9 січня. Попередня зустріч представників Росії та США
Тиждень перемовин почався із обміном прогнозів від усіх сторін, які переважно крутились навколо "можливостей дипломатичного діалогу", "відсутності прогресу" та "нічого про Україну без України".
Напередодні основного дня перемовин, 9 січня відбулась робоча вечеря заступниці держсекретаря США Венді Шерман та заступника міністра закордонних справ Росії Сергія Рябкова, на якій обговорювались майбутні розмови Росії та Сполучених Штатів.
Після консультацій Рябков назвав розмову "важкою, але діловою" та "приголомшливою".
Того ж дня держсекретар США Ентоні Блінкен теж висловив свій прогноз на цей тиждень і заявив, що ймовірно прогресу від перемовин очікувати не доводиться, враховуючи, що "до голови України приставлений пістолет".
Рябков, у свою чергу, запепокоївся сигналами з Вашингтону і сказав, що РФ не йтиме на поступки в перемовинах зі США.
10 січня. Перемовини Росія-США, засідання Комісії Україна-НАТО
Перемовинами в Женеві 10 січня РФ також залишилась незадоволена. Як прокоментував російським ЗМІ віцеспікер Ради РФ Константин Косачев, Вашингтон прагне до "однополярного" світу і не відмовиться від цієї ідеї, тож налаштовані продовжувати розширення НАТО. Члени Альянсу заявили, що не згідні припинити приймати до НАТО нові країни.
Читайте також: "Якщо хтось є агресивним, то це — Росія". Реакція світу на переговори у Женеві між США та Росією
Після перемовин заступниця держсекретаря США Венді Шерман заявила, що поки невідомо, чи готова Росія до деескалації та заявила, що принцип "відкритих дверей" НАТО не підлягає обговоренню.
"Ми не дозволимо нікому суперечити політиці "відкритих дверей" НАТО, яка завжди була центральною для Альянсу. Ми не відмовимося від двосторонньої кооперації із суверенними державами, які мають намір співпрацювати зі США", – зазначила політикиня і додала вчергове, що без участі України ніяких рішень щодо нас прийматись не будуть.
Також 10 січня у Брюсселі пройшли засідання Комісії Україна-НАТО за участі секретаря Альянсу Єна Столтенберга та віцепрем'єр-міністерки України з питань європейської інтеграції Ольги Стефанішиною. Столтенберг сказав, що ця зустріч – нагода оцінити ситуацію та скоординувати дії перед розмовою НАТО із Росією.
Сергій Рябков на брифінгу за результатом перемовин сказав, що у російської групи склалось враження, ніби США "дуже серйозно поставились до російських пропозицій", але хоч позитив від діалогу, звісно, присутній, РФ не бачить, що з американського боку є "розуміння імперативності їхнього рішення у потрібному нам [РФ] ключі".
За словами Рябкова, погрози в бік Росії від США є безпідставними – російська делегація запевнила американську сторону, що РФ не планує нападати на Україну: "Немає підстав побоюватися якогось ескалаційного сценарію".
Дипломат каже, що вимоги щодо "безпекових гарантій" не є ультимативними і в разі їх неприйняття, Росія "нікому не погрожує наслідками, якщо цього не відбудеться".
В той же час, Associated Press пише у підсумку перемовин 10 січня, що Путін попередив, ніби Москва вживе невизначених "військово-технічних заходів", якщо США та їх союзники не виконають її вимоги.
Прессекретарка Білого дому Джен Псакі заявила, що поки "занадто рано говорити про те, чи серйозно росіяни ставляться до дипломатії", чи будуть використовувати переговори як "привід стверджувати, що дипломатія не працює" і рухатися вперед із вторгненням.
Міністр закордонних справ України у 2007–2009 роках Володимир Огризко у коментарі Тижню за підсумками усіх днів перемовин сказав, що Росії не потрібні жодні підстави, щоб розв'язати війну.
За його словами, авторитарні країни по типу Росії знайдуть їх самі, повісивши відповідальність на кого їм потрібно, бо "це вже було в історії і ми це знаємо".
Також, як пояснив Володимир Огризко, те, що запропонувала Росія, апріорі було приречене на поразку і питання лише в тому, для чого в Москві це запланували і якими будуть наступні кроки, адже ні США, ні НАТО "нізащо не погодяться на підняття білого прапору над Брюсселем. Тому результати в плані задоволення "хотілок" московії дорівнюють нулю", додав політик.
Таку ж думку у розмові з Тижнем висловив Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції (2014–2020) Олег Шамшур.
Як і очікувалось, перемовини практичних результатів не дали, сказав Посол, бо ніхто не розраховував на те, що після них відбудеться деескалація.
Опосередковано позитивним результатом дипломат вважає факт, що ті, хто на Заході мав ілюзію про відведення російській військ і зупинення агресії шляхом переговорів побачили, що це абсолютно нереально і виступили єдиним фронтом проти "нереальних та хамських вимог".
"Не треба потрапляти в пастку, як в радянські часи, яку і зараз використовує Путін. Затягнути в переговори, висувати аболютно нереалістичні вимоги, підвищувати ступінь цих вимог, шантажувати, тобто намагатись нав'язати свій порядок денний та свої вирішення ситуації. Тут головне, щоб ті, хто веде ці переговори, вели їх з реальних позицій, а не через бажані ілюзії", – додав Олег Шамшур.
12 січня. Перемовини Росія-НАТО
Перемовини між Росією та НАТО в Брюсселі фактично завершились відмовою Альянсу задовольнити "безпекові угоди", що їх 17 грудня висунула Росія. При цьому, НАТО кажуть про повну готовність до продовження діалогу.
На прес-конференції після перемовин 12 січня, заступниця держсекретаря США Венді Шерман заявила, що позиція усіх членів НАТО не змінилась і діалог досі складно вести в умовах, коли Росія тримає близько 100 тисяч військових на кордоні з Україною, а також продовжує просувати пропаганту та маніпуляції щодо питань безпекових угод та війни на Донбасі, тож дипломатичні розмови можливі лише за зміни ситуації на українському кордоні.
Також Венді Шерман сказала, що гарантії щодо нерозширення НАТО є неприйнятними, адже вступ до оборонного альянсу ніколи не відбувався з примусу, а лише за добровільним бажанням країн-членів.
Шерман підкреслила готовність до діалогів, однак якщо Росія не погодиться на дипломатичний шлях, це дасть сигнал, що Кремль ніколи й не прагнув його.
Генеральний секретар НАТО Єн Столтенберг за підсумком перемовин назвав їх складними, але важливими.
Серез основних результатів розмов – НАТО не обмежуватиме права вступу до Альянсу інших країн, як того вимагає Росія, адже в неї немає права вето на такі питання.
Столтенберг сказав, що в разі нападу на Україну, Альянс розгляне розширення військової присутності на сході Європи.
Олег Шамшур, експосол України у Франції, зазначив, що ймовірно, ми будемо отримувати підтримку технікою та інструторами, проте зрозуміло, що про направлення натівських військ не йдеться і треба розраховувати на себе й на допомогу партнерів.
В майбутньому і НАТО, і РФ виявили бажання до діалогу, зокрема обговорюватимуть більшу прозорість військовий навчань, контроль за озброєнням та обмеження на ракети в контексті ядерної політики.
Також Столтенберг заявив про можливість відкриття офісів НАТО в Москві та російських представництв у Брюсселі.
Читайте також: Сезон перемовин триває. Про що говоритимуть цього тижня під час дипломатичних розмов НАТО, Росія, Україна та США
Крім того, прозвучали вже традиційні занепокоєння нарощуванням військ біля кордонів України та заклики до деескалації. Також генеральний секретар зазначив щодо питання можливого обмеження використання ракет у Європі, що це саме Росія порушила відповідний договір і розмістила заборонені ракети середньої дальності, тому домовленість "фактично рухнула".
При цьому, Росія у своїх "безпекових угодах" одним із положень зазначила відмову від використання ракет середньої та малої дальності.
У російський ЗМІ на переговори реагують інакше. Російське інформаційне агентство ТАСС пише, що Росія не направляла вимоги до НАТО, а саме до США і що вони зводяться до трьох пунктів – виведення американської ядерної зброї з Європи, припинення розгортання військових сил НАТО "біля кордонів Росії" та створення там "військової інфраструктури" та офіційної відмови Альянсу "втягувати" туди Україну та Грузію.
Серед важливої реакції на угоди Кремля – у середу демократи Сенату США оприлюднили законопроєкт про введення жорстких санкцій проти вищих російських урядових і військових посадовців, у тому числі президента Владіміра Путіна, а також ключових банківських установ, якщо Москва почне бойові дії проти України, повідомляє Reuters.
"Цей закон абсолютно чітко дає зрозуміти, що Сенат США не буде стояти осторонь, оскільки Кремль погрожує повторним вторгненням в Україну", – сказав у своїй заяві сенатор Роберт Менендес, голова комітету Сенату із закордонних справ від демократів, який оприлюднив законопроєкт.
Він буде спрямований на компанії в Росії, які надають безпечні системи обміну шифрованими повідомленнями, наприклад система SWIFT. За словами речниці Ради національної безпеки Білого дому Емілі Хорн, законопроєкт "завдасть серйозних збитків російській економіці", якщо Росія продовжить вторгнення.
Щодо інших проєктів санкцій у речниці думка відрізняється. Вона заявила, що інші закони, такі як законопроєкти, підтримані сенатором-республіканцем Тедом Крузом, "не будуть протидіяти подальшій агресії Росії та не захищатиму Україну".
Законопроєкт Круза вводить санкції проти газопроводу "Північний потік-2" протягом 15 днів після його ухвалення, незалежно від того, чи вторгнеться Росія в Україну, і дозволить Конгресу проголосувати за відновлення санкцій у разі, якщо президент відмовиться від них. У четвер Сенат не підтримав цей законопроєкт – він отримав 53 голоси із 60 потрібних.
Володимир Огризко пояснив у коментарі Тижню, що реакція на санкції від представників російської сторони – один із позитивних підсумків політики протидії Росії, який помітно за дуже нервовою реакцією в Москві.
"Якщо подивитись на реакцію Пєскова, посла Росії в США, інших чиновників, то всі в один голос буквально заверещали, що ніякого нападу нема і бути не може. Що це хвора уява русофобів в Україні та в Америці і краще б вони займались своїми справами. Мовляв, це буде розривом відносин. Це якраз підтверджує, що розрахунок погялав на те, щоб торгуватися, відступити від того, що РФ вимагали від НАТО по нерозміщенню військ, про нерозширення, а собі вторгувати Україну і Грузію, але цього не сталося. Зараз ми бачимо що йде відкат, але під фанфари того, що "ми вимагаємо поваги до себе", "ми будемо стояти на своїй позиції". Думаю це адресовано лише внутрішньому споживачеві й не більше", – відзначив ексміністр закордонних справ.
13 січня. Засідання Росія та США у ОБСЄ
У Відні 13 січня почалось перше у цьому році засідання постійної ради Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).
Міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау, який обійняв посаду голови ОБСЄ з початку цього року, у своїй вступній промові перед засіданнням зазначив, що "зараз за останні 30 років ризик війни в зоні ОБСЄ є більшим, ніж будь-коли".
Також голова ОБСЄ заявив, що хоче відвідати Україну вперше на цій посаді і побувати на Донбасі, аби "побачити все на власні очі".
"Барабан війни звучить голосно, а риторика стала досить пронизливою", – сказав Майкл Карпентер, посол США в ОБСЄ після переговорів з Росією у Відні за повідомленням Reuters.
Радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван сказав, що загроза військового вторгнення висока і "немає визначених дат більше для ніяких перемовин і що спочатку США "повинні проконсультуватися з союзниками та партнерами".
Росія натомість заявила, що розмови зайшли у глухий кут і що "на цьому етапі це справді розчаровує", – цитує Reuters постійного посла Росії при ОБСЄ Олександра Лукашевича після засідання.
Він попередив про можливі "катастрофічні наслідки", якщо обидві сторони не зможуть домовитися про так звані "червоні лінії" безпеки для Росії, але сказав, що Москва не відмовилася від дипломатії і навіть прискорить її.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба також прокоментував зустріч: "Засідання Постійної ради ОБСЄ засвідчило, що наша робота дала результат – в ОБСЄ пролунала консолідована міжнародна підтримка України в умовах військового тиску та неправомірних ультиматумів з боку РФ. Партнери повністю поділяють позицію України".
Також міністр нагадав, що згідно з основоположними документами ОБСЄ, РФ зобов’язалася "не розглядати будь-яку частину регіону ОБСЄ як сферу свого впливу" та зазначив, що Україна готова до співпраці з ОБСЄ щодо стримування Росії.
Читайте також: Передбачити непередбачуване
За словами Володимира Огризка, у ході тижня перемовин єдиний момент, який може бути визначений, як шанс – це те, що і США, і НАТО запропонували Росії відмовитись від шантажу і перейти до початку діалогу, щоб подивитись на розміщення військ в Європі під новим кутом.
"Якщо Росії вистачить розуму, то шанси зберігаються і обидві сторони можуть спробувати щонайменше повернутись до діалогу і почати процес, який може в перспективі (навіть не через кілька місяців, а за тривалий період) привести до домовленостей, які б стосувались прозорості у відносинах, певних елементів довіри в розміщенні військ, проведенні військових навчань, розміщенні техніки тощо", – сказав Огризко.
Стосовно України, теза "про Україну не може бути мови без України" підтверджена, що також є певним досягненням, пояснив ексміністр. Це сказано всіма і неодноразово, однак треба дочекатись, щоб слова перетворились у потужну військову підтримку України не лише в разі, якщо Росія піде наступом, а зараз і негайно, додав ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко.
Експосол України у Франції Олег Шамшур сказав, що головний висновок, який треба зробити з перемовин – зупинити Путіна може тріада заходів, серед яких найважливішими є радикально жорсткі санкції проти Росії, це видно із реакції а санкції США у законопроєкті 12 січня.
Також дієвим буде якісне покращення військово-технічного співробітництва між Україною та Заходом та дипломатичні заходи, але підкріплені санкціями і кращою співпрацею.
"Тоді це може дати результат. Тільки політичними заявами зупинити Росію не вийде. Потрібна ефективна робота всередині України з боку влади (якої, чесно кажучи ми не бачимо) та консолідація суспільства, яке має зрозуміти, що перед нами стоїть екзистенційна загроза, яка становить небезпеку існуванню дійсно суверенної України", – додав Олег Шамшур.