терміналу в Одеській області, яку з іспанської сторони, як з'ясувалося, підписував Джорді Сарда Бонвехі, що не є представником компанії.
Згодом журналісти провели розслідування і зясували , що він є лижним інструктором і права підписувати цей документ не мав.
На початку скандалу голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислав Каськів заявив: "Я досі сподіваюся, що причиною оприлюдненої в ЗМІ інформації є технічні неузгодження. Зараз ми проводимо відповідні консультації".
У травні цього року він заявив, що LNG-термінал в Україні створюватимуть фахівці зі США і Польщі.
Знята з ефіру програма без новин про Януковича
7 червня минулого року керівництво ДТРК «Крим» зняло з ефіру повтор програми новин кримськотатарською мовою «Хаберлер». Як вважають журналісти телекомпанії, сталося це через відсутність будь-якої інформації про президента України у випуску.
Новинні випуски ДТРК «Крим»: «Час новин», «Хаберлер» висвітлюють події, які відбуваються в Україні і Криму, про виконання соціальних програм, реалізацію в регіоні указів президента і постанов уряду, важливі пам'ятні дати, новини в сфері економіки, медицини, науки, культури і спорту. Інформація про діяльність президента є частиною випуску новин.
Виконувач обов'язків генерального директора ДТРК «Крим» Валерій Гуменюк пояснив, що повтор випуску новин не вийшов в ефір з технічних причин, а не через відсутність сюжетів про президента.
«Заміна в ефірі повтору випуску "Хаберлер" 7 червня 2012 року сталася з технічних причин, пов'язаних з недисциплінованістю деяких співробітників ДТРК "Крим". Рішення про вихід чи невихід програми приймається випусковим редактором каналу», – зазначив він.
Блокування трансляції ТВі
Схожі пояснення звучали у зв'язку із відключенням телеканалу ТВі з кабельної мережі, що розпочалося в жовтні минулого року. Влітку канал зник з кабельної мережі компанії «Тріолан», що працює в 11 містах. Президент компанії Роман Сальников зазначив, що це зумовлено технічними проблемами.
«Відбулося втручання в нашу мережу чужих технічно грамотних людей, які змогли підкупити наших співробітників і увійти до нас у мережу, – сказав він.
І лише в липні цього року після зміни керівництва телеканал повернули в мережу "Тріолан".
Заборгованість з виплати зарплати
У листопаді минулого року Міністерстві соціальної політики запевняло, що заборгованість з виплати зарплати бюджетникам є "технічною" та не перевищує 0,4%-1% від місячних сум виплат.
За даними міністерства, станом на 1 листопада заборгованість із заробітної плати працівникам бюджетних установ мала місце лише в двох областях: у Донецькій області (145,3 тис. грн.) та у місті Києві (137,2 тис. грн.). Ці суми, як зауважувало міністерство, перебувають у межах 0,1% від загальної суми виплати заробітних плат у цих регіонах.
Заборгованість із заробітної плати перед працівниками бюджетних установ, що фінансуються за рахунок місцевих бюджетів, мала місце у Харківській області у сумі 689,8 тис. грн. та у Чернігівській області у сумі 881,5 тис. гривень, що не перевищує, відповідно, 0,4% та 1% від виплат бюджетних зарплат в цих областях.
Натомість профспілки заявляли, що для виплати коштів бюджетникам в 2012 році не вистачає близько 10 млрд грн.
Закупівля дорогих підручників
"Технічною помилкою" Міністерство освіти і науки пояснило замовлення підручників по 600 гривень за примірник.
У міністерстві відзначили, що Державна наукова установа «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» МОН уклала низку угод на видання підручників для учнів 3-х класів загальноосвітніх навчальних закладів на загальну суму 85,84 млн. грн.
«Однак, під час подання інформації для публікації у бюлетені «Вісник державних закупівель» та на веб-порталі уповноваженого органу з питань державних закупівель було допущено технічну помилку», – йдеться у повідомленні.
Водночас за результатами роботи, зазначає МОН, проведеної Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти спільно з ДП «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ» (м. Львів) Державного комітету телебачення і радіомовлення України, визначена така ціна підручників: «Літературне читання. Польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою. 3 клас» – 360,06 грн за один примірник; «Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою. 3 клас» – 349,20 грн за примірник.