Народні депутати ухвалили за основу та в цілому законопроект №4734 «Про судоустрій і статус суддів». Рішення підтримали 281 депутатів.
Ухвалений закон запрацює після остаточного внесення змін до Конституції, які розглянуть сьогодні ж.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, автори мають на меті «деполітизацію та забезпечення незалежності судової влади». Зокрема, законопроектом передбачене скасування норми про призначення судді на посаду вперше терміном на п’ять років та передбачене тільки безстрокове обрання суддею.
Також законопроект передбачає підвищення вікових та професійних цензів до кандидатів на посаду судді. Проект, окрім того, дозволяє затримувати суддю до оголошення вироку у разі підозри про скоєння ним тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Також передбачене оновлення та скорочення чисельності Верховного суду та створення у системі судоустрою нових вищих спеціалізованих судів: Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду, перегляд рішень яких здійснюватиме Верховний Суд.
Ініціатором законопроекту виступив президент Петро Порошенко. З повним текстом проекту можна ознайомитися за посиланням.
Читайте також: Порошенко розповів про особливості судової реформи в Україні
Водночас низка представників громадських організацій виступили з критикою законопроекту. Зокрема, «Реанімаційний пакет реформ» під час аналізу визначив такі головні недоліки: – голови судів і їхні заступники часів Януковича, підозрювані у виконанні політичних указівок, зможуть ще шість років залишитися на своїх посадах, при цьому всупереч Конституції президент виписуватиме їм посвідчення; – не передбачено жодного оновлення апеляційних судів, якщо й будуть вакансії, їх зможуть зайняти лише судді з суддівським стажем мінімум п’ять років; – судді, яких призначили на п’ять років за часів Януковича, для безстрокового призначення проходитимуть не конкурс на рівні з іншими фахівцями, а лише кваліфікаційне оцінювання; – громадськість не матиме ефективних важелів впливу на добір та оцінювання суддів: висновки новоствореної Громадської ради доброчесності не матимуть вирішального значення для кваліфікаційного оцінювання суддів за критерієм доброчесності, вона не матиме жодного впливу на конкурси на вакантні посади в місцевих судах; – склад кваліфікаційної комісії суддів розширюється, але не за рахунок представників громадськості; – законопроект, хоч і передбачає створення Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції, але відкладає це на невизначений час; – статус цього суду не містить додаткових гарантій незалежності (особливий порядок добору, підвищені зарплати, свій бюджет тощо); – значно обмежується право на відеозапис відкритого судового засідання.
При цьому кореспондент Тижня, який перебуває у залі Верховної Ради, повідомив, що за словами депутаів, низку з указаних недоліків урахували під час ухвалення проекту: «Ємець (нардеп Леонід, «Народний фронт» – Ред.) сказав, що пропозиції РПР урахували, зокрема щодо апеляційних судів».
Нагадаємо, Верховна Рада у лютому схвалила у першому читанні проект конституційних змін у частині правосуддя. Цей законопроект має прямий стосунок до ухваленого у першому читанні щойно. Нові норми запрацюють у разі оновлення як Конституції, так і закону про судоустрій.
Також нагадаємо, проект змін до Конституції у частині правосуддя підтримали Єврокомісія та Венеціанська комісія.