Автор: Роман Войтович, аналітик Мережі захисту національних інтересів “АНТС”
Навіть сусідство цих двох слів вже звучить дивно, так само як алюзія цього словосполучення на відомий твір на 33-му році незалежності (нарешті) викликає підозру. Розмова на тему виборів під час війни викликає у суспільстві спектр невимушених емоцій від подиву до пострілу. І це не дзвінкі художні звороти, – такі настрої громадян фіксують всі соціологічні опитування останніх 2-х років.
Однак, з початку 2023 року медійники фіксували низку активностей з популяризації питання проведення чергових виборів Президента 31 березня 2024 року. А вже 27 серпня 2023 року Президент у інтервʼю Наталії Мосейчук особисто озвучив готовність провести чергові вибори.
Така заява Президента одразу отримала медійний резонанс і мобілізувала громадянське суспільство, внаслідок чого 18 вересня 2023 року громадські організації опублікували спільну заяву проти проведення виборів в Україні під час війни.
Заяву підписало більше 100 громадських організацій. У ній вони заявили свою позицію щодо неможливості проведення виборів у активній фазі війни та закликали міжнародних партнерів спершу збільшити підтримку України, щоб війна закінчилась якнайшвидшою перемогою, після якої стали б можливими демократичні вибори.
Серед ключових пунктів заяви наступні:
- Вибори самі по собі не дорівнюють демократії, а формальний акт голосування не є безумовним підтвердженням демократичності режиму.
- Конституція та законодавство забороняє проведення виборів під час воєнного стану.
- Проведення виборів під час війни здатне підірвати національну єдність.
- Правовий режим воєнного стану законодавчо обмежує права і свободи, тоді як вибори потребують їх розширення та захисту.
- Перед Україною постануть екстремальні безпекові та операційні виклики, які не можливо подолати жодними змінами до законодавства.
- Українці підтримують продовження строку повноважень обраних органів влади до закінчення війни.
Невідомо що саме вплинуло на наступну заяву Президента про вибори, але 6 листопада 2023 року Президент Зеленський під час щоденного телевізійного звернення заявив, що: «…Я вважаю, що зараз вибори не на часі. …».
Здається, що всі питання після цього вичерпані. Однак крім медійної реальності існують і інші її виміри, які не такі очевидні.
Вже наступного після заяви Президента дня, 7 листопада, стало відомо, що 30 жовтня на Київщині головам громад було розіслано офіційні листи від місцевих військових адміністрацій з усним дорученням від Київської обласної державної (військової) адміністрації заповнити «політичні паспорти» своїх громад. Так, голови територіальних громад Бучанського району отримали листа від начальника Гостомельської селищної військової адміністрації, а голови територіальних громад Білоцерківського району – від Білоцерківської районної державної адміністрації.
Пізніше, 10-12 листопада, голови та делеговані представники депутатських фракцій і груп Верховної Ради України провели щорічну традиційну зустріч у форматі «Діалогів Жана Моне» задля миру та демократії. Це була друга особиста зустріч після початку неспровокованої повномасштабної військової агресії проти нашої держави.
На зустрічі Перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко зауважив, що Україна усвідомлює, що шлях до Європейського союзу та Організації Північноатлантичного договору має базуватися на таких аспектах як політичний консенсус, суспільна підтримка та посилення інституційної спроможності.
У висновках за підсумками зустрічі зазначено, що учасники: “дійшли згоди, що майбутні вільні та чесні національні вибори (парламентські, президентські) проводяться після завершення війни та завершення дії воєнного стану із часом, достатнім для підготовки проведення виборів (не менше 6 місяців після закінчення воєнного стану)”.
Крім того, у висновках учасники зустрічі привітали позитивний й об’єктивний звіт Європейської комісії щодо прагнень України у процесі набуття членства в ЄС, а також визнали постійно зростаючу актуальність парламентської дипломатії для реалізації прагнень України щодо набуття членства в ЄС та входження України до НАТО і, зокрема, для реалізації Верховною Радою Україною покладених на неї функцій.
20 листопада у британському “The Sun” вийшло інтерв’ю з Президентом України, у якому він попередив військових і Головнокомандувача ЗСУ, що їхнє втручання у політичні процеси підважує національну єдність. Крім того, Президент висловився, що таке втручання є помилкою і пригрозив військовим непокорою рядових вояків.
Пізніше, 1 грудня, Державна прикордонна служба України не випустила з країни у офіційне закордонне відрядження народного депутата, п’ятого президента України Петра Порошенка. Перший заступник голови Верховної Ради, представник партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко заявив, що скасував розпорядження Голови ВРУ про закордонне відрядження Порошенка з 1 по 8 грудня після отримання листа з грифом «Для службового користування», зміст якого він не може розголошувати. Крім Порошенка, ДПСУ також не випустила з України всіх депутатів «Європейської солідарності», які отримали запрошення на Форум Міжнародного демократичного союзу, а також на зустрічі в Пентагоні, Конгресі й Держдепі США.
Подія скасування Першим віце-спікером розпорядження Голови ВРУ про закордонне відрядження Порошенка підважує довгу низку вже згаданих домовленостей (про політичний консенсус, суспільну підтримку, посилення інституційної спроможності парламенту, парламентську дипломатію та інші), досягнутих тим же керівництвом ВРУ у форматі «Діалогів Жана Моне» і закріплених письмовими зобов’язаннями під Меморандумом у присутності екс-Президента Європарламенту Пета Кокса і депутат Європарламенту Майкла Галера.
Крім того, інцидент з Порошенком вже вийшов на рівень міжнародної дипломатії. «У відповідь на заяву, опубліковану на сайті СБУ: Угорщина не бажає відігравати жодної ролі у внутрішньополітичній боротьбі президента Зеленського. Такі новини і такі політичні чистки є ще одним свідченням того, що Україна ще не готова до членства в Європейському cоюзі», – написав у соцмережі X ввечері 2 грудня представник уряду Угорщини Золтан Ковач.
Звісно, жоден політик ніколи не говорить і не діє проти інтересів держави і суспільства. Просто наслідки його слів і дій завжди настають: для нього, держави або суспільства.
Дуже яскраву ознаку суспільної комунікації на тему виборів медійники помітили у координації виборчих месиджів між Президентом і Першою леді, що вказує на те, що тема виборів є топовою у медіа-комунікації Президента. Так, 25 вересня в інтерв’ю американському каналу CBS Олена Зеленська заявила, що підтримає чоловіка, якщо він балотуватиметься у 2024 році. А вже у подкасті The Economist 1 грудня Перша леді заявила, що не хоче, щоб Володимир Зеленський балотувався на новий термін після завершення війни в країні. “Тому що я не хочу, щоб він був президентом на наступний термін. Або на два наступних терміни. Це неможливо. Можливо, нам доведеться знайти щось нове. І це буде креативна ідея”, – додала перша леді.
* * *
З огляду на наведені вище приклади повторюваних суперечностей між заявами і діями влади щодо проведення чергових виборів Президента під час дії правового режиму воєнного стану, станом на кінець 2023 року було важко сформувати чітку переконливу картину. Позаяк, конституційні терміни оголошення проведення чергових виборів Президента вже минули, наступними черговими виборами мали б стати вибори до Верховної Ради України у жовтні 2024 року. Враховуючи суспільний резонанс та інтерес до цієї теми у 2023 році, а також невизначені сценарії війни, увага суспільства до теми виборів залишається високою.