Доктор Алон Бен-Меір є професором міжнародних відносин та досліджень Близького Сходу в The New School й університеті Нью-Йорка та директором близькосхідного відділення в World Policy Institute.
Доктор Алон Бен-Меір є експертом в галузі близькосхідної політики та справ, які стосуються мирних переговорів між Ізраїлем і арабськими державами.
Протягом останніх 25 років доктор Бен-Меір брав безпосередню участь у різних переговорах і виступав як сполучна ланка між вповноваженими арабськими та ізраїльськими чиновниками.
Статті доктора Алона Бен-Меіра часто з’являється в багатьох газетах, журналах і сайтах, включаючи the Middle East Times, the Christian Science Monitor, Le Monde, American Chronicle, the Week, the Political Quarterly, Israel Policy Forum, Gulf Times, the Peninsula, The Jerusalem Post, and the Huffington Post.
Він також регулярно бере участь в телевізійних і радіопередачах. Таких, як CNN, FOX, PBS, ABC, al Jazeera (англійською і арабською мовами), і NPR.
Доктор Алон Бен-Меір є автором шести книг, присвячених політиці Близького Сходу і в даний час працює над книгою про ізраїльсько-палестинський конфлікт. Доктор Бен-Меір має ступінь магістра з філософії та докторську ступінь у галузі міжнародних відносин в Оксфордському університеті. Він вільно говорить англійською, арабською та івритом.
– Професоре Бен-Меір, ви народилися в Іраку і є громадянином Ізраїлю. І ви є людиною, котра добре знає обидва ці світи. Чи можна говорити, що Ізраїль зміг домогтися часткового порозуміння з мусульманським світом, знайшовши спільну мову з іракськими курдами?
– Відносини між Ізраїлем та іракськими курдами розвивалися і еволюціонували впродовж більше двох десятиліть. Ворожнеча Саддама Хусейна стосовно Ізраїлю, особливо після першої війни в Перській затоці, спонукала Ізраїль в першу чергу, рухатися у напрямку подальшого зміцнення відносин з курдами. А оскільки президент Клінтон проявив особливий інтерес щодо захисту іракських курдів після звірств, скоєних проти них наприкінці вісімдесятих, Ізраїль став переконаним союзником США з цього питання.
Протягом багатьох років Ізраїль забезпечував навчання, військову техніку і розвідувальні служби для курдів в Північному Іраку. А з 2003 року, часу війни в Іраку, відносини між Ізраїлем та іракськими курдами продовжували зростати, тому, що обидві сторони усвідомлювали, що це співробітництво якнайкраще відбиває їхні національні інтереси. Важливо відзначити, що ізраїльтяни в цілому демонстрували симпатії до іракських курдів, і історично майже не було ворожнечі між двома сторонами. Взагалі-то кажучи, як Ізраїль, так і курди мають спільне – стикаються з ворожнечею з боку арабських держав.
Очевидно, що Ізраїль хотів би мати нормальні відносини зі всіма арабськими країнами, включаючи й Ірак. Але Ізраїль не буде підтримувати ту частину іракського центрального уряду, яка демонструє будь-яке вороже ставлення до курдів. Ізраїль не має наміру відмовлятися від своїх відносин з іракськими курдами, оскільки за довгий час цей зв’язок був стратегічним і важливим.
– Чи можуть США нормалізувати свої стосунки з Іраном?
– Пропозиція президента Обами щодо проведення прямих переговорів з Іраном, і подальші переговори, які мали місце, не обов’язково представляють собою пом’якшення ставлення США до ядерної програми Ірану. Залучення Ірану необхідно не тільки для досягнення можливого прориву переговорів, але як мінімум аби встановити, де дійсно Іран знаходиться в своїй ядерній програмі. З тим, щоб відповідна американська політика могла позиватися враховуючи реальний іранській стан справ.
Крім того, для Сполучених Штатів було необхідно провести прямі переговори безпосередньо з Іраном, щоб отримати підтримку міжнародного співтовариства на санкції проти Ірану, коли це буде необхідно. Й до того, США потребували відповіді на закид, що відсутність прямого контакту між США та Іраном стала причиною безкомпромісної позиції Ірану. Я вважаю, що якщо переговори не приведуть до прийнятного рішення щодо отримання ядерної зброї Іраном, то малоймовірно, що Сполучені Штати нормалізують відносини з Іраном.
Сполучені Штати не можуть собі дозволити, щоб Іран отримав ядерну зброю, тому, що це може змусити Ізраїль прийняти односторонні заходи проти Ірану. Якщо США в кінцевому рахунку нормалізують відносини з Іраном, то вони будуть базуватися на умові, що Ірану не буде дозволено отримати ядерну зброю. А Ізраїль впевниться, що Іран відмовився від своїх ядерних амбіцій. Без цього я не бачу, яким чином США зможуть нормалізувати стосунки з Іраном.
– Як може вплинути на близькосхідну ситуацію погіршення взаємин між Туреччиною та Ізраїлем?
– Я вважаю, що розкол в публічній риториці між Ізраїлем і Туреччиною носить тимчасовий характер. І їх стратегічний альянс залишатиметься сильним, особливо тому, що Туреччина прагне продовжувати зміцнювати свою лідируючу позицію в регіоні. Турецькі курди чи іракські в жодному разі не можуть змінити відносини між Ізраїлем і Туреччиною. З ізраїльської точки зору, Туреччина є важливим союзником США, і Ізраїль зробить все від нього залежне для підтримки життєздатності стратегічної співпраці з Туреччиною. Треба мати на увазі, що Туреччина і Ізраїль є двома регіональними наддержавами і їх союз вносить та буде продовжувати вносити свій внесок в баланс сил і стабільність в регіоні.
– А ситуація з турецькими курдами?
– Курдська ситуація в Туреччині різко покращилася за останні декілька років. Я вважаю, що турецький уряд домігся значного прогресу в вирішенні курдських образ. Допоки в Туреччині продовжуватимуться подальші соціальні і політичні реформи, вона буде зменшувати вплив курдського руху на відділення від Туреччини. Одним з прикладів є те, що з’явилося курдська мова на телебаченні і радіостанціях, які сьогодні існують для задоволення культурних запитів курдів.
– Певна культурна автономія може спонукати курдський народ до мрії про свою власну державу?
– Важко говорити про курдів, як про одне ціле з того часу, як вони розділені між Туреччино, Іраком, Іраном і Сирією. Ймовірність того, що всі курди об’єднаються не є великою. Що я бачу як можливе майбутнє для курдів – це те, що вимагає гармонії і всебічного співробітництва між цими чотирма країнами – надання курдам можливості вільно пересуватися по всій території Туреччини, Іраку, Ірану та Сирії. Яка дозволила їм взаємодію і зробила б більш можливою їхню транснаціональну ідентичність, мову і т.д. Однак, це рішення залишається на даний час неправдоподібним, особливо з оглядом на нинішню політичну ситуацію та відсутність цілісної стратегії і довгострокової спільної співпраці між країнами-учасницями.
– Професоре Бен-Меір, чи можуть бути встановленні дипломатичні стосунки між Ізраїлем й Іраком?
– Якщо немає всеосяжного миру між Ізраїлем і арабським світом, то малоймовірно, що дипломатичні відносини між Ізраїлем та Іраком можуть бути встановленні. Навіть якщо Ізраїль встановить повномасштабні дипломатичні відносини з усім арабським світом, то Ірак, ймовірно, буде останньою державою, котра до цього приєднається. Арабська мирна ініціатива залишається найбільш перспективним рішенням для встановлення миру між Ізраїлем і арабським світом.
– Чи не вплине на близькосхідний мирний процес охолодження між президентом США Бараком Обамою і прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу?
– Хоча стосунки між Обамою і прем’єром Ізраїлю дещо напружені, вони аж ніяк не знаходяться на грані кризи, як це дехто потрактовує. США і Ізраїль співпрацюють на дуже багатьох рівнях: збройних сил, технологій, міжлюдських зв’язків і інших місцях обміну, тому ця затримка в їх відносинах не являє серйозної тріщини у їх взаєминах. Хоча Ізраїль і Сполучені Штати працюють разом задля досягнення миру між Ізраїлем і палестинцями, Вашингтон і Єрусалим відрізняються у своїх підходах до відновлення переговорів. США і Ізраїль повинні знайти якусь спільну методику для пошуку шляхів врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту.
Що необхідно для покращення відносин між президентом Обамою і Ізраїлем – більш пряма, активна і сильна взаємодія зі Сполученими Штатами в рамках мирного процесу, і в той же час приділення пильної уваги побоюванням Ізраїлю з приводу іранської ядерної загрози. З точки зору Ізраїлю, мирний процес і іранська загроза пов’язані, і Ізраїль хотів би бачити, щоб Сполучені Штати зайняли більш рішучу позицію стосовно Ірану. Хоча Нетаньягу діє обережно, щоб зберегти свою коаліцію, він повинен буде діяти якомога швидше, реагуючи на дії Сполучених Штатів.