У ніч на 23 липня російські прикордонники у Брянську зсадили Василя Овсієнка з поїзду і депортували в Україну без пояснення причин. Нинішня російська влада таким чином продемонструвала свою «прєємсвенность» з практикою радянського КГБ та зневагу до свободи думки і прав людини.
Про це кореспонденту Тижня повідомив сам правозахисник.
Овсієнко відомий як один з провідників української Гельсінської Спілки і Української Республіканської партії. Правозахисник мав намір відвідати табір особливого режиму, в якому у радянські часи відбували покарання як в’язні сумління чимало українців, зокрема, й він.
Там 24-25 липня збиралася конференція, присвячена питанням правозахисту і злочинам тоталітарних режимів.
Василь Овсієнко після розпаду СРСР вже відвідував «свій» табір: зокрема, брав участь у експедиції з перепоховання Василя Стуса, Олекси Тихого та Юрія Литвина, які там і загинули.
Довідка
Табір особливо суворого режиму у Чусовій на Пермщині, куди їхав Василь Овсієнко, ще перед розпадом СРСР називали «останнім заповідником ГУЛАГу». Ця установа досить відома у паравозахисних колах як «табір смерті», бо вісім її в’язнів загинули. У тому числі українці Олекса Тихий (27.01. 1927 — 5.05. 1984), Юрій Литвин (26.11. 1934 — 5.09. 1984), Валерій Марченко (16.09. 1947 — 7.10. 1984), Василь Стус (6.01. 1938 — 4.09. 1985).
Ігор Петренко
