На з’їзді Рауль Кастро піддав критиці свого брата Фіделя за катастрофічне становище в країні, яка перетворилася на державу-банкрута. Друга людина у правлячій ієрархії зрозуміла, що в державному секторі, який, до речі, охоплює 85% економіки, люди отримують зарплату, майже не працюючи.
Зокрема, Кастро-молодший зрозумів, що за півстоліття, протягом якого біля керма стояв брат, рівень грабіжництва в країні, крім як в армії, сягнув «історичних пропорцій».
Ще в серпні минулого року він заявив: «Ми маємо раз і назавжди покласти край тому, що Куба – єдина країна у світі, де можна жити, не працюючи».
З’їзд ухвалив рішення скасувати в країні карткову систему придбання продуктів і товарів першої необхідності, що діяла на кубі кілька десятків років.
Водночас відбуватиметься реформування державного сектору. Потроху звільнять понад 1 млн його працівників, тобто 20% працездатного населення країни.
Натомість розширюватиметься приватний сектор. Для відкриття майстерень, кав’ярень тощо можна буде брати кредити в банку.
Наразі громадянам дозволено займатися на свій страх і ризик 178 видами діяльності.
З жовтня того року вже понад 200 тис. кубинців уже скористалися такого нагодою.
Водночас, на порядку денному стоїть легалізація прибутків за межами Куби та нормалізація відносин зі США, що дасть змогу привабити американських туристів та відновлювати прямі торговельні зв’язки.
Тому влада вже запланувала скасувати заборону на поїздки американських громадян на Кубу.
Детальніше про реформи на Кубі читайте у статті Юрія Райхеля «Закономірний кінець кубинського комунізму».