Отже, знову: люди, які згідно з квотами і домовленостями нині очолили країну та її армію, виявились політично непридатними? Тим більше, до виконання своїх професійних обов’язків. Замість швидкої реакції на виклики маємо банальне «жування соплів», яке лише тривожить і дратує громадськість. Заяви на кшталт висловлення стурбованості не варті уваги.
Отже, Крим уже «відтяпаний». За даними джерел Тиждень.ua, українські війська, які є на території півострова, локалізовані і деморалізовані. Вони не будуть воювати, а коли й будуть, то не зможуть дати гідну відсіч. Єдине, що вони зможуть зробити, це гідно померти, відстрілюючись до останнього набою. Армія на решті території України, як відзначають поінформовані фахівці, також деморалізована. Ніхто не віддає відповідних команд і не намагається привести військо в стан боєготовності. Взагалі – ніхто нічого не робить адекватного.
Що сказали б нам фахівці сьогодні, пізно ввечері 1 березня? Мабуть, небагато, але вкрай важливі речі. Ще в ніч на 1 березня варто було заблокувати Перекоп і створити лінію оборони. Треба було взяти під контроль всі державні установи (особливо на сході) й затримати типів, готових стати провідниками інтересів чужої країни. Зміцнити кордон і виставити блокпости на всіх важливих шляхах. Ще вчора треба було почати формувати Національну гвардію і оголосити загальну мобілізацію, а військовим віддати наказ жорстко припиняти будь-які спроби провокувати захоплення військових, урядових та інших об’єктів. Ще вчора можна було роззброїти ті десять БТРів, що каталися Кримом, незаконний уряд відсторонити, а керівництво сепаратистів заарештувати. Ще вчора це можна було зробити. І не лише це. Та українська влада боялася поворухнутися, щоб не спровокувати зайвої агресії – але при цьому недооцінила масштабів загрози.
Читайте також: ВідКРИМлення від Путіна
Нині Крим під загрозою втрати. Навіть більше: в найближчі кілька годин про себе може дати знати загроза втрати ще кількох східних і південних областей.
Але ні в.о. президента, ні парламент досі ніяк адекватно не відреагували на стан справ. Дипломатія – це добре, стурбованість також, але кремлівському царю наші дипломатія і стурбованість, здається, до одного місця. А скликання парламенту в неділю може виявитись зайвим, якщо все і далі буде розвиватися такими темпами. Виглядає на те, що працює система непоширення і затримання інформації: наприклад, очевидний факт руху колони російських військ, які перетнули Чонграський перехід і рухаються територією Запорізької області, нове керівництво війська просто заперечує – Не сійте, мовляв, паніку…
Кремлівські правителі вже не приховують своїх планів, Рада Федерації дала добро на вторгнення. Росія готова боротись за мир в Україні, доки в тій боротьбі не залишиться каменя на камені. І люди це усвідомлюють, вони розуміють, що саме відбувається – інтервенція.
Що ми всі очікуємо від державного керівництва зараз? Чіткого і ясного звернення до народу України – зі зрозумілим планом дій і підтвердженням контролю над територією та інфраструктурою України. В.о. президента вже давно мав виступити по телебаченню і роз’яснити ситуацію в країні, закликати до захисту Батьківщини, оприлюднивши конкретний план дій.
Читайте також: Сімферополь, Крим, Росія
Треба змусити депутатів прийти в Раду. Парламент має розглянути рішення про оголошення мобілізації, створення Національної гвардії і, в разі необхідності, змінити керівництво армії чи інших силовиків на професійне. Війську потрібно видавати чіткі і зрозумілі накази. Солдати – люди служби, вони не вийдуть з казарм і не будуть воювати на власний розсуд.
Збройні сили України мусять сказати нарешті своє слово у захисті Батьківщини: вийти в позиційні райони, перекрити можливі шляхи переміщення ворожих військ і – готуватись до війни.
Якщо керівництво держави і керівництво армії не відповідає на виклики моменту, громадяни знову будуть брати на себе організацію оборони. Найперше – миттєво організовуватимуться за допомогою соцмереж. Неминуче постане питання про Народний рух спротиву.
Ну і, звісно, – не панікувати, бо ми переможемо однозначно. Як мінімум тому, що це наша земля і ніхто ніколи її від нас не відбере.
