Денис Казанський член Тристоронньої контактної групи від представників Донецької області

Вірусом по режиму. Як реагують на поширення COVID-19 пострадянські диктатори

Світ
18 Квітня 2020, 12:54

 

У Білорусі вирішили взагалі не помічати коронавірусу та не вводити карантин. Беззмінний білоруський президент Аляксандр Лукашенка, якого часто називають останнім диктатором Європи, вважав, що негативні економічні наслідки запровадження карантину матимуть для країни більш руйнівний вплив, ніж сама пандемія, і відмовився вводити будь-які обмеження. У підсумку Білорусь стала єдиною європейською країною, де навіть не перервали національний чемпіонат з футболу.

Водночас, якщо вірити офіційним даним, жодної катастрофи в Білорусі не сталося. На сайті президента РБ йдеться, що станом на 7 квітня в країні з COVID-19 госпіталізовані 794 людини, 31 з них перебуває на апаратах штучної вентиляції легень (ШВЛ). До того ж тестів на коронавірусну інфекцію в Білорусі було зроблено в кілька разів більше, ніж в Україні, де вже діють досить жорсткі обмеження через карантин.

За словами Лукашенки, смертність від пневмонії нинішнього року в Білорусі навіть зменшилася порівняно з минулим — на 9%. Тому головною проблемою у своїй країні він бачить не пандемію, а організацію посівних робіт. У разі зриву посіву в Білорусі, на думку президента, можуть виникнути перебої з продуктами.

 

Читайте також: COVID-19 в Ірані: що приховує режим

«Питання продовольства, як я вже сказав, стоїть гостро. Тому я вимагаю в найкоротші терміни завершити посівну кампанію. Весь цикл сільгоспробіт протягом року взяти на жорсткий контроль. Це стосується помічників президента та уповноважених по областях. Завдання № 1 — і важливішого за нього немає. Бо, як у нас тут кажуть, карантин, комендантська година й інше… Слухайте, це найпростіше, це ми зробимо протягом доби, але жерти що будемо?» — заявив Лукашенка.

З таким підходом білоруського лідера в РБ згодні не всі. Багато білорусів переконані, що ігнорування пандемії призведе до трагічних наслідків. Прихильники введення карантину направили до ВООЗ петицію з вимогою вплинути на білоруське керівництво й переконати його все ж таки ввести карантин. Петицію розмістили на сайті 1 квітня, і дотепер її підписало вже 150 тис. осіб.

«На жаль, у Республіці Білорусь відбувається повне ігнорування хвороби й неправильне інформування жителів. За офіційними даними, коронавірусною інфекцією заражені 150 осіб (на дату створення петиції. — Ред.). У реальності їх понад 1000. Багатьом зараженим ставлять діагноз «пневмонія», щоб не псувати статистику та не наводити паніку. Лікарі працюють на знос, не вистачає обладнання, не вистачає апаратів ШВЛ. І це все обов’язково призведе до жахливих наслідків, якщо ми, як завжди, промовчимо» — ідеться в тексті петиції.

Переконаність у тому, що влада не показує реальної статистики щодо захворюваності та смертності від COVID-19, характерна не тільки для Білорусі. Аналогічна ситуація спостерігається і в Російській Федерації, де карантинні заходи частково запровадили, але мало хто вірить у їхню ефективність.

Ситуація в РФ з моменту поширення коронавірусної інфекції розвивається досить дивно. Президент Владімір Путін спочатку оголосив у Росії не карантин, а канікули. Тобто попросту відправив усю країну на вихідні, але водночас відмовився вводити будь-які істотні обмеження. Після цього сам Путін відправився на самоізоляцію, а відповідальність за боротьбу з пандемією переклав на керівників регіонів, яким дав завдання самостійно визначати власний перелік карантинних заходів.

Пандемія коронавірусу стала істотним викликом для пострадянських авторитарних режимів. Їхні розпіарені «вертикалі влади» поки що демонструють не надто велику ефективність у протистоянні з несподіваною бідою

Таке рішення викликало в Росії подив та нерозуміння. Виходило так, нібито Путін, який, як відомо, довго й старанно вибудовував собі імідж сильного та вольового національного лідера, у вирішальний момент просто злякався й самоусунувся. Не секрет, що РФ давно вже є федерацією тільки на папері. Де-факто це унітарна й дуже централізована країна, де самостійність регіонів вельми обмежена. Тривалий час тенденція йшла в бік урізання повноважень регіональної влади. Та раптом ваги хитнулися в інший напрямок.

Губернатори одразу кинулися виконувати доручення Путіна, внаслідок чого регіони стали фактично відокремлюватися один від одного. На кордонах областей, республік та країв з’явилися техніка й блокпости. А лідер Чечні Рамзан Кадиров узагалі заборонив в’їзд до республіки всім, хто не має чеченської реєстрації. Востаннє такі обмеження на в’їзд у Чечню діяли за часів війни цієї республіки за незалежність. І на це в Росії, зрозуміло, звернули увагу.

 

Читайте також: Пожежа в сусідів. COVID-19 у Польщі

Російський прем’єр-міністр Міхаіл Мішустін зажадав від глав регіонів тримати адміністративні кордони відкритими, і підкреслив, що рішення про їх закриття — прерогатива федеральної влади. Однак Кадиров проігнорував цей наказ і відмовився знімати заборону на в’їзд у свій регіон. «Заради порятунку життя можна і два тижні, і два місяці перебувати в ізоляції, можна йти на будь-які жорсткі заходи», — відповів Кадиров прем’єру й не став виконувати вказівки Мішустіна.

Не зважаючи на уряд, став діяти і мер Москви Сєрґєй Собянін, який запровадив жорсткі обмежувальні заходи та фактично перетворився на диктатора столиці. Обмеження, що їх увів московський мер, сприйняли як перевищення повноважень. Однак заперечувати проти цього голова уряду не став.

Очевидно, що в Мішустіна наразі просто немає достатнього авторитету, щоб контролювати ситуацію та змушувати глав регіонів підкорятися. Утрутитися й вирішити питання міг би Владімір Путін, проте він досі не поспішає якось реагувати на ситуацію. Цю незвичну відсутність лідера в РФ уже порівнюють з періодом ГКЧП і підозрюють, що Путін може й узагалі так утратити владу, коли чиновники зрозуміють, що ситуацію він уже не контролює.

У дружньому до РФ Казахстані влада поки що діє впевнено та рішуче. Там керівництво країни запровадило куди жорсткіші обмеження, ніж у Росії. Ще в березні було вирішено повністю закрити на карантин обидва найбільші міста — Нур-Султан та Алмати. Режим карантину почав діяти рівно опівночі 19 березня. Деякий час жителів обох міст після цього ще впускали, однак залишати міста людям уже не дозволили.

 

Читайте також: Коронавірус підштовхує світ до рецесії

Попри такі заходи, коронавірусна інфекція в Казахстані й далі поширюється, а обидві заблоковані столиці є лідерами за кількістю хворих. У Нур-Султані на момент підготовки матеріалу їх 222, а в Алмати — 119. Кількість хворих по всій країні поки що невелика, і становить близько 700 осіб, але влада реагує на пандемію жорстко. Досить гучно прогримів випадок в Актау. Після того як в одній з п’ятиповерхівок цього міста виявили хворого на COVID-19, чиновники ухвалили рішення заблокувати двері в під’їзді, де проживає хворий, і не випускати жителів на вулицю.
Для зв’язку із зовнішнім світом у залізних дверях прорізали віконце, через яке людям у під’їзд передають продукти. Так частина будинку фактично перетворилася на тюрму. Мешканці переживають, що в разі пожежі або витоку газу вони не зможуть евакуюватися й загинуть, однак влада акімату (мерії) відмовляється скасовувати арешт.

Епідеміологічна ситуація на пострадянському просторі поки що відносно надійна порівняно з країнами Європи та США. Хворих та загиблих небагато, і ніде немає таких темпів поширення хвороби, як у ЄС. Однак немає ніякої гарантії, що ситуація різко не погіршиться далі. І чий підхід до боротьби з пандемією виявився більш правильним та ефективним, ми дізнаємося лише тоді, коли хвороба остаточно відступить.