Відносні зони безпеки на війні

Суспільство
11 Травня 2018, 12:21

У населених пунктах, які не вказані в переліку тих, що входять або наближені до району проведення бойових дій, істотних змін зовсім не відчувається. Незважаючи на анонсоване зменшення кількості блокпостів у так званій зеленій зоні, де пересування згідно з новим положенням є вільним, вони поки що лишаються на своїх місцях. Хоча про якість перевірок там уже давно не йдеться: ті, хто хоч раз перетинав міжміські блокпости подалі від лінії фронту, знають, що робота працівників поліції там, на жаль, мало чим відрізняється від традиційних сюжетів анекдотів. Відверте вимагання хабарів за забуте свідоцтво про народження дитини, яку батьки везуть до бабусі в сусіднє село, «таємне» передавання приватними перевізниками цигарок патрульним, які навіть не зазирають в «оплачений» транспортний засіб, привселюдний і показово ретельний огляд особистих речей військових, через що весь автобус запізнюється на поїзд, і, як наслідок, відмова водіїв брати бійців на свій маршрут. Не кажучи вже про взагалі кричущі випадки, коли громадські активісти змушені викликати поліцію для складання протоколу через знущання «приданих сил» на блокпосту за… свою українську мову! Тому більшість місцевих мешканців позитивно ставляться до прибирання зайвої кількості пунктів контролю на вільній і безпечній території Донеччини та Луганщини. Це має сприяти зменшенню напруженості та відновленню відчуття мирного існування. Що, власне, і є одним з основних завдань операції об’єднаних сил. За негласною інформацією, рішення про алгоритм переформатування чекають у найближчі два тижні: цей термін був вказаний як необхідний для підписання документів та підзаконних актів.

 

Читайте також: Комбриг 93-ї ОМБр Владислав Клочков: «Ми ведемо посилену підготовку особового складу до наступальних, рейдових дій»

 

Водночас питання підвищеного контролю за пересуванням у населених пунктах, які межують чи перебувають на лінії вогню, останнім часом стає надактуальним. Важливо, що система визначення гострої небезпеки обіцяє бути гнучкою, бо рішення про тимчасове обмеження пересування зможе приймати на місці керівництво ООС, а не чиновники за якимись переліками чи списками, затвердженими колись. Тоді, швидше за все, і знадобляться мобільні блокпости, теж анонсовані військовим керівництвом. Бо поки що незрозуміло, чи є потреба повністю обмежити доступ, наприклад, до досить великого Торецька, який входить до обох переліків, але фактично небезпечні тільки окремі райони, які і є лінією фронту. Тому навряд чи хтось вимагатиме спеціальну довідку для того, щоб потрапити до цього відносно мирного міста, наприклад, аби відвідати друзів чи влаштувати концерт. Зараз при в’їзді до Торецька стоїть звичайний блокпост, де перевіряють наявність документів. Імовірно, незабаром з’являться додаткові пропускні пункти біля найнебезпечніших районів.

 

Але в останні тижні збільшилася кількість випадків, коли відносно безпечна зона була обстріляна, а на території з доволі жвавим рухом люди підриваються на мінах. Одне за одним важкою артилерією обстріляли селища Зайцівської ВЦА: традиційно багатостраждальну Жованку, несподівано Піски-2, Миколаївку-2 та центр Майорська, де таких руйнувань не було від 2015 року. У Майорську пошкоджень зазнали багатоповерхівки та будівля адміністрації. «Мені здається, кардинальних змін не буде. Якщо людина мешкає в цих населених пунктах або має майно чи поховання родичів, вона зможе потрапити туди, якщо не буде ухвалено рішення оголосити «червоний» режим через небезпеку для життя. До речі, у нас у селищах є місця, де й зараз заборонено перебувати будь-кому з цивільного населення. І це правильно, — пояснює Володимир Весьолкін, голова ВЦА Зайцевого, що на лінії фронту. — Думаю, довідки про належність майна, наявність поховань чи родичів видаватимемо ми, військово-цивільна адміністрація. Хоча прямого посилання на це в законі немає. Але хто краще за нас знається на цій темі?»

 

Читайте також: Піски-2: хто ж знав, що нас так поділять

 

Весьолкін каже, що бачить тенденцію до поступового покращення в законодавстві, яке регулює життя мешканців прифронтових територій. Наприклад, раніше жоден документ не пояснював, як бути з мешканцями, що живуть на нашій території, але за КПВВ. Але потім з’явився закон, згідно з яким навіть після закриття пункту пропуску такого мешканця можна пропустити додому, вписавши в спеціальний журнал. Голова ВЦА Зайцевого зізнається, що найбільше місцевих турбує питання майна та його використання військовими. Не секрет, що за чотири роки траплялися різні випадки, коли будинки, автівки чи інше майно місцевих військові використовували навіть без згоди власників. «Я можу зрозуміти бійців: це війна, бойові завдання, питання життя та смерті. Але, незважаючи на збільшення офіційних повноважень військових, зараз усе дуже чітко прописано: тільки за згодою власників. До речі, останнім часом саме так і вирішувалися питання, зокрема, квартирування військових у селах на лінії фронту: вони зверталися до нас, а ми питали у власників дозволу на заселення».   

 

Розбита будівля ВЦА в Майорську буквально за кількасот метрів від КПВВ, де щодня скупчуються тисячі людей, що перетинають лінію фронту. І навряд чи цю територію можна навіть умовно назвати безпечною. Зовсім недавно біля того КПВВ на розтяжці підірвався 25-річний чоловік, якого було доставлено в лікарню. Зранку 5 травня КПВВ «Гнутове» обстріляли, коли лінію фронту переходило багато людей. Були пошкоджені автівки, людей, на щастя, встигли сховати в укриття. Тимчасово оголошено режим «червоний», КПВВ закрито. Зрозуміло, що об’єктивно процес перетину лінії фронту на цьому етапі неможливо зробити простішим чи безпечнішим. Але розібратися, що саме зміниться, дуже важко. Особливо тим, хто мешкає на окупованій території та отримує дуже перекручену інформацію з тамтешніх ЗМІ. Серед людей, які проходять КПВВ, ширяться чутки про зміну алгоритму перетину. Наприклад, літній чоловік, який їхав у бік Горлівки, був упевнений, що замість електронних перепусток, які зараз діють, видаватимуть перепустки в кольорах зони, у якій ти мешкаєш на окупованій території. Бо він чув, що на такі зони буде поділена не тільки контрольована Україною територія, а й окупована частина Донеччини та Луганщини. За офіційною інформацією, жодних змін без спеціального рішення Кабміну не відбувається.

 

Читайте також: Офіцер СІМІС Олександр Ткачук: «Наша, східняків, справа — стати зараз на захист країни»

 

Але, швидше за все, зміняться умови перебування для гуманітарних місій та волонтерів. Наприклад, під Опитним Ясинуватського району під час виконання місії з доставки гуманітарного вантажу внаслідок потрапляння снаряда згорів транспорт волонтерів однієї з християнських організацій. Керівник гуманітарної місії «Проліска» Євген Каплін на своїй сторінці у Facebook написав, що 3 травня двоє представників місії потрапило під обстріл під час виконання гуманітарних робіт у селищах Бахмутка та Луганське. На щастя, люди не постраждали. Але гарантій безпеки зараз не може надати ніхто, тому представники кількох великих організацій уже дістали попередження, що незабаром умови роботи в небезпечних зонах буде змінено. Чи просто буде перереєстрація, як це зараз відбувається з акредитаційними посвідченнями представників преси, чи міжнародні організації будуть обмежені певними територіями, поки що невідомо. Але вже зрозуміло, що приватні волонтерські ініціативи тепер виконуватимуться за дещо іншими правилами, бо на лінію фронту офіційно потрапити звичайній цивільній особі навряд чи вдасться. Найімовірнішим бачиться варіант передавання корисних речей у близьких до фронту населених пунктах «зеленої» або «жовтої» зони.