Час від часу в медіа трапляються повідомлення про силові протистояння місцевих мешканців із забудовниками, а кількість проблемних зон у столиці перевалила за сотню. Втім, у більшості випадків позитивних зрушень у боротьбі киян проти бетонних новобудов не видно, а органи місцевої влади, які мали вирішувати такі проблеми, лише розводять руками. Мовляв, «не наша компетенція, позивайтеся до суду».
«Будувати ще не почали, але перед голосуванням за Генплан Києва раптом з’явилися орендарі й установили зелений паркан впритул до будинків селища Хотів. На цьому, щоправда, обмежилися. Але почати масштабне будівництво можуть у будь-який момент», — розповідає активістка Ольга Снігур-Грабовська.
Ми крокуємо околицями Києва біля парку «Феофанія». Ліворуч від нас остання висотка в межах Києва за адресою Метрологічна, 14б, праворуч — приватні будинки селища Хотів.
«Це відбулося взимку 2015-го. Зводити висотки планують на нашому майданчику для дітей, — показує рукою на невеличке поле за парканом Ольга, — влітку тут у футбол грають. А щовесни ми на цій території прибираємо. Взагалі донедавна ці землі належали Національній академії наук 
України. Власне, і наш будинок (за номером 14б) є так званим будинком академіків. Ми зверталися до різних органів зі своєю проблемою, проте в більшості випадків отримували відписки».
Читайте також: Архітектура постреволюційного періоду. Хто забудовує Феофанію?
Йдеться про дві земельні ділянки, які, згідно з договором оренди від 2007-го, на 15 років отримали в користування ТОВ «Конкорд К» і ТОВ «Новий дім» (відповідно 1,3 га та 3 га). Проте орендарі, за словами місцевих жителів, з’явилися лише у 2015‑му, коли Київрада мала затверджувати новий Генеральний план розвитку міста. Відповідно до містобудівного кадастру цільове призначення першої ділянки — наявні території громадських будівель та споруд. Друга ж розбита на дві частини: перспективні території житлової садибної забудови та території захисної зелені. Крім того, перша земельна ділянка частково розміщена у зсувонебезпечній зоні. Водночас згідно з Державним земельним кадастром цільове призначення цих ділянок — житлова й комерційна забудова.
Мешканці прилеглого будинку, біля якого мають з’явитися висотки з підземними паркінгами, скаржаться, що через активні роботи може постраждати і їхній, оскільки впродовж останніх років має проблеми через ґрунтові води, а відповідні служби навіть укріплювали фундамент. Крім того, на другій земельній ділянці пролягають комунікації. А на першій свого часу планував розширюватися готель «Феофанія», що неподалік. У планах було звести низку господарських будівель. Утім, через небезпеку зсувів від цієї ідеї відмовилися.
Обурення місцевих викликає і той факт, що будівництво має вестися безпосередньо в буферній зоні південної межі Києва, впритул до селища Хотів.
У роз’ясненні, яке надала КМДА мешканцям будинку, наголошується, що ділянка під забудову міститься «в межах південно-історичного ареалу і входить до периферійної зони парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва національного значення «Феофанія». Відтак відповідно до містобудівних умов та обмежень компанії-забудовники мали б узгодити проектну документацію з місцевими органами у сфері охорони культурної спадщини та Міністерством культури України. Крім того, одна з вимог до забудовників полягала в збереженні «традиційного характеру середовища». Проте, як свідчать численні відповіді різних органів влади, зокрема й КМДА, замовник не надав проектної документації для реєстрації в містобудівному кадастрі.
Далекого 2009-го під час засідання секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування питання щодо будівництва на цих територіях розглядалося. Тоді чиновники рекомендували «до подальшого розроблення і погодження у встановленому порядку» проекти обґрунтування щодо розміщення житлового будинку, підземного паркінгу та нежитлових приміщень громадського призначення на другій ділянці. Проте підготовлених за цими рекомендаціями документів ніхто не бачив.
Читайте також: У Києві побили мешканців, які протестували проти будівництва багатоповерхівки – ЗМІ
У КМДА зауважують, що після 2011 року, коли набрав чинності Закон «Про регулювання містобудівної діяльності», органи місцевого самоврядування обмежені в праві впливати на ситуацію. Тому втрутитися не можуть.
Водночас Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві заявив, що не видавав дозволу та не реєстрував документів дозвільного характеру, які надавали б право на виконання підготовчих або будівельних робіт, і не
приймав об’єкту експлуатації.
Також варто наголосити, що крім цих двох земельних ділянок у самій «Феофанії» в приватній власності перебуває 17 земельних ділянок по 10 соток кожна. Це сталося внаслідок змін меж парку в 2003 році. Таким чином утворився Феофаніївський провулок. Згодом землю за цією адресою взяли в оренду Олена та Олеся Затолокіни. Місцеві пов’язують їх із екс-радником Віктора Януковича та колишнім представником Державної податкової адміністрації зі зв’язків із Верховною Радою Миколою Супруном. За документами він не має жодного стосунку до орендованих територій, проте журналісти встановили, що від 2004-го будівництво у «Феофанії» та забудову приватних територій здійснює лише одна компанія: ТОВ «Жок» зі статутним капіталом 5 тис. грн. Її працівники переконували, що всіма будівництвами керував саме Супрун. Припускають, що Затолокіни й Супруни давні друзі, тож не виключена схема, коли перші оформили на себе земельні ділянки Супрунів. Як відповіла КМДА, на цих територіях можлива максимум двоповерхова забудова.
Не менш цікавими є й компанії-забудовники, які взялися зводити висотки біля Метрологічної, 14б. Один будинок повинен мати адресу Метрологічна, 14д, інший, поряд, — Феофаніївський провулок. Утім, ця вулиця по інший бік парку.
ТОВ «Новий дім» та «Конкорд К», за даними Єдиного державного реєстру, зареєстровані в ЄДР 2003 року, їхнім керівником із 22.10.2013-го став Павло Володимирович Артамонов. Розмір статутного капіталу — 2,9 і 8,75 млн грн.
Офіси згаданих компаній мають однакову адресу: Київ, вул. Старонаводницька, 13а, секція Е, оф. 42. Фундатор обох — ТОВ «Фордон Есет Менеджмент», одним із засновників якого є згаданий вище Артамонов. До статутного фонду він вніс аж 1 тис. грн. Статутний капітал ТОВ — 15 млн грн. Керівник компанії — Костянтин Юрійович Качан. Офіс міститься за адресою: вул. Старонаводницька, 13а, секція Е, кв. 42.
Читайте також: У міліції розповіли про 42 провадження щодо незаконних забудов у Києві
Основна діяльність — управління фінансовими ринками. Співзасновником виступило ТОВ «Фордон Інвестментс та Менеджмент», яке внесло до статутного фонду 14,9 млн грн. Керівник — Юрій Валерійович Сорочинський. Статутний капітал — 5,05 млн грн. Адреса офісу компанії: вул. Старонаводницька, 13а, секція Е. Різниться тільки номер офісу — 44. Контора надає в оренду власне чи орендоване нерухоме майно. Кінець цього ланцюжка реєстраторів губиться десь на Британських Віргінських островах. Адже засновником останнього ТОВ є «Фордон Девелопмент Лімітед». У базі ЄДР навіть не зазначена організаційно-правова форма офшору. Поряд із назвою чергового «Фордона» красується скромне «компанія».
Боротися з «віргінським забудовником» намагалися в Київраді. Зокрема, депутат Тетяна Меліхова. У 2015-му вона розглядала незаконні землевідведення часів Черновецького. І навіть у травні того самого року підготувала проект рішення щодо розриву договору оренди з ТОВ «Новий дім» і ТОВ «Конкорд К». Проте вже в липні питання щодо цих забудовників зняли з розгляду «на доопрацювання». І проблема із землею під новобуди з паркінгами в буферній, охоронній зоні парку
«Феофанія» зависла в повітрі донині.