У.Т.: Хто був ініціатором союзу Порошенко – Кличко? Чи задоволені ви зараз цією комбінацією?
– Я б не сказав, що це якась комбінація, адже ми офіційно оформили союз відповідною угодою 29 березня на з’їзді УДАРу, де чітко заявили про спільне політичне майбутнє двох впливових політиків та їхніх політичних сил. Відповідно там закладено таке: спільна політична діяльність задля реформ, спільне формування владних структур, імплементація асоціації з ЄС. Я вважаю, що прийняли цілком правильне рішення, свідченням чого стала перемога Петра Порошенка вже в першому турі. А ми завжди виступали якраз за висунення єдиного кандидата від демократичних сил, який матиме найвищу підтримку громадян, а отже найбільше шансів на перемогу. Власне, таке бачення не було спонтанним, бо переговори тривали досить довго й увінчалися саме тим рішенням, про яке я вже сказав. Для суспільства такі кроки дуже корисні, адже ми перші показали можливість реального об’єднання рейтингових політиків. Президент Порошенко дістав колосальний кредит довіри, він, на мою думку, володіє якостями та рисами, необхідними для виконання всіх своїх обіцянок. І йому потрібна потужна команда із чітко визначеними зонами відповідальності. Щиро підтримуватимемо всі позитивні починання президента.
У.Т.: То чи готовий УДАР стати новою партією влади, тобто тією самою командою? Адже Порошенко не має своєї партії, тому цілком імовірно, що він захоче опертися на вашу політичну силу, особливо в світлі дострокових виборів до парламенту, які УДАР підтримує та активно лобіює. Не боїтеся стати новою Партією регіонів?
– УДАР створювався не для досягнення влади як такої, а як інструментарій, що дасть змогу втілити ту політику, яка допоможе нам по-справжньому змінити країну. Звичайно, будемо присутні у владі й на посадах, бо інакше навіщо потрібна політична партія. Але гарантую, що ми проти квотного підходу в призначенні людей і будемо керуватися передовсім професіоналізмом та готовністю працювати на результат, а не партійною приналежністю. Це і є наша гарантія не стати ПР. Що стосується виборів – так, підтримуємо й домагатимемося цього, адже дострокові вибори до Верховної Ради, якщо хтось забув, були однією з головних вимог Майдану. Ніхто не скасовував і принципів відкритої політики, за які ми, як учасники Революції гідності, також боролися. 70% українців хочуть перевиборів парламенту вже цього року, тобто цілком зрозуміло, що нинішній його склад не відповідає настроям у суспільстві. Саме тому ми й вийшли з ініціативою постанови про саморозпуск парламенту (на момент здачі номера вона вже зареєстрована у ВР. – Ред.), чим, до речі, даємо можливість усім нардепам проявити політичну свідомість та мудрість. Наші колеги з «Батьківщини» та «Свободи» підтримали цю ініціативу, питання тільки з кількома іншими політичними групами.
ПР та комуністи вже відмовилися її підтримувати – цілком очікувано, бо прекрасно розуміють, що шансів потрапити до наступного парламенту в них фактично немає і після перегонів вони підуть у небуття. Тому вони використовуватимуть будь-який шанс, щоб продовжити свою присутність у Верховній Раді. Власне, нам потрібно 226 голосів для цього політико-правового рішення, яке дасть змогу потім президентові підписати указ і оголосити вибори. Ми запропонували пропорційну виборчу систему з відкритими списками, яка зробить можливим для громадян визначити місце людей у списках партії, за яку вони голосують, а для самих політиків – позбутися політичної корупції, я маю на увазі торгівлю місцями. Зазначу, що наша партія ще перед виборами-2012 відкрила свої списки й дала можливість руху «Чесно» провести люстрацію кандидатів. Отож для нас це нормальна практика, яку час перенести на всю українську політику. Країна змінилася, і настав час це зробити й політикам. Усі мають бути готові пройти люстрацію, інакше жодної політичної долі в них не буде. Щодо того, чи будемо ми партією, на яку спиратиметься президент Порошенко, то з цим питанням краще звертатися до нього. У будь-якому разі угоди про тісну співпрацю ніхто не відміняв, тож саме в цьому руслі ми й збираємося діяти. Утім, хочеться, щоб усі розуміли – ми не є чиїмись людьми, ми є потужною політичною командою вже з п’яти-річним досвідом діяльності та правоцентристською ідеологією. До речі, ми є асоційованим членом Європейської народної партії. Хочемо, нарешті, щоб за партії голосували залежно від їхньої ідеологічної спрямованості, поставили собі за мету зробити основним чинником політичної конкуренції саме ідеологію та програми, а не тільки лідерів.
Читайте також: Єгор Фірсов: «Жити по-новому? Поживемо – побачимо»
У.Т.: Вас називають сірим кардиналом УДАРу. Або головним тренером Кличка. Багато хто вважає, що без вас у партії не приймають жодного рішення. То хто ж ви такий? Окрім офіційної посади голови фракції, яку до того ж обійняли зовсім недавно, після обрання Кличка мером Києва.
– Моя функція – це передовсім розвиток партійної структури, зміцнення наших регіональних команд та участь у визначенні кроків нашої політичної сили. Також я відповідаю за підготовку й проведення виборів. Тепер щодо сірого кардинала. Гадаю, цей штамп поширився через те, що певний час я був достатньо непублічним, тому це, мабуть, спонукало журналістів до якихось домислів. Узагалі, усі рішення в нас приймає команда, бо головна умова ефективності спільної діяльності – це відсутність недомовок та непрозорих рішень. Щодо свого нібито впливу на Кличка скажу так: він лідер і завжди має свою думку, у правильності якої може переконати партію. Зрозуміло, що я беру активну участь у вирішенні питань та прийнятті рішень. Колись один журналіст сказав мені, що я людина тіні, бо мене складно прорахувати наперед, тому, власне, багато хто відчуває певну насторогу щодо мене та моєї ролі в партії. Я хочу домогтися змін у країні, хай як пафосно це звучить. Мені здається, саме зараз виникає критична маса людей, які можуть думати й діяти по-новому і, головне, брати на себе відповідальність за результат. Тому мене особисто цікавлять не тільки повноваження, а й зона відповідальності.
У.Т.: Чому ви досі без посади? Адже ви з партією близькі до нового президента, та й вас довго сватали на місце голови АП.
– Я очолюю фракцію партії УДАР, і мені цього цілком достатньо. Адже питання не в посаді, а в можливості впливу та допомоги команді в досягненні визначених цілей. Щодо чуток про моє можливе призначення головою АП, то скажу, що це активно мусувалося тільки в експертному середовищі. Та й чутки коментувати не люблю. Я не ставив собі за мету одержати якусь посаду зараз, у світлі перевиборів до ВР. Для нас головна мета – це домогтися їх та перемогти на них. А далі вже сформувати уряд, через який мати реальний вплив на події в країні, займатися децентралізацією влади, розмежуванням повноважень між різними гілками влади тощо. Найбільшою проблемою зараз є зміна кадрового складу, виконавчої влади і самого парламенту. Узагалі, кожна людина й кожна політична партія проходять два свої головні іспити – владою та грошима. Тепер настала черга УДАРу, і я вважаю, що ми гідно їх проходимо.
Читайте також: Василь Гацько: «Щоб УДАР не перетворився на чергову Партію регіонів, у Київраді має бути сильна опозиція»
У.Т.: А як же ситуація з Георгієм Ярошенком, кандидатом у депутати Київради від УДАРу та помічником вашого нардепа Валерія Іщенка? Його ж звинувачують у спробах рекету в Дніпропетровській області нібито під прикриттям керівника СБУ Валентина Наливайченка, теж з вашої фракції.
– Саме це я й мав на увазі під іспитом. Якщо факти, які опубліковані в ЗМІ, підтвердяться в ході розслідування, то незалежно від місця в партії чи мандата ця особа буде виключена з нашої організації, а мандат ми змусимо здати. До закінчення розслідування більше нічого не коментуватиму, але гарантую, що якщо це все правда, то рішення будуть прийняті швидко та жорстко. На цьому наголосив і Віталій Кличко – ми не будемо миритися з корупцією всередині своєї партії.
У.Т.: Коли і як виник ваш тандем з Кличком?
– Ми познайомилися в лютому 2006-го року, коли він уперше був кандидатом у мери, а також першим номером у виборчому списку до парламенту від блоку «ПОРА – ПРП». Мої товариші познайомили нас, і я почав допомагати йому в кампанії. Так у нас виникли стосунки, які вже перевірені часом і подіями. І головне – ми віримо один одному, бо знаємо, що сказане слово – це обов’язок до виконання. Нечасто можна зустріти людей, з якими було б так легко, надійно та спокійно провадити таку неспокійну діяльність, як політика.
Читайте також: Чи стане УДАР партією влади?
У.Т.: Свого часу вас звинувачували в тісних комерційних зв’язках з Віктором Пінчуком та Леонідом Кучмою. Також УДАР називають проектом Дмитра Фірташа.
– Прикро, що ніхто мене не називає проектом моїх тата й мами. А якщо серйозно, то інформація щодо Пінчука та Кучми з моменту її появи років п’ять тому викликала в мене щиру усмішку, бо вона геть не відповідає дійсності. Щоб ви розуміли, уперше з Леонідом Кучмою я зустрівся 2011 року на якомусь публічному заході. Авторитетно стверджую: я не є людиною ні Кучми, ні Пінчука, ні Фірташа, ні будь-кого іншого, до кого мене, як і нашу партію, намагаються прив’язати. Свого часу всі ці «вкиди» робилися, щоб занизити наш рейтинг, бо, мовляв, як це так, щоб партія нікому не належала. УДАР залежить рівно від двох чинників – своєї команди та своїх виборців.
Біографічна нота
Віталій Ковальчук – заступник голови партії УДАР, голова фракції в парламенті. Закінчив юридичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка та Національну академію державного управління при президентові України. З 1993-го по 2007 рік працював у різних комерційних структурах на керівних посадах. З 2007 по 2010 роки був заступником Голосіївської РДА в Києві. З квітня 2010 року – у партії УДАР, де очолює Центральний виконавчий комітет. Керував штабом УДАРу на парламентських виборах-2012 та штабом Петра Порошенка на президентських перегонах 2014 року