Майкл Бініон журналіст, дописувач The Times

Від любові до ненависті

Світ
26 Січня 2022, 10:06

Жодний прем’єр-міністр Великої Британії не зазнавав стільки публічної ганьби. Коли серед громадськості піднялася хвиля протесту, політики занервувались, і на поверхню випливло ще більше подробиць про таємні вечірки на Даунінг-стріт минулого року, у той час як решта країни дотримувалася суворого локдауну. Боріс Джонсон був змушений принести парламенту смиренні вибачення за порушення обмежень проти COVID-19, запроваджених його ж урядом.

Ба більше: за три дні він мусив вибачатися перед королевою, позаяк випливла додаткова інформація про дві п’яні вечірки, організовані підлеглими в його резиденції за день до похорону принца Філіпа, коли країна оплакувала смерть чоловіка королеви.

Мало хто з членів Консервативної партії Джонсона й мало хто з виборців повірив у щирість його вибачень, і ніхто вже не сподівається, що йому вдасться подолати черговий скандал у зв’язку з його аморальною поведінкою. Звідусіль лунають вимоги про відставку. Високопо­ставлені консерватори кажуть, що його майбутнє тепер сумнівне та його лідерство буде під загрозою. Скидається на те, що Джонсонове прем’єрство добігає кінця.

Читайте також: За рибу гроші

За останні два місяці чинний британський прем’єр потрапляв у центр скандалів і політичних конфліктів, що швидко позбавили його колишньої популярності. У липні 2019 року він став наступником Терези Мей. На виборах у грудні здобув більшість голосів для своєї партії не тому, що вважався конвенційним політиком, а завдяки репутації неохайного (особливо в догляді за волоссям), бадьорого, завзятого простака, який вміє налагоджувати контакт із народом. Однак відразу було зрозуміло, що він не дотримуватиметься норм. Він усунув давніх членів партії, які не підтримали його прихильності до Brexit. Потім призупинив роботу парламенту, щоб депутати не проголосували проти його пропозиції щодо Brexit. Це спричинило масштабну конституційну колотнечу, і Верховний суд визнав його дії неправомірними. Джонсон мусив поновити засідання й вибачатися перед королевою — то були перші з численних подальших вибачень.

Завершивши Brexit наприкінці 2019 року, Джонсон знову завойовував популярність. Та, коли спалахнула пандемія, його критикували за повільне реагування й нерішучість уряду щодо локдауну. Зрештою, 2020 року прем’єр запровадив у країні жорсткий карантин: виходити з дому було незаконно й заборонялися будь-які збориська незнайомих людей (як надворі, так і в приміщенні). Рішення було непопулярним, але, схоже, подіяло.

Однак за останні три місяці один за одним виринають нові скандали. Нинішній британський прем’єр заслужив репутацію політика, схильного до хаотичного управління державою, поганого ухвалення рішень, неуважності до деталей, лінощів, фальші й відвертої брехні. Більшість консерваторів однаково підтримують його, хоча багато хто визнає, що дедалі складніше виправдовувати його непередбачувану поведінку. У Великій Британії він досі більш популярний, ніж опозиційна Лейбористська партія, яка ще оговтується після катастрофічного провалу на виборах 2019 року. Новий лідер лейбористів Кір Стармер ніяк не спроможеться контролювати своїх представників лівого табору й продемонструвати країні якусь програму.

Боріс Джонсон заслужив репутацію політика, схильного до хаотичного управління державою, поганого ухвалення рішень, лінощів, фальші й відвертої брехні. Більшість консерваторів однаково підтримують його, хоча багато хто визнає, що дедалі складніше виправдовувати таку непередбачувану поведінку

Джонсонова популярність почала падати після першого скандалу, коли його головний радник Домінік Каммінґс порушив карантин, поїхавши далеко від дому без поважної причини. Прем’єр відмовився звільнити свого радника, що спричинило обурення серед народу. А коли нарешті звільнив, Каммінґс влаштував помсту: розповів пресі, як Джонсон неодноразово брехав, одурював колег і поводився так, наче правила його не стосуються.

Причиною першого скандалу був ремонт у будинку прем’єра на Даунінґ-стріт, 10. Боріс Джонсон приховав, що ремонт обійшовся в кругленьку суму та що він незаконно використав гроші друзів. Самі лише шпалери були шалено дорогими. Проводилося офіційне розслідування, і з’ясувалося, що політик замовчував ключові подробиці домовленості. Наступний скандал спалахнув навколо високопоставленого члена Консервативної партії Овена Патерсона. Колишнього міністра застукали за отриманням грошей від приватної компанії для просування її інтересів. Парламентський комітет, який стежить за дотриманням стандартів, засудив Патерсона й зажадав його усунення з парламенту. Джонсон втрутився та, намагаючись змінити правила, хотів зняти звинувачення зі свого приятеля. Прем’єр наказав своїй партії проголосувати за зміни. Чимало депутатів були обурені й нарікали на корупцію, але неохоче проголосували. Однак на тлі протестів громадськості Джонсон передумав, і Патерсон подав у відставку. На подальших виборах депутата на його місце консерватори зазнали нищівної поразки, поступившись на понад 30% голосів опозиційним ліберал-демократам. Партія британського прем’єра занепокоїлася про своє майбутнє.

Коли почали виринати історії про вечірки на Даунінґ-стріт, Джонсон спочатку їх заперечував. Коли опублікували фотографію, де він із дружиною на людній вечірці в їхньому саду частуються вином і сиром, Джонсон запевняв, що це була «робоча зустріч». Його брехня насмішила всю країну. Відомо, що зібрання людей були незаконними під час жорсткого карантину. Люди згадували, що не могли навідати навіть рідних, які помирали в лікарнях, чи потрапити на похорон за участі понад шести осіб. «Для нас правила одні, для них — інші», — казали виборці.
Нещодавні скандали також спричинили критику політичних провалів Джонсона. Чимало обіцянок не виконано. Brexit не виявився успішним проєктом. Охочі поїхати в країни ЄС мусять давати раду з новими обмеженнями на пересування та безліччю паперів. Експорт у Європу різко скоротився, безліч європейців позвільнялися, і країна потерпає від нестачі робочої сили в галузі охорони здоров’я та інших галузях економіки. Зросли ціни й інфляція, виник дефіцит пального, знизився рівень життя. Керівники компаній просили роз’яснити, як виживати за умов економіки після Brexit. Проте минулого року Джонсон виголосив для них промову, позбавлену змісту, заплутався в нотатках і натомість довго розповідав про те, як любить свинку Пеппу. Люди дивувались і кепкували з нього.

Читайте також: Ніколя Тензер: «Не варто вести переговори з Путіним»

То чи доведеться Джонсону йти у відставку? Якщо так, хто стане його наступником? Можливо, фаворит народу протягом тривалого часу Ріші Сунак — міністр фінансів, якого хвалили за швидке реагування на спричинену пандемією кризу та виділення щедрих урядових грантів на допомогу бізнесу. Він має індійське походження й став би першим прем’єром-неєвропейцем у Європі. Однак він молодий, працював депутатом лише чотири роки, тож має відносно мало досвіду. Ще одна кандидатка — міністерка закордонних справ Ліз Трасс. Вона амбітна політикиня правих поглядів, і їй симпатизують консерватори-традиціоналісти. Однак Трасс вважають заслабкою в політиці.

Поки що всі міністри знічено мовчать про майбутнє Джонсона. Претенденти на його посаду не наважаться кидати відвертий виклик, щоб не зажити собі слави нелояльних сподвижників, особливо якщо прем’єр таки втримається на своїй посаді. Раніше йому вже вдавалося вийти сухим із води після численних скандалів, зокрема навколо зв’язків із різноманітними жінками й позашлюбних дітей.

Його долю вирішуватимуть два великі випробування. Високопоставлений чиновник, якому доручили очолити розслідування, невдовзі оприлюднить доповідь про вечірки на Даунінґ-стріт і про те, чи скоїв Джонсон свідоме порушення закону про локдаун. Доповідь, найімовірніше, буде не на його користь. А в травні відбудуться місцеві вибори. Якщо консерватори здобудуть погані результати, то, не вагаючись, усунуть Джонсона з посади прем’єра й оберуть іншого лідера до наступних загальних виборів, запланованих на 2024 рік. Колись Джонсон був популярним саме завдяки своїй інакшості, а нині його вважають клоуном і брехуном. Часу на відновлення репутації в нього обмаль.