Йорданська газета ад-Дустур розглядає нинішнє загострення в контексті протистояння Кремля та Вашингтона. У статті загрозу вторгнення Росії в Україну називають “Найбільшою кризою у відносинах РФ та НАТО з 1991 року”. При цьому автор статті вважає, що візит президента Франції в Москву був здійснений за дозволом Джо Байдена. Начебто американський президент “прибрав Ердогана від української кризи й передав її своєму ближчому союзникові Макрону”. Автор статті стверджує, що “хитрий Макрон намагався пробити діру в Московській стіні за допомогою щедрих економічних пропозицій… А перед французьким президентом лежить історична місія. Від нього залежить безпека в першу чергу Європи, а крім того – всього світу”. Невесело підсумовується, що “Макрон може їздити в Москву знову й знову, так само як і в Київ, шукаючи розв’язання політичної кризи… Але в перспективі перший і останній невдаха – Україна, якій загрожує бути поділеною на долари”.
Читайте також: Багато деталей операції та мало уваги до міжнародного виміру. Як арабські медіа розповіли про ліквідацію лідера ІДІЛ
Ліванський канал аль-Джадід, згадуючи зустріч Еммануеля Макрона та Владіміра Путіна, передає позиції сторін конфлікту в нейтральніших тонах. Наводиться цитата Путіна про те, що “серед пропозицій Росії по гарантіях безпеки немає жодного пункту, який можна було б назвати нереалістичним або неможливо було виконати… а звинувачення РФ в агресивних діях є нелогічним, адже це НАТО просувається до кордонів Росії, а не навпаки”. Позиція Макрона полягає в прагненні “не допустити хаосу та дестабілізації в Європі”. Аль-Джадід передає слова лідера П’ятої Республіки, який “сподівається, що його візит сприятиме зниженню напруги на кордоні Росії та України”.
Єгипетська газета аль-Аграм, посилаючись на Reuters, повідомляє, що в Конгресі США тривають обговорення можливих санкцій проти Росії. У статті підкреслюється “мовчання Європи”. Передається, що “країни Європи просто погоджується що на РФ буде накладено санкції, але комісії, що розробляє санкції, не було надано жодного документу щодо позиції ЄС”. На думку автора, така тиша спричинена відсутністю єдності в інтересах держав регіону і єдиний спосіб якнайдовше приховувати це від Росії – тримати деталі в секреті.
Читайте також: Президент Ірану на днях уперше відвідав Москву. Чи є ознаки формування альянсу Москви і Тегерана
Еміратське агентство аль-Арабія розглядає такий аспект протистояння США та РФ в Східній Європі як “Північний потік-2”. У статті трубопровід розглядається як основний фактор розколу Заходу. З одного боку, США, країни Балтії, Польща та Україна виступали різко проти втрати свого транзитного значення та збільшення залежності Європи від від російського газу. З іншого боку, “ФРН вважає Північний потік необхідним для розвитку своєї промисловості та задоволення зростаючих потреб у природному газі, тим більш вона на 50% покладається на російський газ. Проте Німеччина наполягає, що докладе максимум зусиль для того, щоб газ не був відрізаний від України”.
Читайте також: «Ізраїльський слід» у переговорах про ядерну програму Ірану. Огляд арабських медіа
Катарський канал аль-Джазіра у свою чергу повідомляє про зусилля Заходу, спрямовані на захист України. Значна увага приділяється позиціям США та Великобританії, особливо “європейському туру високопоставленої американської делегації, що складається з помічників державного секретаря, міністрів фінансів та торгівлі”. Їх подорож має на меті узгодження з країнами Європи відповіді на можливу російську агресію. Підкреслюється й позиція міністра закордонних справ Великобританії Ліз Трасс, яка заявила, що “Росія не повинна сумніватись у потужній відповіді та високій ціні (яку буде змушена заплатити-ред.), що включатиме скоординований пакет санкцій”. Аль-Джазіра також передає слова Дмитра Кулеби про те, що “Єдиною ефективною стратегією є стримування Росії з боку ЄС. Крім того, мова йде не тільки про безпеку України, а й про безпеку Європи в цілому”. Стосовно ж візиту Макрона в Москву, катарський канал цитує Жозепа Борреля, верховного представника Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки. Він виявив певний скепсис, заявивши, що “візит ніс елемент прориву у відносинах Росії та Заходу, але дива не відбулося”