За офіційною інформацією ОБСЄ, зустрічі Тристоронньої контактної групи (ТКГ) регулярно проводять з травня 2014 року, водночас в організації не уточнюють періодичність таких зустрічей. Згідно з іншим повідомленням ОБСЄ, організація надіслала свого уповноваженого представника Хайді Тальявіні лише 8 червня. Саме в той день, за інформацією у ЗМІ, і відбулося першие засідання ТКГ у Києві, однак без будь-якого представництва бойовиків. На зустрічі, окрім Тальявіні, були присутні посол РФ в Україні Міхаіл Зурабов та тоді ще посол України в Німеччині, який згодом очолив українське МЗС, Павло Клімкін.
Медведчук та Шуфрич у Донецьку
Перше засідання ТКГ, на якому біли присутні представники бойовиків пройшло 23 червня 2014 року у Донецьку. У перемовинах брали участь уповноважений представник від України – другий президент Леонід Кучма, Тальявіні, Зурабов, представники бойовиків «ДНР» та «ЛНР». Тоді тривало перше перемир’я у бойових діях на Донбасі, оголошене Порошенком 20 червня. Група мала на меті обговорити умови мирного вирішення конфлікту.
Жодних практичних результатів оприлюднено не було.
Окрім того, стало відомо, що у тих перемовинах брали участь Віктор Медведчук, екс-депутат, нині оголошений Україною в розшук Олег Царьов та нинішній нардеп від «Опозиційного блоку» Нестор Шуфрич. Офіційного підтвердження, кого представляв на перемовинах Медведчук не сталося: українська сторона назвала його «посередником», а в Росії заявили, що саме Україна була ініціатором участі одіозного політика.
27 червня на Донбасі поновився наступ українських сил після систематичного порушення противником умов припинення вогню.
Активізація перемовин після катастрофи Малайзійського Боїнга та звільнення 20 заручників
31 липня відбулася перша зустріч ТКГ у Мінську на запрошення президента Білорусі Аляксандра Лукашенки. Переговори стосувалися ситуації навколо місця падіння лайнера Malaysian airlines MH17, який розбився поблизу окупованого бойовиками Сніжного. Раніше, 18 липня ТКГ провела два раунди відеоперемовин, за підсумком яких бойовики погодилися забезпечити доступ до місця катастрофи рятувальників та груп для розслідування причин катастрофи.
Згідно з повідомленням українського МЗС, група міжнародних спостерігачів і слідчих саме 31 липня вперше отримала доступ до місця аварії. Також повідомили, що на перемовинах представники бойовиків, які знову брали участь у засіданні, «зобов’язалися забезпечити подальший безпечний доступ міжнародних експертів до місця аварії аж до завершення слідчих дій».
Крім того, учасники зустрічі обговорили питання звільнення заручників та інших осіб, затриманих під час зіткнень на Донбасі. За повідомленням Кучми, бойовики зобов'язалися негайно звільнити 20 полонених. За інформацією бойовиків, домовленість була про обмін полоненими «20 на 20».
Наразі, забезпечення доступу міжнародних спостерігачів до місця катастрофи малайзійського літака в самій ОБСЄ називають найбільшим досягненням ТКГ.
Перша вереснева зустріч та «Мінський протокол»
1 вересня у Мінську відбувся новий раунд перемовин у рамках ТКГ.
За його підсумками ухвалили документ, названий «Протокол за підсумками консультацій Тристоронньої контактної групи стосовно спільних кроків з імплементації Мирного плану президента України Петра Порошенка та ініціатив президента Росії Владіміра Путіна», а широко відомий під назвою «Мінський протокол». Документ опублікували 5 вересня.
Він складався з 12 пунктів, першим з яких, було забезпечення невідкладного двостороннього припинення вогню. Ще два пункти стосувалися забезпечення моніторингу з боку ОБСЄ припинення вогню та контролю на українсько-російському кордоні «зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України та РФ». Інші пункти стосувалися ухвалення в Україні законів про статус Донбасу, амністію бойовиків, гуманітарного та економічного відновлення регіону.
Окрім офіційних представників у ТКГ – Кучми, Тальявіні і Зурабова, підписи під документом поставили лідери «ДНР» і «ЛНР» Олександр Захарченко та Ігор Плотницький.
Друга вереснева зустріч та «Мінський меморандум»
У ніч на 20 вересня учасники ТКГ провели нову зустріч у Мінську. За її підсумками підписали меморандум про реалізацію протоколу. Меморандум складався з дев’яти пунктів. Серед них припинення вогню обома сторонами конфлікту, зупинка підрозділів і формувань на позиціях станом на 19 вересня, заборона на застосування всіх видів зброї і наступальних дій. Окрім того, передбачили відведення крупнокаліберної зброї на 15 км по обидві сторони лінії зіткнення «протягом доби з моменту підписання меморандуму».
«Переговори по Skype» та «зустріч для підготовки до зустрічі»
Після підписання протоколу і меморандуму сформували Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ на Донбасі та місію спостерігачів ОБСЄ на КПП «Гуково» і «Донецьк» на російсько-українському кордоні. Спостерігачам не вдалося зупинити бойові дії, апогеєм яких стала битва за Донецький аеропорт у січні. Україна ухвалила закони про спеціальний статус окремих районів Донбасу та про амністію окремих бойовиків, які добровільно складуть зброю. Бойовики у листопаді провели свої «вибори» всупереч українському законодавству.
За цей час ТКГ проводила низку консультацій з представниками бойовиків у відеорежимі, які часто зривалися та не закінчилися новими угодами. ТКГ констатувала припинення вогню, якого не існувало. Зокрема, за інформацією штабу АТО, станом на 29 грудня за час «режиму припинення вогню» загинули 203 українських бійця та сталося понад 4,5 тис. обстрілів українських позицій.
24 грудня відбулася нова зустріч у Мінську, яка тривала близько п'яти з половиною годин. Учасники зустрічі, по її завершенні, не дали жодних коментарів. Переговори з ТКГ вели представники бойовиків Денис Пушилін та Владислав Дейнего. Пізніше в ОБСЄ повідомили, що на цих перемовинах «обговорювали питання для підготовки зустрічі» ТКГ та бойовиків 26 грудня.
31 січня сталася ще одна зустріч у Мінську, на якій все ще намагалися імплементувати Мінські протокол та меморандум, однак безрезультатно.
Нові Мінські угоди
12 лютого представники ТКГ та бойовиків знову зібралися у Мінську. Цього разу вони підписали узгоджений лідерами «Нормандської четвірки» після 17-годинних перемовин «Комплекс заходів з виконання Мінських угод», який складався з 13 пунктів.
Читайте також: Повний текст документів, ухвалених на переговорах в Мінську
Нові угоди передбачали припинення вогню з 00:00 15 лютого, однак цього знову не сталося, оскільки бойовики почали наступальну операцію на Дебальцевському плацдармі.
Від контактної групи до контактних підгруп
Нова активізація роботи ТКГ відбулася у травні. На зустрічі 6 травня учасники змогли сформувати та провести перше засідання чотирьох підгруп з врегулювання ситуації на Донбасі, про що у квітні домовилися міністри закордонних справ «Нормандської четвірки». Зустріч тривала близько чотирьох годин.
За словами Тальявіні, створили підгрупи з базпеки, політичних питань, питань біженців і гуманітарної допомоги, а також підгрупу з економічних питань.
За словами Кучми, зустріч у кожній підгрупі пройшла «у дружній атмосфері», а рішення ухвалювали «консенсусом».
Україну в підгрупах представляють екс-голова СБУ та екс-прем’єр-міністр Євген Марчук, екс-секретар РНБО Володимир Горбулін, уповноважена президента з врегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко та заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Ігор Веремій.
Нову зустріч ТКГ та підгруп призначили орієнтовно на 19 травня.