Безготівковий рубль у Білорусі девальвував вже на 20%. Незважаючи на всі обіцянки Нацбанку, готівковий рубль уже подешевшав на 10%, а за підсумками року, як прогнозує білоруський економіст Лєанід Заіка, може знецінитися на 25%.
За кілька місяців до останніх президентських виборів у Білорусі президент Аляксандр Лукашенка пообіцяв, що середня зарплата в країні буде не менша ніж $500. У тому, що чиновники будь-що намагатимуться виконати це завдання, ніхто не сумнівався. Натомість незалежні економісти відразу спрогнозували: девальвації не уникнути. «Від заробітку $330 до $500 на місяць американці йшли 10 років. Білоруси 1 січня 2010-го в перерахунку на долари в середньому заробляли $330, а 31 грудня – вже $500. Лукашенка захотів упоратися за 12 місяців, – каже Заіка. – Ось і причина: вирішили зробити стрибок у дусі китайських перетворень. А на це просто не вистачило доларів! Зарплати можна було підвищувати щонайбільше на 6–8%».
Влада в особі Нацбанку та міністрів одностайно запевняла людей, що жодних сюрпризів не буде і що «коридор зміни кошика іноземних валют на 2011 рік не перевищуватиме +/- 8%». Білоруси натомість, очікуючи на девальвацію, намагалися поміняти вільні рублі на долари чи євро. В обмінні пункти шикувалися черги. Нацбанк Білорусі не встигав задовольняти попит. За січень – березень обсяг золотовалютних резервів країни знизився більш як на 20% – до $4 млрд.
Регулятор сам провокував людей створювати черги в обмінники. 25 лютого ухвалили рішення, відповідно до якого було введено обмеження на купівлю іноземного обладнання за валюту – €50 тис. 14 березня запроваджено 30-денний термін резервування коштів для придбання валюти на біржі; розпочалися валютні інтервенції на міжбанківському ринку, щоб комерційні банки задовольнили ажіотажний попит населення на євро і долари. Але вже 21 березня Центробанк згорнув валютну підтримку фінансових установ.
Стартувала стара гра у білоруську девальвацію: в обмінниках валюти немає, люди стоять у чергах, а Нацбанк «підтримує» курс і «цілком унеможливлює проведення разової значної корекції обмінного курсу білоруського рубля». Комерційні ж установи, попри те що офіційний курс долара залишається незмінним (3045 руб. за $1), оперують зовсім іншими цифрами. Наприклад, Франсабанк (Ліван) купує у юридичних осіб долар за 3340 рублів. Натомість на продаж валюти не має.
«Девальвація у Білорусі – це політичне і психологічне явище, – описує фінансову ситуацію в країні економіст, екс-кандидат у президенти Яраслав Раманчук, котрий стан, що склався у країні, інакше як девальвацією не називає. – Безумовно, фінансових та економічних підстав для девальвації чимало. Цифри, які ми отримуємо від Нацбанку, підтвердив МВФ. Влада ж усе заперечує замість того, щоб організувати професійний діалог із незалежними експертами, міжнародною спільнотою, щоб просто сказати, що ось такі ми стабільні».
Але причиною нинішніх економічних проблем Білорусі є не лише популізм влади і непрофесійність регулятора. На думку економіста Лєаніда Злотнікава, проблеми собі білоруси почали створювати ще кілька років тому: «Якщо у 2006-му країна споживала на 3% більше, ніж виробляла, то у 2010-му – на 13%. Дефіцит валюти перекривався зовнішніми позиками. Державні борги швидко зростали: на початку 2006-го вони становили $5–6 млрд, а зараз – $27 млрд. І можливостей залучити нові позики майже немає: через складний фінансовий стан Білорусі бояться давати в борг».
На думку Раманчука, державні експерти знають про нестабільність фінансової ситуації. Але вони сподіваються, що Лукашенка переконає Путіна дати $6 млрд, а потім додатково $3 млрд, і це дасть змогу протриматися ще півроку. А от деякі можновладці, здається, цьому вже не вірять. Наприклад, заступник прем’єр-міністра Сяргєй Румас назвав розширення валютного коридору (простіше кажучи, девальвацію) на 10% недостатнім.
Тим часом білоруси скуповують не лише всю можливу валюту: у Нацбанку поскуповували навіть всі золоті зливки, навіть кілограмові, кожен із яких коштує понад $51 тис.