Розроблений із порушенням законодавства та містобудівної логіки новий Генплан розвитку столиці влада прагне затвердити вже цього року. Обіцяних механізмів залучення інвестицій цей документ, звичайно, не містить. За стосами бюрократичних паперів проглядається бажання щонайменше легалізувати 1,2 тис. га, виведених у тінь командою Черновецького. Щонайбільше – «перетравити» іще кілька тисяч гектарів. Ціна питання обраховується десятизначними цифрами.
Читайте також: «Комсомольський досвід» для Києва
ІСТОРІЯ ПРОБЛЕМИ
Рішення розробити документ під назвою «Генеральний план розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025 р.» столичні депутати ухвалили 2008-го. Тоді команда мера Леоніда Черновецького переконувала киян, що заплановане раніше розширення меж міста від 83,6 тис. до 143,4 тис. га не відбувається, чисельність населення та автомобілів у столиці зростає не щодня, а щогодини, а головне – чинний Генплан не містить необхідних в умовах ринкової економіки механізмів залучення інвестицій для розвитку Києва. Як наслідок – за чотири роки розробники нового Генплану витратили 24 млн грн бюджетних коштів, але на-гора видали документ, якого жоден із незалежних експертів не зміг назвати прогресивним у сенсі розвитку міста. Як залучити до реалізації масштабних інфраструктурних проектів у Києві великий іноземний капітал (за наявного рівня корупції та відсталості в мисленні чиновників), у КМДА й Кабміні не знають. Згідно з новим Генпланом, на реалізацію тільки першочергових заходів щодо розвитку в найближчі п’ять років потрібно залучити 131 мрд грн, а до 2025-го витратити близько 500 млрд. Про непідйомність цієї суми може свідчити, зокрема, такий факт: чи не щороку бюджетний план столиці недовиконується: 2009-го дефіцит міської скарбниці становив 7,7 млрд грн, 2010-го – близько 1,5 млрд грн. Зрештою, сума у 500 млрд видається фантастичною навіть з урахуванням запланованих доходів. Зокрема, 2011 року міськрада розраховує отримати в бюджет Києва 16,3 млрд грн.
Розробники нового Генплану запланували на території області житлове будівництво, перенесення на суміжні території всіх екологічно небезпечних підприємств столиці, а також будівництво в Обухівському районі правобережних споруд з очищення стічних вод і сміттєспалювального заводу. Як повідомили Тижню джерела в Київській облдержадміністрації, обласну владу в питанні використання «суміжних з Києвом територій» тепер просто ставлять перед фактом. «Такий розвиток подій прогнозували ще 2008 року, коли, давши добро на розробку Генплану Києва, центральна влада припинила фінансувати роботу над Схемою планування Київської області, – пояснює співрозмовник. – Тепер керівництво районів змушують погоджувати столичний Генплан, навіть не надаючи в повному обсязі його матеріалів. Уголос претензій до цього документа сьогодні ніхто, звичайно, не висловить, хоча в цивілізованому світі ці питання вирішують інакше».
Щодо проблеми будівництва у самому Києві житла, громадських центрів, об’єктів транспортної інфраструктури новий Генплан незначно відрізняється від чинного на сьогодні документа. Профанацією виявилися всі заяви столичного керівництва про те, що в місті після затвердження нової містобудівної конституції різко збільшиться кількість зелених зон, а історичну частину буде врятовано від забудови. Щодо зелених зон розробники цього документа на замовлення керівництва КМДА просто маніпулюють цифрами, плануючи перевести в категорію парків і скверів території лісів. А не допустити нового будівництва в ареалах пам’яток історичної та культурної спадщини можна лише розробивши й затвердивши детальні плани цих територій, а також чітко позначивши в земельному кадастрі їхні межі. Що навряд чи буде зроблено, зокрема, з огляду на стислі терміни.
Читайте також :Будівельна мафія загрожує київському Монмартру
НЕЗВАЖАЮЧИ НА НЕДОЛУГІСТЬ
За словами директора ДП «Київгенплан» Володимира Чекмарьова (розробника попереднього аналогічного документа для столиці), в Києві років 10 поспіль у середньому лише на 10–15% планових показників фінансували спорудження та реконструкцію інженерних мереж, мостів і дорожніх розв’язок. «До кризи в столиці випереджальними темпами йшло тільки будівництво торгових та офісних центрів, які, притягнувши до себе масу автомобілів, зробили центр міста непристосованим для нормального руху транспорту, – пояснює Чекмарьов. – Новий документ сам по собі цієї проблеми не вирішить. І вже тим більше не було жодної необхідності, окрім як для приховування земельних злочинів, витрачати значні бюджетні кошти, розробляючи новий Генплан розвитку міста».
Якщо новий документ бачиться недолугим у сенсі містобудування, то аж ніяк не з погляду тих, хто сьогодні розпоряджається землею. Те, що столичному керівництву 2008 року за допомогою нового Генплану було вкрай потрібно сховати земельні зловживання, підтверджує також нова управлінська команда КМДА на чолі з Олександром Поповим. Але плани своїх попередників щодо легалізації незаконних земельних рішень минулих років нинішнє керівництво Києва, схоже, підхопило. Зараз Попов та його перший заступник Олександр Мазурчак невпинно заявляють, що завдяки позовами до судів із боку КМДА близько 1,2 тис. га (ділянки, передані в приватні руки зі зміною цільового призначення) уже повернулися в комунальну власність. Але реєстру цих наділів наразі ніхто не бачив, земельного кадастру міська адміністрація відкривати не поспішає, а до підсумків інвентаризації земельних ділянок, про які йдеться, громадськості не допускають.
За інформацією Тижня, Головархітектура й Київзем за останні півроку справді відкликали масу своїх погоджень, виданих раніше бізнесменам на освоєння земельних ділянок. Але розробники нового Генплану не передбачили (за рідкісним винятком) повернення цим ділянкам початкового цільового призначення (зелені, рекреаційні зони, зони історичної забудови тощо). Схоже на те, що нинішнім власникам та орендарям наділів запропонують неофіційно за них доплатити, або перепродадуть цю землю іншим людям. Недарма навіть головний архітектор Києва Сергій Целовальник зазначив: новому Генплану не вистачає розділу «забудова, що дисонує». Мовляв, зносити споруджене там, де не можна було будувати, ніхто, звичайно, не буде, але «негативне ставлення до цього явища було б висловити непогано».
За підрахунками віце-президента Національного екологічного центру України Олексія Василюка, новий Генплан благословить знищення понад 480 га парків та скверів Києва і близько 700 га лісів у межах міста. А за інформацією Володимира Чекмарьова, у цьому документі можуть не відновити початкового цільового призначення більш ніж 1,2 тис. га земель, переданих раніше Київрадою в приватні руки. «Точна інформація щодо цих ділянок зараз незалежним експертам не доступна, – каже Чекмарьов. – Графічні матеріали нового Генплану Києва, представлені у вигляді плакатів і схем, викладені для ознайомлення в інтернеті, сильно різняться. По суті, потрібно чекати результатів його держекспертизи. Але якщо згори йде завдання в стислі терміни узгодити й затвердити Генплан, то і це, ймовірно, мало що дасть».
Читайте також: Таємниця зелених парканів
НА КОНУ ПОНАД 30 МЛРД
Відповідно до нормативної оцінки, результати якої було затверджено 2007 року, 1 м² столичної землі коштує 385,8 грн. Виходячи з того, що її ринкова вартість, на думку першого заступника директора КП «Київський інститут земельних відносин» Леоніда Новаківського, в шість-сім разів вища за нормативну, то 1,2 тис. га землі в Києві реально обходяться не менше як у 30 млрд грн. А якщо врахувати, що під егідою затвердження нового Генплану Києву може відійти 5 тис. га спірних територій, на які претендували сільські й районні ради області, то мова буде про істотніші суми.
Відповідно навряд чи зупинить запущений процес і той факт, що новий Генплан столиці розроблено з явними порушеннями Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Адже положення останнього наказують створювати такий документ «на підставі оновленої картографічної основи в єдиній системі координат геопросторових даних УСК-2000» з урахуванням даних земельного та містобудівного кадастру. Актуальної топо-геодезичної зйомки до розроблення Генплану в Києві не проводили, а містобудівний кадастр столиці в КМДА робити тільки збираються. Також закон вимагає, щоб невід’ємною частиною документа був «план земельно-господарського устрою», що передбачає завершення інвентаризації земель на території міста та розділення їх на державні й комунальні. Але цього також у Києві досі не виконано. Тобто тепер треба міняти або Генплан, на розробку якого витратили мільйони, або закон.
Читайте також: Показуха по-київськи: влада будує «потьомкінські села» до Євро-2012