Надія Баловсяк Доцент кафедри медіакомунікацій УКУ

Від соціального аудіо до віртуальних світів. Які підсумки 2021 технологічного року

Наука
2 Лютого 2022, 10:02

Однак більшість експертів упевнена, що досягнення компанією Apple капіталізації в $3 трлн — це лише питання часу. Завдяки цьому дітище Стіва Джобса не лише стане найдорожчою компанією світу, яка першою досягне такого високого показника. Ці дані — відбиття загальної ситуації на технологічному ринку 2021 року.

Попри загальні складнощі, пов’язані з другим роком пандемії, регуляторними обмеженнями, дефіцитом чипів та іншими історіями, ІТ-ринок другий рік поспіль почувається більш ніж добре. Акції Microsoft здорожчали за останній рік на 43%, а компанія Alphabet (материнська структура Google) піднялась у ціні на 62,5%. Звісно, це не порівняти з рекордним показником Nvidia — її акції коштують на понад 100% дорожче, ніж рік тому, — але це зростання почасти ситуативне та пов’язане із загальносвітовим дефіцитом мікросхем.

Електронна комерція

Минулий 2021-й став справжнім роком можливостей для компаній, що працюють у сфері електронної комерції та цифрового ритейлу. Це стосується і BigTech (найбільших технологічних компаній), і гравців локального ринку. До прикладу, техногіганти декілька кварталів поспіль установлювали рекорди стосовно прибутків та виторгу, про що регулярно сповіщали у своїх фінансових звітах.

Читайте також: Наступник «Габбла»

Так, Facebook, Apple, Amazon, Alphabet і Microsoft разом збільшили виторг на 41% лише за перший квартал. А компанія Amazon — на рекордні 44%. Facebook в останньому кварталі збільшив валовий прибуток на 31%, аналогічний показник для Apple за рік становив 45%, для Alphabet — 38%, Amazon — на 31%. Головною причиною таких успішних результатів став інтерес споживачів до цифрових послуг загалом та до онлайн-торгівлі зокрема. Якщо загальний обсяг роздрібних продажів не змінився або навіть трохи впав, то обсяги онлайн-торгівлі зросли на 22%.
Аналогічна ситуація спостерігається й на українському ринку електронної комерції. У 2020 році цей сегмент був динамічним і з початку пандемії зріс на 30%. Загалом за останні п’ять років ринок збільшився втричі, і періодичні локдауни позитивно вплинули на український e-commerce. Експерти компанії Promodo впевнені, що у 2021 році він збільшиться на 23%. Електронна комерція в загальній структурі українського ритейлу у 2020 році зайняла 8,8%. На думку авторів звіту про стан електронної комерції в Україні від Promodo, у 2021 році ця частка зросте до 9,2%.
Проте українському ринку ще є куди рости, особливо якщо порівнювати показники вітчизняного e-commerce із ринками сусідів. До прикладу, затрати на онлайн-покупки на одного українця у 2020 році становили близько $100, натомість для Польщі цей показник дорівнює $540, для Чехії — $840.

Венчурні інвестиції та виходи на біржу

Успішність та майбутня перспектива технологічного ринку відбиваються не лише в прибутках великих компаній, що давно працюють на ринку, а й в інших критеріях, серед яких венчурні інвестиції, тобто готовність вкладатись у майбутні бізнеси, а також вихід компаній на публічний ринок — IPO. Останнє свідчить про певну зрілість компанії та успішність їхніх бізнес-моделей, які дають змогу їм залучати кошти на відкритому ринку.

Обидва ці показники стали рекордними для року 2021. Лише за перше півріччя на ринку венчурних інвестицій провели угоди на суму в $292,4 млрд, притому, що за весь 2020-й обсяг вкладень становив $259 млрд — такі дані представлені у звіті компанії CB Insights. Лише в третьому кварталі кількість «єдинорогів» (компаній із капіталізацією, більшою за $1 млрд) досягла рекордного показника у 848. Це на 311 більше, аніж роком раніше. Третій квартал був особливо успішним у цьому сегменті ринку — обсяг глобального венчурного фінансування збільшився на 105% і досягнув $158,2 млрд. Третій та другий квартали 2021-го зайняли перше та друге місце за обсягом венчурного фінансування за останнє десятиліття. А ще п’ятий квартал поспіль збільшується кількість мегараундів інвестицій, тобто тих, сума інвестицій у які перевищує $100 млн.
Прикладом розширення ринку венчурних інвестицій можна назвати три раунди компанії Bolt, які відбулися з різницею в декілька місяців. Улітку компанію оцінили в $4–5 млрд, восени — в $11 млрд, а в останній тиждень грудня стало відомо, що Bolt веде переговори про залучення $400 млн, виходячи з оцінювання компанії в $14 млрд.

Такі успіхи венчурного ринку пояснюються тим, що пандемія серйозно вплинула на багато галузей економіки, породила нові споживчі звички, і це, відповідно, сприяло потребі в нових рішеннях та нових проєктах (див. «Зручний час»).

Світовий ринок IPO також цього року не просто встановив рекорди, а й побив показники 14-річної давності. За перші 11 місяців понад 2,9 тис. компаній вийшли на публічний ринок (провели IPO — первинну публічну пропозицію акцій) та змогли залучити понад $600 млрд. Попередні рекорди були у 2007 році, тоді загальний обсяг інвестицій становив $420 млрд.

Світовий ринок IPO у 2021-му побив показники 14-річної давності. За перші 11 місяців понад 2,9 тис компаній вийшли на публічний ринок (провели IPO — первинну публічну пропозицію акцій) та змогли залучити понад $600 млрд

Найбільшим розміщенням 2021 року в Азії став вихід на біржу китайського мобільного оператора China Telecom, який залучив $8,4 млрд. Абсолютним переможцем за залученими коштами стала компанія Rivan (виробник електромобілів), яка залучила $12 млрд за оцінювання в $77 млрд. Так, і за цими критеріями технологічні компанії стали світовими лідерами.

Новинки року — успішні й не дуже

Початок року в техносегменті подарував світові нову назву Clubhouse. Додаток для голосового спілкування, який був доступний лише на Apple-пристроях та за запрошеннями, викликав шалений інтерес із боку користувачів (див. Тиждень № 10/2021). Ажіотаж роздмухали Марк Цукерберґ та Ілон Маск, які долучилися до декількох обговорень у Clubhouse. Проте якщо перші три місяці були справжнім злетом інтересу і до платформи, і до соціального аудіо, то далі ситуація змінилася.
Навесні додаток запустив версію для Android, улітку скасував доступ до сервісу лише за запрошеннями. Керівник проєкту не приховував своє незадоволення тим, що сервіс зростав занадто швидко й на середину року його iOS-версія налічувала 4 млрд завантажень, а версія для Android — 10 млн. Проте інших новин про цю цифрову версію live-подкастів або старого-доброго радіо більше не було чутно. Час від часу в технологічних виданнях писали про якісь нові функції Clubhouse — внутрішній месенджер чи сповіщення, — проте сумніватись у тому, що зимове захоплення зійшло нанівець, не доводилося.

Натомість свої сервіси соціального аудіо купили чи запустили інші компанії. Наприклад, Amazon повідомив, що робить свій сервіс соціального аудіо, а Facebook пообіцяв платити авторам аудіоканалів, свої розділи соціального аудіо розвивають Twitter та Spotify.

Читайте також: Проблеми на орбіті

Іще одним відкриттям року стали NFT — невзаємозамінні токени. Це вид криптоактивів, які дозволяють фіксувати право власності на цифрові об’єкти. На початку року у вигляді NFT продали об’єкти цифрового мистецтва, деякі віртуальні артефакти, як-от перший твіт на платформі Twitter чи перший код World Wide Web. Не менш активно NFT використовували старі аукціонні доми та цифрові й «традиційні» митці, які продавали свої картини чи фрагменти об’єктів як NFT (уривок композиції, кадри з фільму тощо). Проте з часом багато NFT здешевшали, що дало змогу говорити про обвал ринку та навіть появу руху NFT-анархістів, які переконували, що ідея платити за те, що можна завантажити безкоштовно, сама собою беззмістовна.

І Clubhouse, і NFT стали технологіями, які пережили шалений сплеск інтересу та його подальшу втрату. Чи вдасться їм перейти на новий, зрілий рівень та перетворитись із «хайпу» на корисний інструмент чи то масового, чи то нішевого використання, покаже лише час.

Інтерес до приватності

$10 млрд — у такі втрати недоотриманого доходу обійшлася техногігантам Facebook, YouTube, Twitter та Snapchat нова політика конфіденційності компанії Apple. А сам «яблучний гігант» не лише збільшив свою частку на ринку мобільної реклами втричі за останні шість місяців, а й показав, що навчився успішно монетизувати запит користувачів на приватність, який із кожним роком дедалі більшає. Усе через безконтрольний обіг даних пересічних інтернет-юзерів та потребу хоч якось захистити особисте життя від всевидющого онлайн-ока (див. Тиждень № 23/2021).

Після того як Apple запровадив нові правила конфіденційності та ускладнив відстеження дій користувачів, соціальні гіганти змогли показувати менше реклами своїм користувачам, а отже і менше заробляти. Цю суму в $10 млрд втраченого прибутку підрахувала дослідницька компанія Lotame, і це емпірична оцінка, проте представники техногігантів не особливо заперечували ці дані. У середньому великі соціальні платформи втратили приблизно 12% виторгу в останні два квартали, коли стали масово застосовувати нові правила конфіденційності Apple. Деяким компаніям, наприклад, Facebook, доводиться перебудовувати свої рекламні механізми та ретельно їх тестувати, натомість рекламодавці, поки відбувається цей процес, згорнули повністю або зменшили рекламу на соціальних платформах для Apple-користувачів.
Apple запровадив нові правила блокування стеження за діями користувачів попри протести й самого Facebook, й інших гравців ринку. У негативному впливі таргетованої реклами на iOS-гаджетах зізналися в Snapchat, а Facebook прямо звинуватив компанію Стіва Джобса у зниженні фінансових показників. Натомість YouTube та Twitter постраждали від нових правил не так сильно.

Справу Apple зі зменшення стеження за користувачами планує продовжити компанія Google, яка ще на початку року повідомила про свої плани відмовитися від так званих third-party-cookies — трекерів, які дозволяють бачити активність користувачів на сторонніх сайтах та використовувати її для демонстрації реклами.

Заробити на інтересі до приватності намагається не лише Apple. За останній рік з’явилося відразу декілька смартфонів, які обіцяють користувачам захистити їхні дані та блокувати стеження, серед них — пристрій від Nitrokey та гаджет PinePhone Pro.
Рекордні показники, про які розповіла пошукова система DuckDuckGo, яка відома тим, що не використовує дані користувачів, теж свідчать про запит людей на privacy-friendly-інструменти. Цей пошуковик обробив понад 30 млрд пошукових запитів, а додаток для роботи з ним встановили понад 10 млн разів.

Поява за 2021 рік відразу декількох пошукових систем із забороною на відстеження (Neeva, Brave Search, Ahrefs, You.com) — це демонстрація віри бізнесу в те, що ринок готовий до існування Google-альтернатив із підвищеним рівнем захисту даних.

Дефіцит мікросхем

Ще минулого року технологічний світ зустрівся з глобальною неочікуваною проблемою. Ідеться про дефіцит мікросхем (чипів). Їх потребує будь-який сучасний електронний пристрій — від пульта дистанційного управління до смартфона, ноутбука чи смартавтомобіля. Відповідно, якщо немає мікросхеми, то випускати всі ці пристрої неможливо (див. «Серце технологій»).

Спочатку світ зіткнувся зі зростанням попиту на чипи, адже їх стали потребувати сучасні автомобілі, одночасно з цим віддалена робота (через карантин) також призвела до великого попиту на смартфони, вебкамери та ноутбуки. Більш як 25% зростання продажів домашніх комп’ютерів теж посилило дефіцит чипів. Окрім того, проблема стала актуальна в часи локдаунів, призупинення роботи виробництв та проблем із ланцюгами постачань. До того ж деякі китайські техногіганти скупили чипи оптом, сталася серйозна пожежа на одному з японських заводів із виробництва мікросхем, а засуха в Тайвані спричинила проблеми з дистильованою водою, яку використовують у виробництві. Іншою причиною стало зниження енергоспоживання в Китаї та відповідне скорочення виробництва кремнію, який лежить в основі багатьох чипів. Та й поява нових пристроїв і концептуально нових розробок потребувала дедалі більшої кількості мікросхем.

Читайте також: Вир світів

На щастя, виробники побачили, що дефіцит мікросхем не знищує пов’язані з ним галузі, а лише зменшує зростання продажів та почасти відкладає анонси нових продуктів, а часом робить актуальним таке явище, як дефіцит — принаймні компанія Apple повідомила, що деякі її нові гаджети буде складно знайти у вільному продажу саме через проблеми з постачанням мікросхем. Також виробник iPhone був вимушений зменшити виробництво своїх смартфонів на 10% через нестачу потрібної йому кількості мікросхем.
На тлі такої ситуації на світовому ринку постраждали різні галузі. До прикладу, за даними консалтингової компанії AlixPartners, загальні збитки всього автомобілебудування через цю проблему перевищили $60 млрд. Багато фірм, що виробляли автомобілі, повідомили про скорочення виробництва та навіть вимушений простій.

Поява за 2021 рік відразу декількох пошукових систем із забороною на відстеження (Neeva, Brave Search, Ahrefs, You.com) — це демонстрація віри бізнесу в те, що ринок готовий до існування Google-альтернатив із підвищеним рівнем захисту даних

Попри те що багато компаній стали інвестувати в розширення виробництва, а деякі (Apple) навіть починають виробляти власні чипи чи купувати потужності світових лідерів ринку, експерти впевнені, що і 2022 рік пройде під дамокловим мечем дефіциту мікросхем. Розуміючи це, американська влада планує виділити субсидії в розмірі понад $50 млрд для місцевих виробників чипів, на що вже встигла відреагувати компанія Intel, анонсувавши відкриття заводу в США. У Південній Кореї також готові виділити на такі потреби понад $450 млрд. Загалом на підтримку галузі виробники мікросхем готові витратити понад $152 млрд майбутнього року. Однак навіть за умов фінансової підтримки розгортання нових виробництв вимагає часу.

Експерти JPMorgan прогнозують світовий дефіцит чипів і протягом 2022 року, з цим погоджується генеральний директор Intel Пет Гелсінгер, хоча Крістіано Амон, керівник компанії Qualcomm, виробника мікросхем, налаштований оптимістично: він упевнений, що ситуація покращиться вже наступного року.

Регуляторні плани

Хоча ідея приборкати Big Tech давно витає в повітрі на капітолійському пагорбі, проте наразі, окрім позову Федеральної торгової комісії до Meta (Facebook), американські можновладці та законотворці не можуть похвалитися реальними кроками, спрямованими на впорядкування діяльності техногігантів або на вгамування їхніх ненаситних апетитів стосовно даних користувачів чи нахабного використання їхнього монопольного положення для боротьби з конкурентами.

Видається так, що Європа може стати піонером у регулюванні діяльності техногігантів. Ще наприкінці листопада країни-члени ЄС домовилися ухвалити закони, які дозволять їм краще контролювати діяльність Big Tech, та визначити перелік правил, яких ті повинні будуть дотримуватися.
Ідеться про найшвидше ухвалення двох документів — закону про цифрові послуги (DSA — Digital Services Act) та закону про цифрові ринки (DMA — Digital Markets Act). Навіть якщо вони будуть ухвалені, то наберуть чинності не раніше 2023 року. 20 грудня Європарламент уже підтримав закон про цифрові ринки, попередньо проголосувавши за розширення його дії. Доповнення стосувалися більш жорстких обмежень обробляти персональні дані користувачів сервісам таргетованої реклами. Окрім того, законотворці запропонували заборонити обробку даних неповнолітніх користувачів рекламними алгоритмами.

Загалом вимоги закону про цифрові ринки стосуються правил роботи техногігантів та містять згадки про штрафи для них, які можуть доходити до 10% їхнього світового обігу. В цих документах є ще одна цікава вимога: закон про цифрові ринки може змусити великі компанії зробити свої інструменти взаємосумісними. Це означає, що користувачі зможуть обмінюватися повідомленнями, наприклад, між платформами iOS та Android, не за допомогою сторонніх інструментів типу Telegram чи WhatsApp, а штатними засобами операційних систем.

Закон про цифрові послуги містить вимоги до технологічних гігантів боротися з незаконним контентом на своїх платформах, а за порушення їм загрожує штраф у розмірі до 6% від світового обігу. Платформи відповідатимуть за розміщення незаконного контенту, а також їм заборонять маніпулятивні вимоги, спрямовані на те, щоб підштовхувати користувачів до рішення про купівлю товарів чи послуг. Іще платформам доведеться більше уваги приділяти скаргам користувачів, активніше реагувати на них та краще інформувати про те, чому користувачі бачать рекламу.
Схожі ініціативи наприкінці цього року висловили законотворці з Великої Британії, які впевнені, що великі технологічні компанії повинні нести відповідальність за рекламу на своїх майданчиках. Це, на їхню думку, дасть змогу захиститися від діяльності аферистів, які обманюють мільйони користувачів. «Ера саморегулювання для BigTech добігла кінця. Компанії повинні відповідати за послуги, які вони надають і з яких отримують прибуток», — упевнений Даміан Коллінс, керівник об’єднаного комітету законотворців Сполученого Королівства.

Окрему увагу законотворці різних країн приділили двом важливим напрямам ІТ-сектору — штучному інтелекту та розпізнаванню облич. Улітку цього року Єврокомісія запропонувала значно обмежити використання штучного інтелекту, в тому числі для завдань розпізнавання. Основна ідея пропозицій головного органу ЄС полягає в забороні використовувати штучний інтелект у тих сферах, де він може загрожувати суспільству. Законопроєкт визначає рівні застосування штучного інтелекту (обмежений, високий та неприйнятний) та пояснює: чим вищий рівень ШІ, тим вищі вимоги будуть до нього застосовувати. Серед сфер, де штучний інтелект буде обмежений, — судочинство, добір персоналу, роботизована хірургія.

Facebook, Apple, Amazon, Alphabet і Microsoft разом збільшили виторг на 41% лише за перший квартал 2021. А компанія Amazon збільшила виторг на рекордні 44%. Головною причиною таких успішних результатів став інтерес споживачів до цифрових послуг загалом та до онлайн-торгівлі зокрема

Незадовго після анонсу цих обмежень стало відомо про заборону використовувати розпізнавання в деяких країнах світу, серед яких Велика Британія та Канада. Окрім того, багато штатів у США запровадили заборону розпізнавання на локальному рівні.

Meta-світ, TikTok та всі-всі-всі

Наприкінці грудня компанія Cloudflare, яка надає послуги доставлення контенту, повідомила, що у 2021 році найпопулярнішим у світі доменом став tiktok.com. Він обігнав давнього лідера — доменне ім’я найбільшого пошуковика google.com, а Facebook опустився на третю позицію.
Ця не особливо помітна новина насправді надзвичайно знакова для світового ринку соціальних платформ. Попри зусилля Facebook з утримання аудиторії, насамперед молодої, користувачі все більше часу проводять на сторінках китайського сервісу коротких відео.
Можна сперечатися про якість тікток-контенту, нарікати на те, що молодь розучилася читати й здатна сприймати лише короткі відео, але важко сперечатись із тим фактом, що панівна соціальна платформа, принаймні за одним критерієм, уже не фейсбук. Це позитивне явище для ринку соціальних мереж загалом, особливо якщо пригадати, що у світі не лише з’являються, але й стають популярними різні соціальні мережі (див. Тиждень № 42/2021).

Відчуваючи втому від свого проєкту та розуміючи, що люди хочуть щось нове, керівник компанії Марк Цукерберґ у жовтні оголосив про ребрендинг та переорієнтацію його фірми на створення метавсесвіту — середовища у віртуальній реальності, у якому можна буде спілкуватися, працювати та відпочивати (див. Тиждень № 45/2021). Загалом же метавсесвіт — це теж ребрендинг технологій змішаної реальності (доповненої та віртуальної), які давно та більш чи менш успішно розвивали багато компаній. ­Своєю назвою «метавсесвіт» Цукерберґ мав на меті відволікти користувачів від скандалу, пов’язаного з викриттям The Facebook Papers про токсичні практики компанії та її орієнтацію на заробіток незалежно від суспільної шкоди. Наскільки компанії вдасться відновити довіру користувачів та повернути їх на сторінки своїх проєктів — сказати важко. Але це буде доволі непросто, адже за версією порталу Yahoo! cаме Meta (Facebook) очолила рейтинг найгірших компаній світу.

Часом видається, що розвиток технологічного сектору з кожним роком стає дедалі швидшим. На початку 2021 року ми говорили про ClubHouse та NFT, а тепер вже стверджуємо, що ці технології можуть стати справою минулого. Метавсесвіт, анонсований у жовтні, посів чільне місце в заголовках медіа та обговореннях експертів. А є ще криптовалюти, кібератаки, віртуальні особистості — технологічний 2021-й був багатим на події, і не виключено, що 2022-й буде не менш насиченим. 

19