Все так само основний внесок в постачання бійців аптечками, евакуацію поранених, реабілітацію та забезпечення складного протезування роблять волонтери. І останні рішення керівництва Військово-Медичного департаменту міністерства оборони призводять до того, що і в 2017 році медичне забезпечення армії ляже на волонтерів, і буде оплачено з гаманців небайдужих громадян.
Медичне забезпечення бійця можна умовно розділити на три складові. Це індивідуальні медичні засоби, які повинні допомогти йому в разі поранення на полі бою. Це система евакуації, завдання якої – витягнути пораненого бійця з червоної зони і якомога швидше доставити його в госпіталь. І власне система медичних установ, здатна прийняти пораненого і забезпечити йому якомога якісніше лікування і реабілітацію після нього. Всі три складових до третього кварталу 2016 роки не стали краще, ніж були на початок 2015 року.
Аптечки бійців навіть погіршилися. Стараннями волонтерів у 2015 році до них потрапили гемостатики – кровоспинні засоби, якими рану закривали, що забезпечує більшу ймовірність зупинки крові і збереження кінцівки. У 2016 році наказом міністерства оборони гемостатики вилучаються з аптечок бійців, як знаходяться не тільки в спокійних пунктах постійної дислокації, але й беруть участь в бойових діях в зоні АТО. Процес вилучення завершиться 23 серпня 2016 року, якраз до Дня Незалежності. Причини, що спонукали керівництво армійської медслужби до такого рішення, категорично незрозумілі, але їх ніхто і не поспішає оприлюднювати.
Читайте також: Полторак сказав, скільки співробітників Міноборони провалили атестацію
У 2015 році сталася скандальна закупівля турнікетів у компанії «АВ-Фарма», механічного кровоспинного засобу, зробленого за аналогом американського. Проблема закуплених виробів в тому, що вони кров не зупиняють, зате ламаються і рвуться в процесі накладення. І хоча керівництво військово-медичного департаменту було абсолютно в курсі даної проблеми, жодної спроби повернути вироби виробнику як неякісне вжито не було. У березні 2016 року було оголошено тендер на закупівлю точно таких же турнікетів, зупинений за наказом міністра оборони після звернення безлічі волонтерських організацій. У травні відбулася ще одна спроба протягнути цю покупку, знову таки зустріла опір громадськості. Знову втрутився міністр. Тоді керівництво ВМД вирішило просто саботувати цю покупку. Пообіцявши прийняти нові техніко-медичні умови для турнікетів, які дозволили б відсіювати шлюб, в департаменті фактично завалили дану покупку, затягнувши її в часі. В результаті сучасні турнікети для українських військових не куплять.
Куплять джгути Есмарха, розробки ХІХ століття, що відслужили своє в більшості армій світу вже під час Другої світової війни. Ні протести громадськості, ні думка міністра охорони здоров'я Уляни Супрун, яка назвала комплектацію аптечок такими джгутами неприпустимою в ХХІ столітті, не вплинули на рішення генерала Верби, який наполіг на цій покупці. Результатом закупівлі 100 тисяч застарілих гумових смужок стане відстрочка забезпечення ЗСУ сучасними кровоспинними засобами як мінімум до 2018 року. Військовим доведеться розраховувати на власний гаманець – і на волонтерів.
Мало мати хорошу аптечку – треба вміти її застосувати. Для цього необхідно організувати систему навчання бійців основам тактичної медицини, а також регулярне відпрацювання навичок використання тих чи інших медичних засобів, виробів і препаратів. Дана система залишилася в проектах міністерства, нескінченно далекою від реалій життя військових частин України. Навчання проводиться розрізненими волонтерськими групами, офіційний стандарт відсутній, а увага до навчання залежить від особистості командира і його турботи про особовий склад, а не від системної роботи відповідних підрозділів міністерства оборони і Генерального штабу.
Читайте також: Прокуратура з’ясує, як в Україні продавали військове майно за заниженими цінами
Система евакуації також залишилася переважно волонтерською. У бюджеті міністерства оборони була закладена сума на покупку 145 спеціалізованих евакуаційних автомобілів. Але вони не були придбані, а з огляду на близьке закінчення бюджетного року – швидше за все так і не будуть куплені. Виготовити їх за 2 з половиною місяці – завдання непросте навіть для розвинених виробництв. А вже в українських економічних реаліях, коли медична техніка експертного класу практично не лежить на складах, а закуповується суворо під контракт, це завдання фактично нездійсненне. В результаті поранених возитимуть на розбитих машинах все ті ж люди, які роблять це вже два з половиною роки. І це зовсім не співробітники військової медицини. Спроби ж впровадити сучасні системи відстеження та прискорення евакуації, які спираються на GPS і IT, так і не знайшли системної реалізації у військах.
Стан медичних складів, госпіталів і їх наповнення – тема для окремого великого матеріалу. В даному обмежуся простою констатацією – увійшовши в війну з радянськими підходами до організації цієї складової військової медицини, ЗСУ продовжують в основних аспектах ними і керуватися. І знову згадаю волонтерів – їх зусиллями розгорталася інформаційна система Е-здоров'я, що дозволяє систематизувати інформацію про бійця і його пораненні, вони ж проводили пілотні проекти з впровадження сучасних систем обліку медпрепаратів на складах, що дало б можливість безперервного забезпечення медикаментами тими, хто в них має потребу. Але всі пропозиції або не реалізовані, або реалізовані в мінімальному обсязі, від якого армійським чинам просто не вдалося відмахнутися.