Вершини лондонського дна

 

 

 

 

 

 

 

Футбольний матч високого рівня дає можливість уболівальникам переживати, тренерам робити висновки, а всім охочим долучитися до розшифровки словесних знаків. Про що і як говорять до та після матчу інколи цікавіше й важливіше, ніж дійство на полі.

  

Коротко про неголовне. «Динамо» знову осоромилося. «Манчестер Юнайтед» молодці настільки, наскільки це їм «дозволили» суперники. А 7 листопада кияни мали вигляд панянки, з якою можна не церемонитися. За таких умов напружуватися – мало втіхи. Тому протистояння команд, навіть за підсумкового рахунку 4:0, яскравістю не вражало. Адже красиві голи – це ще не весь футбол. У результаті оцінюються переваги тактичних схем, якість боротьби, прояви індивідуальної майстерні спортсменів і купа інших показників. А милуватися було нічим: британці зіграли, як хотіли, українці, як могли. Єдине, що їх того вечора об’єднувало, неспоспіх, з яким вони пересувалися зеленим газоном.

 

Своїми заявами до матчу тренери намагаються вирішити одразу кілька проблем, з яких інформаційне насичення – найдрібніша. Коли говорять про слабкість власної команди – приспати увагу суперника, а коли йдеться про силу тієї чи іншої лінії — підтримати свою впевненість й залякати заздалегідь. Додайте до цього традиційний політес: майже ніхто не кепкує із візаві. Гарним тоном вважається віддати належне будь-якій команді або, принаймні, її наставнику.

 

6 листопада очільник «червоних дияволів» Алекс Фергюсон левову частку свого спічу присвятив власному ювілею – рівно 21 рік тому він почав працювати у клубі. Пожартував на тему «не старішають душею ветерани», похвалив власних бійців, висловив надію на 1/8 Ліги (знову жарт), повідомив, що травмовано Гаррі Невілла. Про майбутній матч говорив мало і неохоче. Сера Алекса можна зрозуміти: про покійників або добре, або нічого. І на додачу елегантний ляпас: «Подивлюся на фізичні кондиції своїх підлеглих, якщо відчую, що хтось втомився, дам цьому футболістові відпочити». Безвідносно до того, як складатиметься гра.

 

Позбавлені гарних манер футболісти «Манчестера» висловлювалися категоричніше. Хавбек Оуен Харгрівз в інтерв’ю The Times заявив: «Чесно кажучи не чекав, що в такому турнірі, як Ліга чемпіонів, можуть виступати такі слабкі команди». Меткий ветеран Райан Гігз, хоч і зробив реверанс у бік українців, чітко визначив пріоритети: якнайшвидше вийти з групи, аби зосередитися на внутрішньому чемпіонаті. Інакше кажучи, проблеми євроліги з погляду переможців здаються такими манюсінькими, як миші. Пардон, кріси.

… поєдинку виявився ще гіркішим. Нападник манкуніанців Вейн Руні, один з тих, хто примусив Шовковського капітулювати, рубонув з плеча: «Матч на «Олд Траффорд» мені не сподобався. «Динамо» не бажало грати. Вони ніби вийшли на тренування і не виявляли жодного ентузіазму. Суперник просто зіпсував матч». Гідну, хоча й опосередковану відсіч, йому дав колега, Артем Мілевський: «На мій погляд, до першого голу команда грала дуже непогано». До речі, дебютного м’яча нам закатали на 31-й хвилині.

 

Нинішній наставник «Порсмута» Гаррі Реднап поділився з журналістами наболілим: «Після таких матчів Ліга чемпіонів втрачає видовищність, а її формат стає неприйнятним». «Мені здалося, що в перші 30 хвилин у нас непогано виходило протистояти супернику», – звіряється воротар Олександр Шовковський. The Guardian процитувала Фергюсона, мовляв, йому зрозумілі слова Руні про «нудний матч». На що в. о. головного тренера Олег Лужний лагідно відповів: «За перші 25 хвилин гри я взагалі до хлопців жодних претензій не маю. У другому таймі, приблизно з 20-ї по 35-ту хвилини, ми токаж виглядали не погано».

 

Здається, сценарій усіх коментарів для українців розписав поганий PR-фахівець із амбіціями бухгалтера. Надто одностайні у своїх свідченнях та непереконливі у своїй упевненості учасники. Нотки щирості звучали в їхніх висловлюваннях лише тоді, коли вони забували про те, що обличчям у торт на поминках падати не варто. Особисто я вірю Лужному, і лише тоді, коли він запевняє: «Сьогодні поставив на гру всіх захисників, які більш-менш стоять на ногах і які можуть віддати пас».

 

Не хочеться далі коментувати – вправлятися в дотепності щодо цього можна до Другого Пришестя. Та й це вже зробили британські журналісти. Mirror повідомила про «тишу на «Олд Траффордом», бо у протистоянні «Динамо» – «Манчестер» не було жодного натяку на драматизм. Тут і навіжені британські фанати принишкнуть – чого задарма горло дерти. The Daily Mail нагадало про київське протистояння, в якому господарі поля виглядали «жахливо й навіть смішно». Найбільшу толерантність виявила TheDailyRecord: просто констатувала, що сер Алекс уже забезпечив собі спокійне існування у двох майбутніх матчах Ліги.

 

Ми можемо довго обговорювати причини поразок колись улюбленої команди, вірити у її реанімацію — купівлю нової партії легіонерів чи чергову зміну в. о. головного тренера? — але факт залишиться фактом: інвективи на адресу «Динамо» – прямий удар по іміджу країни. У першу чергу тому, що в Європі й досі пам’ятають команду Лобановського 30-річної давнини. А в «Динамо» про це, певно, забули.

 

Коли у тренера синьо-білих запитали, про що він говорив із Фергюсоном після матчу, Лужний відповів по-солдатському коротко: «Нічого цікавого у цій розмові не було».