На засіданні Європейської ради Володимир Зеленський закликав партнерів підтримати ідею президента Франції Емманюеля Макрона щодо розміщення європейського військового контингенту в Україні, оскільки, за його словами, це допоможе покласти край війні. Однак одноголосної підтримки та чіткості, зокрема щодо формату і термінів, ця ініціатива наразі не має. Хто її підтримує та що про неї пишуть західні ЗМІ?
«Європейські союзники Києва серйозно зважують ідею розгортання військ в Україні в разі укладення угоди з Росією про припинення війни, закладаючи основу для переговорів і пристосовуючись до повернення Дональда Трампа у Білий дім», — пише видання The Washington Post.
Коли у лютому Макрон заявив, що не виключає розміщення західних військ в Україні, відповіддю багатьох інших європейських столиць на це стало гучне «ні». Однак зараз лідери готові розглянути розгортання військ, якщо це станеться у межах угоди про припинення вогню. Зокрема, вони вбачають у цьому один із варіантів надання гарантій безпеки Україні, поки вона не отримала членства у НАТО.
WP пише, що робоча концепція місії полягає у тому, що група європейських країн могла б зібрати сили для підтримки припинення вогню або діяти як стримуючий фактор проти будь-яких майбутніх нападів Росії. Однак такі сили не об’єднуватимуться під прапором НАТО, оскільки для цього потрібен консенсус між членами Альянсу, а ще з цим точно не погодиться Росія.
Крім того, наразі незрозуміло, які країни візьмуть на себе зобов’язання надіслати війська та якою буде їхня чисельність. За словами аналітиків і посадовців, для створення значних сил будуть потрібні десятки тисяч військових. Важливу роль у цьому питанні також відіграє політична та фінансова підтримка з боку США, а також державна підтримка такої політики європейських лідерів у своїх країнах.
Швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung підкреслює, що перед камерами більшість європейських лідерів є надзвичайно небагатослівними, коли йдеться про розбудову можливої архітектури безпеки. Для канцлера Німеччини Олафа Шольца, наприклад, недоречно обговорювати «третій або четвертий крок».
«За його словами, зараз важливо надати українцям необхідну підтримку, не ухвалювати жодних рішень без них і не допустити подальшої ескалації війни», — зазначає Neue Zürcher Zeitung.
Німецький експерт з питань безпеки Крістіан Мьолінг вважає, що Німеччина може опинитися в ізоляції, якщо утримається від відправки миротворчого контингенту в Україну. «Війна між Україною та Росією є вирішальним конфліктом для нашої безпеки в Європі. Я не знаю, чому ми хочемо стримувати солдатів, які у нас є зараз», — сказав він в інтерв’ю німецькому виданню Frankfurter Rundschau.
Тим часом, президент Фінляндії Александр Стубб закликав не «забігати наперед» щодо можливого введення миротворчого контингенту в Україну. За його словами, для цього потрібен мандат ООН, пише видання Yle.
У Нідерландах ж допускають варіант, що миротворчу місію ЄС можна відправити в Україну без одноголосного рішення всіх держав блоку. Однак міністр оборони країни Рубен Брекельманс в інтерв’ю газеті Trouw додав, що й далі «повністю підтримує» рішення, що Нідерланди не вступатимуть у бойові дії в Україні, хоча й участь у миротворчій місії — це трохи інше, адже йдеться про «збереження миру». А польський премʼєр-міністр Дональд Туск заявив, що Польща не планує відправляти свої війська.
Тож наразі відправка військового контингенту в Україну — лише ідея без чіткого плану. Однак ситуація не безнадійна — європейські лідери продовжують дискусії, розуміючи, що часу до приходу Трампа у Білий дім стає дедалі менше.