Алла Лазарева головна редакторка «The Ukrainian Week, Edition Francaise», керівниця напрямку іномовлення, власна кореспондентка «Тижня» у Парижі

Від «фінляндидації України» до лаштування «внутнішньої політичної зброї». Як французька преса коментує візит Макрона до Москви

8 Лютого 2022, 13:18

Перекладач, який працював для пулу французьких журналістів у Москві, залишив поза увагою масний жарт Путіна про красуню, яка мусить «терпіти» – подобається чи ні. Інакше б довкола скарги на Київ, який не бажає виконувати Мінські угоди, здійнявся б справжній гендерний рейвах. Але сексистського скандалу не сталося. Французька преса чинно коментує спроби свого президента «Москву подивитись та себе показати».

«Макрон сподівається здобути вигоду з української кризи за два місяці від президентських виборів, – зазначає щоденний часопис Le Monde. – Керівник держави хоче перетворити свою дипломатичну активність на внутрішню політичну зброю». Часопис пише, що Макрон вирішив «побачитися (з Путіним – Ред.), бо не виходить чути один одного». На спільній прес-конференції Путін визнав спілкування «корисним», звертаючись до Макрона на «ти».

«Їдучи до Москви, Макрон сподівався довести, що його стратегія «протягнутої руки», висміяна опозицією як неефективна та наївна, не є невдалою, – пише Le Monde. – Він хотів продемонструвати, що є єдиним з європейських лідерів, хто зміг побудувати ідеальні стосунки з колишнім агентом КДБ».

У тексті зазначають, що Макрон чекав бодай якогось знаку, навіть крихітного, щоб показати, що деескалація можлива, і що він є здатним сприяти цьому. Наводять також слова держсекретаря з європейських справ Франції Клемана Бона: «Ця криза є можливістю для Макрона продемонструвати своє лідерство».

Правий щоденний часопис Le Figaro повідомляє у репортажі з Москви: «Емманюель Макрон пропонує російському президентові «шляхи зближення»… Вони бачилися більше п’яти годин на відстані кількох метрів один від одного, кожен – з іншого боку величезного білого овального столу. Але ця дистанція, нав’язана російським президентом, не обов’язково мала політичне значення. Владімір Путін, який боїться COVID-19 і зажадав від французької делегації чотири негативних тести ПЛР, щоб приїхати до Росії, минулого тижня висунув такі ж вимоги своєму другові Віктору Орбану, прем’єр-міністру Угорщини… Еммануель Макрон любить ризикувати. Він ніколи не здається, коли зіштовхується з перешкодою, навіть якщо вона виглядає нездоланною для найспритніших скакових коней. Тому він поїхав до Москви зустрітися з кремлівським ведмедем».

Читайте також: Макрон відвідає Київ у найближчий вівторок, а днем раніше буде з візитом у Москві

У часописі зауважують, що французький президент запропонував російському колезі «разом побудувати корисну колективну відповідь», яка дозволяла б «уникнути війни та сформувати елементи стабільності». Акцентують також на тому, що російський президент похвалив колегу: «Ти – якісний співрозмовник». У літаку, в дорозі до Москви, Макрон нібито розповів кільком журналістам, що ідея «фінляндизації» України – одна з тем, яка буде обговорюватися.

«Владімір Путін хоче глибоких змін у політиці НАТО. Потрібно знайти рішення, згідно з яким НАТО зможе співіснувати з Росією. Адекватним елементом була б відмова від вступу України», – йдеться у статті.

Макрон впевнений, що необхідно «вигадати нове рішення довкола України… Чи йдеться про те, щоб викрутити руки Володимиру Зеленському, якого нібито долучали до підготовки візиту до Москви, і який, упродовж кількох тижнів, бачив численні вияви підтримки з боку Заходу? Кілька ідей Макрона «можуть бути прийнятними», зазначив Путін», – пишуть у Le Figaro.

Про що йдеться – ані два президенти під час прес-конференції, ані французька преса не уточнюють. «Баланс утримувати дуже важко, – робить висновок Le Figaro. – З Росією. З Україною. З рештою європейців, які підозрюють Францію, що просуває ідею стратегічної європейської автономії, в бажанні послабити НАТО».

Читайте також: Емманюель Макрон у Москві. Не стати Саркозі

«П”ять годин розмов – і жодної ознаки деескалації, – підбиває підсумки щоденний часопис Libération. – Під час спільної прес-конференції, яка відбулася опівночі, Путін з Макроном заявили, що готові все зробити, аби уникнути війни в Україні, але кожен залишився на своїх позиціях… Путін знову вимагав, щоб НАТО повернулося до периметру часів 1997 року, Макрон іронічно усміхався на зауваження про «порушення прав людини в Україні». Стало гаряче, коли господар Кремля натякнув на ризик ядерної ескалації між Сходом та Заходом… Французький гість не втримався від того, щоб дати кілька ляпасів колезі за «частковий перегляд» новітньої історії… Такий собі обмін дипломатичними люб’язностями. А за суттю –– жодної ознаки дезескалації, котру Макрон сподівався здобути в Кремлі, жодних зобов’язань Путіна повернутися до «нормандського формату», що об”єднує Росію, Німеччину, Україну та Францію».

Також у часописі наводять слова «важливо було здійснити ці перемовини» як ключову тезу оточення Макрона. «Так, ніби, власне, поспілкуватися з російським президентом – і було провідною метою, заради якої президент Франції навідався до Москви», – доходять іронічного висновку у Libération.

Читайте також: У Парижі дев'ять годин тривали перемовини радників лідерів Нормандської четвірки. От, що заявили сторони після події

Французький сайт Slate розмістив розлогу аналітичну статтю, де узагальнює путінські спроби нав’язати світу власний порядок денний: «У Путіна були підстави вважати, що все обернеться інакше. Спостерігаючи, як Джо Байден вихваляє QUAD – новий альянс США, Японії, Індії та Австралії, що має на меті об’єднати союзників в Азії та Тихому океані в протистоянні з Китаєм – він міг сказати собі, що НАТО втратило вагу. Він також бачив, як Сполучені Штати вийшли з Афганістану, і якби він правильно проаналізував подію (його улюблений Радянський Союз був серед імперій, які тут і поховали), то зауважив би некомпетентність подібного поспішного відходу і занепокоєння та навіть паніку, що може виникати у союзників Сполучених Штатів. Тим часом Велика Британія опинилася ізольованою після Brexit, Ангела Меркель пішла у відставку з посади канцлера, залишивши найбільшу і найбагатшу країну НАТО в підвішеному стані, тоді як, зі свого боку, Еммануель Макрон спробував скористатися порожнечею, щоб стати лідером континентальної Європи з прагненням до «стратегічної автономії» ЄС по відношенню до Вашингтона… Кремлівські чиновники продовжують заперечувати, що солдати російської армії воюють в Україні, хоча кількість загиблих російських військових оцінено приблизно в 500 осіб (і понад 14 000 українців)… Станом на сьогодні, ситуація – не на користь Путіна, проте, якщо вона загостриться, може статися світова катастрофа».