21 травня з будинку за адресою Тираспольська, 13, розташованому в центрі Одеси, обвалився карниз. Його уламки пошкодили припарковану машину та один з навісів в будівлі. Обійшлося без людських жертв. Новини на кшталт цієї регулярно з’явлються в регіональній стрічці.
Скотч витримає все!
Частина центру Одеси, на якій розміщені основні туристичні пам’ятки і де проводиться більша частина екскурсій, виглядає досить пристойно. Будинки відреставровані, вулиці чисті, рух автотранспорту і той намагаються обмежити. Гуляй, насолоджуйся неповторною одеською архітектурою і споглядай, яка красива Південна Пальміра. Й постарайся не відходити від основних туристичних локацій, бо там вже не так гарно. Хоча якщо пригледітись, проблеми можна знайти навіть в найпристойніших місцях.
Статуя «Ніч» на будівлі Одеської біржі, де зараз розташовується мерія, почала зазнавати руйнації. Щоб не допустити обвалу, кам’яний профіль тісно перемотали скотчем в районі рота та очей. Фотодоказ з’явився в соцмережах у квітні 2019 року. Це породило жарти користувачів соцмереж, що статуя занадто багато знає. З відстані людського зросту така «корекція» на даху не дуже виділялась. Але камера з прицільним зумом продемонструвала, що навіть пристойна будівля чинної одеської мерії не така вже пристойна.
Представники мерії поспішили звинуватити в такому вигляді статуї «дрон». Мовляв, апаратура в невмілих руках, яка стала доступною кожному, призводить до таких фатальних наслідків. Люди, ж які керують дронами, стали заперечувати, мовляв безпілотник досить хитка конструкція, яка здатна поламатись навіть об гілки дерева, не те ще об статую чи нанести їй якісь пошкодження. Сама статуя з німим докором, через замотані скотчем очі, спостерігала за тим, що відбувається.
З часу суперечок, чи міг дрон призвести до таких руйнувань, минув рік. У вересні 2020 року скульптури над входом до міськради почали реставрувати. Роботи проводились за небюджетні кошти. Зі статуї зняли скотч, підмазали тріщини, помили та пофарбували. Однак відразу наголошувалось, що мова йде тільки про косметичний ремонт. На глобальне відновлення коштів не знайшлося. Однак поки що статуї, які очолюють міськраду, гідно «тримають обличчя». На відміну від інших.
Таємниці старих будинків
Реставрація місцевої пам’ятки регіонального значення будинку Руссова закінчилась справжнім курйозом. На перший етап відновлювальних робіт було витрачено майже 150 млн грн. Будинок помпезно представили наприкінці 2019 року. Відремонтували покрівлі, фасад, увімкнули підсвітку. Візуально будівля стала виглядати дійсно краще, ніж більшість одеських пам’яток архітектури в центрі міста. Як виявилось згодом, відреставрований будинок ховає в собі безліч таємниць. Одна з них: «На що взагалі пішли гроші?»
Минуло трохи більше року після реставрації, коли в квітні одна зі статуй на фасаді будинку Руссова «втратила обличчя». Ліпнина впала, а на місці обличчя у відреставрованої конструкції залишився стирчати шматок пластикової пляшки. Фотодоказ на своїй сторінці опублікував одеський краєзнавець Євген Сокальський. Інші фотографи, які хотіли зафіксувати особливості регіональної реставрації, побачили тільки закриту ганчіркою голову монумента.
Тим не менш, цього єдиного зображення виявилось достатньо, щоб стати полотном для безлічі жартів. Таких реакцій було чи не більше, ніж обурливих коментарів на тему того, на що витрачаються бюджетні гроші та куди дивиться влада. До обвалів будинків чи їх окремих частин у центрі міста всі більш-менш звикли. Одесити малювали, демонстрували навички фотошопу, висміюючи ситуацію з будинком Руссова. Деякі намагались знайти в цьому особливий сенс.
Приклади мемів на тему "пляшкоголового" монумента
Історик та депутат Одеської обласної ради Андрій Красножон взагалі запропонував залишити пляшкоголового янгола в першозданному вигляді як зразок сучасної архітектури. На його думку, робота одеських реставраторів відображає дух Одеси. Символізм у тому, що через рік після проведення робіт обличчя статуї відвалюється та демонструє справжній стан речей. Також історик побачив у цьому наслідування стародавніх традицій одеського містобудівництва. Мовляв, дранка, очерет та гіпс, які від душі ліпили першобудівники, нічим не кращі тих матеріалів, які використовуються зараз.
Питання «Куди пішли гроші на реставрацію?» зацікавило не тільки пересічних одеситів. Підрядником, який проводив відновлювальні роботи, зацікавились і правоохоронці. Це сталося за кілька місяців до того як пляшкоголовий янгол показав своє справжнє обличчя. У січні 2021 року колишню директорку компанії «Укрспецпроект» Олену Сердюк звинуватили в розкраданні п’яти мільйонів гривень. Саме ця компанія у 2018 році виграла тендер на реставрацію будинку Руссова. Спочатку вартість робіт оцінили в 108 млн грн. Згодом через «непередбачувані обставини» підрядник затребував додатково понад 40 млн грн.
Гроші та відповідальність
Тим часом представники одеської мерії з надією дивляться у майбутнє. У 2019 році заступник міського голови Павло Вугельман на одній з конференцій заявив, що Одеса має всі шанси стати космічними воротами України і вже зараз треба резервувати площі під будівництво космодрому. Учасники заходу сприйняли цю заяву скептично. І не тільки вони. За кілька днів після гучної промови Вугельмана, на черговій сесії Одеської міської ради, депутати цікавились (не без посмішки), де саме має бути побудований космопорт. Вугельман на ці питання відповідав ухильно. Труханов підтримав свого заступника, сказавши, що колись польоти літака над Одесою були фантастикою, так що в майбутньому можливо все.
Поки в одеській мерії мріють про зірки, унікальна одеська архітектура, яка ще в 2009 році претендувала стати об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО занепадає. Подекуди в буквальному значенні цього слова. Обсяг робіт, який треба провести, з кожним роком збільшується, на відміну від фінансування програм реконструкції. На одній з минулорічних сесій Одеської міської ради депутати внесли зміни до міської комплексної програми збереження і розвитку історичного центру міста Одеси на 2019-2021 роки. Вона була затверджена в січні 2019 року, однак за рік вирішили, що це того не варте, бо коштує дуже дорого.
Спочатку на реалізацію програми планували витратити 1,2 млрд грн. Зокрема, за 2020 рік – 458 млн грн. Після правок сума зменшилась майже в два з половиною рази, кінцеве фінансування склало на минулий рік склало 184 млн грн. Серед іншого, планували ремонт 102 об'єктів в історичній частині Одеси. Цьогоріч на їх ремонт планували витратити 270 млн грн, але після скорочення фінансування на все про все залишилось 48 млн.
Підрядники, які виграють тендери на реконструкцію, стабільно змінюються. Проблеми залишаються тими самими. Один з найяскравіших прикладів – реставрація Воронцовського палацу. Компанія «Одесакомунекологія» взялася за роботи, виконала хіба половину з них, але отримала розрахунок повністю. Далі були звинувачення фірми у привласненні коштів міського бюджету, обшуки, які не закінчилися навіть підозрами. Свого часу компанія уклала з Управлінням капітального будівництва 34 договори на суму понад 270 млн грн. Після невдачі з палацом Воронцова «Одесакомунекологія» в місті майже не працює, а сама пам’ятка cтоїть огороджена.
Незрозумілі й повноваження та відповідальність різних структур, які відповідають за архітектуру та реконструкцію. Управління капітального будівництва виступає замовником робіт. А от контролюючі функції на вже відреставровані будинки покладені на різні структури, починаючи від Управління державного архітектурно-будівельного контролю, закінчуючи Департаментом комунальної власності. Прослідкувати на всіх етапах, наскільки доцільно витрачаються гроші, дуже складно.
Добре сміється той, хто не постраждав
Поки готувався цей матеріал, прийшла новина, що з дохідного будинку Інбера в центрі Одеси впав шматок карнизу. На щастя, обійшлося без жертв. В деяких випадках незначні руйнування дають привід посмітися та позмагатись у майстерності володіння фотошопом. Однак дуже часто такі ситуації не дають жодних приводів для сміху.
На жаль, над більшістю випадків руйнації старих будинків посміятись не вийде. 30 квітня будинок на розі Буніна та Рішельєвської втратив один зі своїх карнизів. Його рештки впали на одесита, що в цей час перебував на трамвайній зупинці. Хлопець отримав забої тазових кісток та попереку й був шпиталізований до однієї з одеських лікарень. Після огляду потерпілому призначили амбулаторне лікування. Травми, на щастя, виявились не такими серйозними, якими могли б бути.
Частина будівель, які руйнуються в Одесі, визнані аварійними і жителів звідти давно евакуювали. Таким, наприклад, був будинок на Деволановському спуску, який обвалився в лютому. Офіційно там ніхто не проживав, а безхатченки, що в ньому ховались, встигли втекти до обвалу. Мешканцям будинку за адресою Ніжинська, 16 пощастило менше. Вони до останнього мешкали в аварійній оселі. 27 лютого будинком пішла тріщина, а в ніч з 28 лютого на 1 березня частина будинку впала як картковий будинок. Шістнадцять людей залишились без даху над головою. Їм надали тимчасове житло, а на відновлення будинку мерія спрямувала півмільйона гривень.
Тим часом квартири в деяких будинках в історичному центрі зрівнялися в ціні з житлом аналогічної площі у віддалених спальних районах Одеси. На тій же вулиці Ніжинській рієлтори пропонують квартири вартістю 30-35 тисяч у.о. площею до 50 квадратів. За таку ж ціну можна знайти квартиру в «спальному» селищі Котовського. Хоча стан житла у віддаленому районі за такі гроші буде набагато кращим. Такі ціни в центрі, в основному, виставляють на малопридатні до життя квартири. Покупці на них знаходяться швидко, але пропозицій вигідного продажу менше не стає. Ті, хто має можливість, намагаються покинути аварійні будівлі й мешкати у безпечнішому місці. У деяких районах Одеси прислів’я «Ніколи не знаєш, де цеглина на голову впаде» починає звучати занадто буквально.