Венеційська комісія опублікувала терміновий, спільний висновок про законодавчу ситуацію щодо механізмів протидії корупції відповідно до рішення Конституційного Суду України. Про це у четвер, 10 грудня, повідомляє пресслужба Комісії.
Зокрема, Венеційська комісія (ВК) наголошує, що боротьба з корупцією є важливим елементом держави, яка послуговується верховенством закону, але також важливим залишається і повага до Конституції та конституційна справедливість.
На думку ВК, Верховна Рада і виконавча влада повинні поважати роль Конституційного суду як зберігача Конституції і повинні виконувати його рішення.
"Своєю чергою Конституційний Суд, як і будь-яка інша державна установа і суд, з одного боку, заслуговує інституційної поваги, але, з іншого боку, повинен поважати свої власні процедури і заради конституційної стабільності і правової визначеності, повинен ухвалювати рішення, які загалом відповідають власній судовій практиці. Що ще важливіше, Конституційний суд повинен ухвалювати рішення виключно в межах параметрів його законних повноважень і юрисдикції", – підкреслюється у висновку ВК.
Венеційська комісія визнає, що рішення КСУ від 27 жовтня не має чіткої аргументації, не має твердої основи в міжнародному праві "і, можливо, було заплямоване серйозною процедурною помилкою – невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів".
"Це гідно жалю не тільки через негайні негативні наслідки цього рішення для боротьби з корупцією в Україні, але також тому, що такі рішення підривають суспільну довіру до конституційного правосуддя в цілому", – підкреслили у Венеційській комісії.
Проте, вважають у ВК, конституційна роль Конституційного суду повинна дотримуватися, і Верховна Рада повинна виконати рішення, зберігаючи громадські інтереси, такі як боротьба з корупцією, зокрема і в судовій системі.
"Важливо зберегти обов'язок державних посадових осіб (включно з суддями звичайних судів і Конституційного суду) подавати фінансові декларації, щоб мати ефективний механізм перевірки таких декларацій, і передбачити в законі відповідні санкції для цих державних службовців, включаючи суддів і прокурорів, які представляють завідомо неправдиві дані або не подають декларації взагалі", – йдеться у висновку.
На цьому тлі Венеційська комісія пропонує Верховній Раді розглянути наступні рішення:
1. Що стосується статті 366-1 Кримінального кодексу, визнаної Конституційним судом недійсною, кримінальна відповідальність за подачу завідомо неправдивих даних/неподання декларації слід відновити, але закон може детальніше вказати санкції, що відповідають ступені кримінальної відповідальності, зі збереженням, наприклад, покарання у вигляді тюремного ув'язнення для випадків вище певного порогу і в разі таких дій з наміром;
2. Що стосується повноважень Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) перевіряти декларації, всі свої повноваження щодо державних посадових осіб, крім суддів, можуть бути відновлені, оскільки на них не впливають доводи Конституційного Суду у своєму рішенні;
3. Що стосується повноважень НАЗК стосовно суддів, можуть бути передбачені додаткові гарантії, а саме внесено в закон для захисту від можливих зловживань:
- незалежність НАЗК на практиці і громадський контроль за його діяльністю повинні бути поліпшені відповідно до рекомендацій GRECO;
- деякі слідчі повноваження НАЗК можуть бути сформульовані більш точно і в вузькому сенсі, або спеціальні виключення і процесуальні гарантії в відношенні можуть бути призначені судді;
- щоб захистити суддів від можливих зловживань з боку НАЗК, закон може передбачати для нагляду за діяльністю НАБУ щодо суддів або у формі механізму розгляду скарг або в формі регулярних звітів НАЗК відповідний судовий орган.
Нагадаємо, 27 жовтня КСУ визнав неконституційною кримінальну відповідальність за неправдиві дані в деклараціях та скасував низку повноважень НАЗК. Внаслідок цього рішення НАЗК закрило реєстр е-декларацій. Також, тепер неможливо призначити обраних осіб на посади в органах місцевого самоврядування після місцевих виборів – оскільки НАЗК не може провести необхідної спеціальної перевірки.
29 жовтня Кабмін ухвалив розпорядження, яким зобов'язав НАЗК відновити доступ громадянам до реєстру декларацій чиновників та забезпечити механізм їхньої спецперевірки.
Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт, згідно з яким припиняються повноваження складу КСУ. Голова Конституційного суду Олександр Тупицький заявив, що у президентському законопроєкті є ознаки конституційного перевороту в Україні. Крім того, КСУ зазначив, що підтримує введення відповідальності за недостовірне декларування, однак антикорупційне законодавство має чітко визначати коло суб'єктів злочину.
Своєю чергою, Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики 3 листопада підтримав законопроєкт №4304 про відновлення електронного декларування у первісному вигляді. Автор документа – спікер парламенту Дмитро Разумков. Водночас законопроєкт президента Володимира Зеленського комітет не розглядав.