У перший
постноворічний робочий день парламенту Віктор Янукович встановив особистий
рекорд. 11 січня Президент одним махом ветував шість законів, прийнятих силами
його особистої правлячої коаліції. Такої
кількості вето за майже рік президентства Янукович собі не дозволяв.
Тому це викликало
резонне питання щодо мухи, яка когось вкусила в президентській канцелярії. Це
питання Тиждень поставив кільком народним депутатам. Причому нардепів опитували
13 січня, через два дні після вето. І навіть для «регіоналів» шалена активність
їх лідера стала сюрпризом.
Здається,
найкраще пояснення дав голова регламентного комітету ВР Володимир Макеєнко
(Партія регіонів).
– Існує така
думка, що Партія регіонів все робить дуже швидко. Дійсно, ми робимо дуже
багато. Ви подивіться скільки змін відбулось у державі за рік після приходу до
влади Віктора Януковича. Це і в політиці, і в економіці, і в реформах. І темпи
прийняття законів дуже високі. Особливо економічних. Наприклад, у січні всього
один сесійний тиждень. Вибачте, просто поспішили, не все погодили. Люди після
Нового року може не зовсім ввійшли в роботу. Може десь уряд не додивився, чи
хтось з міністрів. Ми як депутати недогледіли, економічний блок Адміністрації
президента. Можливо, почули не всі думки. Те саме з Податковим Кодексом. Він не
ідеальний, але ми його прийняли. Ми ж взяли на себе ризик. Бо найпростіше
нічого не робити і роками про нього говорити. Тому ми беремо на себе ризик і
трапляються помилки.
У президентському
вето нема нічого страшного. Тим більш деякі з ветованих тем – дуже непрості.
Наприклад тема державних закупівель, яка була дуже корумпована за часів
минулого президента. Тому намагаємось щось змінити. І вето – це ознака
демократії.
– Але ситуація, коли голова не встигає за
руками та ногами, це не дуже нормально навіть для такої швидкої політичної сили
як Партія регіонів. Оскільки ви є правлячою партією.
– Ну, Новий рік
вибив з робочого ритму (сміється).
Дійсно, після
тижня новорічних гулянок навернутись на розбудову державності комусь може бути
дійсно важкувато. Наприклад, «регіоналка» Олена Бондаренко допускає, що
«можливо, дійсно були якісь огріхи, але для цього існує процедура повернення
законів і подолання вето».
А от у опонентів
Януковича справа про пачку вето викликала зовсім інші емоції.
Бютівець Роман Забзалюк відкрито познущався,
пояснивши бурхливу діяльність президента святкуванням дня народження Яна
Табачника, яке напередодні транслювало телебачення.
– Тоді два
заступники Генпрокурора (насправді заступник Генпрокурора Ренат Кузьмін та
екс-Генпрокурор Святослав Піскун – Тиждень) «еФФектно» виконали «Мурку». Мабуть
це підштовхнуло гаранта демократії згадати про те, що у президента є ще й
законотворча функція, – саркастично журиться бютівець.
Проте потім вже
серйозно додає, що акція з ветуванням пояснюється політтехнологіями.
– Ми побачили
спробу Януковича продемонструвати свій вплив на державні процеси. Стає
очевидно, що державою вже правлять якраз ті сили, які привели пана Януковича до
влади, тобто кримінальна олігархія з найближчого оточення президента. Тому ті
рідкі картинки, які змальовують якусь діяльність президента, мабуть є частиною
політологічної піар-кампанії, спрямованої на створення міфу про царя у особі
пана Януковича. Хоча в реалі ми отримали просто терор з боку кримінальної
олігархії в відношенні економіки та по великому рахунку і населення України, –
каже Забзалюк.
Ще далі пішов заступник голови ВР Микола Томенко
(БЮТ-Б), який вважає, що поява низки вето спростовує тезу про монолітність
співпраці Президента, уряду і парламенту.
Першою причиною
він вважає те, що Адміністрація президента і команда, яка працює безпосередньо
з Президентом на Банковій, намагаються позиціонувати Віктора Януковича не як
представника влади.
– Янукович – це
не влада, Янукович – над владою, тому він час від часу мусить бути категорично
проти того, що пропонують інститути влади, які він сформував, – каже
віце-спікер.
Друга проблема –
конфлікт інтересів всередині влади між різними фінансовими та регіональними
групами. Зокрема, в тому як діяти в системі управлінні бізнесовими проектами.
Тому була заветована низка законів, які стосуються енергетичної сфери та ринку
агропромислової продукції.
– І третя
проблема – так званий законодавчий поспіх, який застосовує уряд і парламентська
більшість, вносячи законопроекти, – зазначив Томенко. Для прикладу, він навів
ситуацію з прийняттям законопроекту, що стосувався ЄВРО, в якому пропонувалося
ввести його в дію заднім числом, що є правовим абсурдом.
Микола Томенко
прогнозує і надалі такі показові акції вотування. Оскільки підвалини всіх трьох
причин – спроба відділити Януковича від влади, бізнесові і регіональні
конфлікти всередині влади та відсутність системної роботи при прийнятті
законопроектів з урахуванням повноцінної процедури, а також точки зору опозиції
і фахівців – поки що залишаються.
Отже маємо діючий
театр абсурду. Одна рука Януковича ветує те, що приймає інша. Якщо вірити
опозиціонерам, то театр буде діяти постійно аж до скону правлячого режиму. Зі слів провладних депутатів виходить так,
що розмахування кувалдою вето закінчиться разом з похмільним новорічним
синдромом. Але у такому випадку навіть не хочеться думати про рівень нинішньої влади,
яка святкує краще, ніж працює…