Серед найважливіших культурних подій України року, що минає, безумовно стало успішне проведення міжнародного пісенного конкурсу "Євробачення-2017" та вихід на екрани художнього фільму "Кіборги", який розповідає про боротьбу українських бійців за Донецький аеропорт у вересні 2014 року.
Пропонуємо ТОП-6 культурних подій 2017 року за версією Тижня.
Євробачення. Україна стала країною, де відбувався 62-ий Пісенний конкурс Євробачення 2017. Свято музики проходило в Києві з 7 по 13 травня у Міжнародному виставковому центрі (МВЦ) на Лівому березі Дніпра. У конкурсі взяли участь представники 42-х країн. Це максимальна кількість учасників, яка до цього на Євробаченні траплялася лише двічі — у 2008 та 2011 роках. На проведення конкурсу Кабмін виділив 450 млн гривень.
Логотипом конкурсу стало стилізоване намисто із гаслом «Celebrate diversity» («Шануймо розмаїття»). Воно доповнює творчий дизайн пісенного конкурсу, в основу якого покладено елемент традиційної української культури.
7 травня відбулася офіційна церемонія відкриття пісенного конкурсу. По червоній доріжці, яка розташувалася біля Маріїнського палацу, поряд з будівлею Верховної Ради, пройшли учасники делегацій усіх країн — учасників конкурсу. Українська червона доріжка була рекордно довгою — 265 метрів за усю історію проведення конкурсів Євробачення.
Фінал конкурсу відбувся 13 травня. Перемогу на Євробаченні-2017 здобув представник Португалії Сальвадор Собрал із композицією "Amar Pelos Dois", Україна посіла 24-те місце.
Ведучими конкурсу були Олександр Скічко, Володимир Остапчук та Тімур Мірошниченко.
Atlas Weekend. Фестиваль пройшов з 28 червня по 2 липня 2017 року в Києві у Національному коомплексі «Експоцеентр Украї́ни» (ВДНГ).
Загальна кількість відвідувачів події склала 350 000 осіб.
У рамках фестивалю також пройшли " ГогольFest", "Kiev Fire Fest" і "Jazz Koktebel. Також, під час фестивалю відбувалася музична конференція Music Hub: Conference і виставка доповненої реальності.
Хедлайнерами фестивалю стали Верка Сердючка, Kasabian, The Prodigy, Röyksopp і Monatik. Загалом, на фестивалі виступило приблизно 250 артистів.
Католицьке Різдво на Софії. В українській столиці вперше святкували католицьке Різдво біля головної ялинки країни. Предстоятелями церков на головній святковій сцені була проведена молитва за Україну, після якої над Софіївською площею відбувся «політ янгола».
На сцені для глядачів співали і танцювали Rulada, Оксана Козунь, гурт «Квант» та «Подих свободи». На території гостям не давали зголодніти і замерзнути, продавали національні страви і смачний глінтвейн.
Головною частиною урочистостей на Софійській площі стали відеопривітання з різних куточків світу, зокрема, української діаспори та священнослужителів різних конфесій. Своє відео українцям надіслав також сенатор США, депутат парламенту Латвії та мотиваційний тренер Нік Вуйчич.
25 грудня Різдво святкувала Римо-Католицька Церква, більшість протестантських Церков, а також частина православних — включаючи Константинопольську (крім Афону), Антиохійську, Олександрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську, Албанську, Грецьку (які дотримуються Новоюліанського календаря)
Загалом під час зимових свят заплановано 15 новорічних проектів, у рамках яких відбудеться щонайменше 40 різноманітних акцій, концертів і заходів.
Кбіорги. Вихід на екрани художнього фільму "Кіборги" є не менш важливою подією, ніж конкурси та фестивалі.
Стрічка розповідає про боротьбу українських бійців за Донецький аеропорт у вересні 2014 року. Головні герої фільму – це збірні образи, списані з реальних "кіборгів", серед яких були як кадрові українські військові, так і представники добровольчих батальйонів. Головні ролі виконали Макар Тихомиров, Андрій Ісаєнко, Віктор Жданов, Роман Ясіновський.
Сценарій писала Наталя Ворожбит на основі реальних спогадів учасників боїв за летовище. У зйомках допомагали консультанти – бійці Збройних сил та добровольчих батальйонів.
Зйомки відбувалися з лютого цього року в селі Крюківщина на Київщині. Частину фільму знято в Чернігівській області на Гончарівському полігоні. Там же були відтворені танкові бої, а Чернігівський аеродром «зіграв» роль Донецького летовища.
За перші вихідні у прокаті картину переглянули понад 106 тисяч українців.
Зазначимо, що 5 гривень з кожного придбаного квитка на фільм "Кіборги" будуть перераховані на допомогу сім’ям загиблих в боях за Донецький аеропорт.
"Кіборгів" також покажуть у країнах Балтії, а також у Польщі та Канаді. Фільм вийшов у прокат 7 грудня.
Приїзд Ніка Вуйчича до Києва. 17 вересня 2017 року на Хрещатику виступив легендарний мотиваційний оратор і меценат Нік Вуйчич. Послухати чоловіка прийшли, за різними підрахунками, близько півмільйона людей. Місце у перших рядах отримали учасники бойових дій та люди з обмеженими можливостями.
Виступ був рекордний, адже, за словами Ніка, ніколи до того, – а він об'їздив 67 країн світу, – він не виступав перед такою великою аудиторією.
Виступ Вуйчича пронизаний релігійністю, але як сказав Нік, "це не про те, щоб ставати протестантами". Виступ був про те, що актуальне для всіх людей, незалежно він того, у що людина вірить чи не вірить. Зі сцени лунав заклик прощати, навіть якщо вибачення у тебе не просять, ніколи не здаватися, був і заклик до українців більше "любити українців", були і на Хрещатику і "обійми ближнього" , і молитва за Україну.
Це був вже третій приїзд Вуйчича до Києва. Всесвітньо відомий оратор та меценат збирається знову завітати в Україну за 2 роки.
"БОЙЧУКІЗМ". З 7 грудня 2017 по 28 січня 2018 року у Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький арсенал» проходить виставка «БОЙЧУКІЗМ, Проект «великого стилю».
Проект представляє унікальні новаційні зразки живопису, графіки та мозаїчних творів початку ХХ століття, які серед науковців відомі як школа українського монументалізму або бойчукізм.
Назва стилю пов’язана із іменем художника Михайла Бойчука, який у 1910 році здивував Париж, виставивши свої твори в «Салоні незалежних».
Французи назвали ці новації «Renovation Byzantine», серед науковців вона відома як школа українського монументалізму або бойчукізм.
У Київському художньому інституті у 1920-ті роки послідовники Бойчука утворили середньовічний цех, де спільним був процес творення — від виготовлення фарб і пензликів до закінчених творів.
На виставці представлено понад 300 живописних, графічних, мозаїчних творів Михайла та Тимофія Бойчуків, Василя Седляра, Івана Падалки, Софії Налепинської, Оксани Павленко, Антоніни Іванової, Миколи Рокицького, Сергія Колоса, Охріма Кравченка. Серед них – унікальний іконопис раннього Бойчука, періоду його навчання у Краківський академії красних мистецтв та його шедевр – так звана світська ікона «Двоє під деревом». Це дивовижним чином збережені завдяки львівській мисткині Ярославі Музиці твори, яка переховувала їх у той час, коли спадщину художника з фондів Львівського державного музею українського мистецтва, за офіційним розпорядженням, у 1952 році просто спалювали як «антисовєтскую и националистическую».
До уваги відвідувачів представлено оригінал першого видання «Кобзаря» Тараса Шевченка, з ілюстраціями художника Василя Седляра, 1931 року. А також мало відомий доробок бойчукістів в галузі сценографії – проекти сценічних декорацій, ескізи костюмів для театральних постановок, і навіть маріонетки лялькового театру.