Верховний суд Єгипту заслужив репутацію одного з найактивніших судових органів світу 14 червня цього року, коли розпустив контрольований ісламістами парламент, затягнувши електоральний процес в країні ще на невизначений строк. Таке рішення послідувало за травневим вироком, коли 10 кандидатам (в тому числі з «Мусульманського братства») заборонили балотуватись на посаду президента. Суд вирішив, що третину парламенту було обрано неконституційно, а це зробило і решту органу нелегітимним.
Ще одним спірним рішенням суду став дозвіл останньому прем’єр-міністру Хосні Мубарака Ахмеду Шафіку брати участь в президентських перегонах.
Як зазначає The Foreign Policy, Верховний суд Єгипту наразі складається з суддів, призначених ще Мубараком, котрі зацікавлені в тому, щоби не дати «Мусульманському братству» прийти до влади, а тому, на думку критиків приймають рішення не на користь партії.
Ще одним заполітизованим судом є Верховний суд Пакистану. Так, 19 червня суд виніс рішення про припинення повноважень прем’єр-міністра Юсуф Раза Гілані. Гілані два роки перебував під тиском з боку суду, який вимагав провести розслідування щодо корупційних дій президента Асіф Алі Зардарі. Протистояння підтримуваного військовими Верховного суду та цивільної адміністрації на чолі з Гілані та Зардарі триває з 2009 року, коли Зардані завадив посісти посаду голови суду Іфтіхару Чодрі, якого підтримував тодішній президент Первез Мушараф. Проте суд не зупинився на відстороненні прем’єра. Коли Забрані обрав новим прем’єром Махдума Шахабуддіна, суд видав ордер арешт його та сина за нелегальне виробництво наркотиків.
В Ізраїлі також тривалим є протистояння між партією «Лікуд» та судовою владою, яка часто виносить рішення на користь палестинців на окупованих територіях. Так, нещодавно Верховний суд виніс рішення визнати незаконними побудову 30 єврейських квартир на приватній палестинській власності на Західному березі. Суд зобов’язав знести поселення до 1-го липня, відкинувши клопотання держави щодо затримки зносу. Верховний суд Ізраїлю є одним з небагатьох судових органів світу, який дозволяє негромадянам подавати до суду стосовно актів органів державної влади та військових. Наприклад, у 2004 році суд виніс рішення на користь палестинців, які стверджували, що захисний бар’єр безпеки навколо Північного Єрусалиму порушить життя людей Західного берега.
Верховний суд Індії також постійно втручається в національну політику та життя громадян. У 1980-х роках після правління прем’єр-міністра Індіри Ганді було зроблено спробу відновити довіру громадян до судів. Тому суд почав втручатися практично в кожну сферу публічної політики аж до заборони лайки між кастами. Гіперактивний суд виносив рішення з будь-яких питань від створення нових робочих місць до управління зоопарками. Такі рішення часто є директивами для уряду стосовно проведення конкретної політики. Деякі рішення суду викликали обурення громадськості. Прикладом може служити рішення суду від 2006-го року, яке дозволило уряду зруйнувати 45 тис незаконних магазинів у Нью-Делі. Деякі експерти попереджають, що така всеохопність судової влади межує з «судовою тиранією» та може мати наслідком поглинання судом функцій інших гілок влади.
Подібно до єгипетського верховного суду Конституційний суд Кувейту 20 червня визнав указ еміра Сабаха аль-Ахмеда аль-Сабаха про розпуск парламенту недійсним. У 2011 році суд не дав парламенту висловити недовіру прем’єр-міністру аль-Сабаху через звинувачення у підкупі кількох депутатів. У відповідь на це прем’єр розпустив парламент. Втім внаслідок нових виборів до парламенту пройшли антиурядові сили, які отримали 34 з 50 місць. Після кількох місяців напруженості у парламенті суд скасував рішення про розпуск та наказав відновити попередній склад парламенту. Критики та опозиція назвали такий крок «заколотом проти конституції» та намаганнями закріпити владу еміра.