Війна з присмаком коки

Однак останні масовані атаки наркокартелів, спрямовані проти армії і поліції та організовані одночасно в десяти мексиканських містах, є доказом того, що наркосвіт прийняв виклик містера Кальдерона. У країні триває масштабна нарковійна, і, схоже, в ній не буде переможця.

 

 

Після ескалації насильства в штаті Мічоакан в середині липня Мексику почали називати failed state, тобто державою, не спроможною контролювати власну територію. У деяких містах штатів Нижня Каліфорнія, Чіуауа, Сіналоа і Мічоакан саме місцеві наркокартелі, а не офіційна влада донедавна почувалися повноправними господарями.

Натомість Феліпе Кальдерон, навпаки, вказує на прогрес у війні з наркобізнесом. Його попередники свідомо не чіпали картелів. Останні звикли платити щедру данину чиновникам і поліції. Якщо офіційна зарплата мексиканського поліцейського – $200–400, то наркокартелі в обмін на лояльність платять щомісяця до $10 тис.

 

Мексиканський наркотрафік процвітає насамперед унаслідок корумпованості судів, поліції та військових. Латиноамериканські наркоділки все ще зацікавлені в Мексиці як головній країні транзиту кокаїну. Саме через неї проліг основний маршрут транспортування кокаїну до США. На глобальному рівні Латинська Америка спеціалізується на виробництві саме цього наркотику.

 

Кордон із США – ось головна перевага мексиканських наркодилерів перед «колегами» з інших країн регіону. По-перше, вони без особливих проблем купують зброю в штатах, що межують із Мексикою. Зі 107 тис. американських зброярських крамниць близько 12 тис. розташовані поблизу кордону з Мексикою. Наркобарони також відмивають в американських банках кокаїнові гроші. І, нарешті, сама по собі Америка – це колосальний ринок збуту, контроль над яким приносить відповідні прибутки. Оцінки експертів стосовно вартості наркотиків, що транспортуються через Мексику до США, значно варіюються: називають суми від $14 млрд до $40 млрд щороку. ­$8–24 млрд із цих фінансових потоків повертаються в Мексику. Є за що воювати. Мексиканські наркокартелі славляться граничною жорстокістю і монструозністю своїх розправ як із конкурентами, так і з військами та поліцією. У липні злочинці замордували 12 федеральних агентів у відповідь на затримання ватажка наркокартелю La Familia Арнольдо Руеда. Це було попередження: мовляв, така доля чекатиме на всіх, хто посягне на усталений наркоустрій.

 

ФОТО: АР

 

 

Президент Феліпе Кальдерон таки посягнув, але дуже дорогою ціною. За час його президентства (трохи менше ніж три роки) у нарковійні загинуло близько 11 осіб. До місць дислокації картелів було відправлено 45 тис. військових і десятки тисяч федеральних агентів. Кальдерон майже втричі збільшив чисельність федеральної поліції (з 9 тис. до 26 тис. осіб). Він організував новий Національний розвідувальний центр, який працює над створенням загальнонаціональної бази даних «Платформа Мексика». Ця база має акумулювати інформацію про будь-які злочини у всіх без винятку куточках країни. За Кальдерона почалися перші масові арешти можновладців, звинувачених у зв’язках із наркобаронами. У травні цього року поліція арештувала одразу 27 посадовців, поміж яких мери й суддя.

 

Мексиканський президент визнає, що фізично винищити наркокартелі неможливо. Натомість потрібно позбавити їх стратегічних ресурсів: зброї, товару та грошей. На боротьбу з наркобізнесом сьогоднішня Мексика виділяє близько $9 млрд на рік. Для порівняння: США на боротьбу з обігом наркотиків витрачають щороку $40 млрд. Проте на допомогу саме Мексиці Америка виділяє лише $400 млн на рік у межах Merida Initiative, програми зі сприяння безпеки в країнах Центральної Америки.

 

Свого часу адміністрація Білла Клінтона ініціювала «План Колумбія» задля протидії виробництву кокаїну в цій латиноамериканській країні. З початку 2000-х на його реалізацію було витрачено $6 млрд. Завдяки спільним зусиллям США та Колумбії площі вирощування листя коки зменшилися вдвічі. З огляду на останні події в Мексиці можна очікувати, що США розпочнуть нову масштабну кампанію боротьби з наркомафією. Цього разу в Мексиці. Остання самотужки не впорається з проблемою, що має двосторонній характер.

 

А загалом міжнародні експерти визнають, що торгівля кокаїном є глобальною проблемою, в географії якої Мексика є лише одним із пунктів. Тому локальні наступи на картелі приречені на поразку. На їхнє переконання, треба розробити масштабну міжнародну програму протидії розповсюдження кокаїну із залученням країн, які називають наркодержавами.[1458]