Автор не виключає, що влада намагається витиснути (вислати) провідних опозиціонерів за межі країни.
«Міркування помсти (яка, за великим рахунком, уже відбулася) тут можуть збігатися з міркуваннями політичної доцільності, що напередодні виборів дедалі більше вимагає зачистки політичного поля, враховуючи падіння рейтингів влади. Тобто схоже на те, що для влади внутрішньополітичні мотиви таки домінують над зовнішньополітичними, а відтак і проблеми політичних репресій потрібно «вирішувати» всередині країни», – йдеться у статті.
Автор вважає, що жага помсти й особливо упередження можливого «обміну ролями» таки переважили ризики остаточної ізоляції України.
«Випробовування межі терпіння Заходу триватиме, а політв’язні за нинішньої влади, схоже, зможуть здобути свободу в найкращому разі лише в обмін на стовідсоткову гарантію відмови від політичної діяльності», – пише Михельсон.
Детальніше читайте у статті «Тому що послідовні» в №15 Тижня.