Печера Озерна – одна з перлин підземного світу України. Пролягає вона під полями поблизу села Стрілківці Борщівського району Тернопільщини. А назвою завдячує силі-силенній прозорих водойм, що приховані в її надрах. Це одна з найкрасивіших спелеологічних систем України понад 128 км завдовжки. Умови проживання під час експедиції в Озерну можна назвати екстремальними, адже спорядження та їжу доводиться тягнути на своїх плечах. Речі, що намокли, на вішалці не висохнуть через стовідсоткову вологість, тож і одяг доводиться сушити на собі. Вода підземних озер вельми жорстка й гірка на смак, але якщо пити її у вигляді чаю з лимончиком, то терпіти можна. Лікарі не рекомендують цієї води до постійного вживання – може утворитися каміння в нирках через її надмірну насиченість солями гіпсу.
Читайте також:Мандрівка до серця світу
Розташувались ми у підземному базовому таборі «Кома», звідки робили тривалі вилазки до тих районів печери, які нас цікавили. Пересувались зігнувшись, плазом «у повен зріст», у розпорах над водою, пролазячи між камінням у завалах. Все, хоч би куди впав промінь твого електричного ліхтаря, можна вгадати із трьох спроб. Це або гіпс, або вода, або глина, а ще постійні, втомливі, цілковиті темрява й тиша. Може, тому мозок у сновидіннях малює зовсім інші, неймовірно різнобарвні картини. Все ж експедиція закінчилась, і ми благополучно дістались поверхні після восьми діб повної ізоляції від зовнішнього світу. У ніс миттєво ударив запах озону – на поверхні його концентрація значно більша. Тепер залишається цілий рік для аналізу зібраних даних перед наступною експедицією.
Читайте також: Інший бік заповідника «Чигирин»