Створення кількох спільних баз даних ЄС уже законодавчо врегульоване, але й досі не реалізоване на практиці. І лише жертви теракту в Парижі змусили європейських політиків пришвидшити процес. База даних, яка має моніторити пересування пасажира в європейському повітряному просторі, дасть змогу з’ясувати його ім’я, дату й маршрут польоту, дані про кредитну картку, якою розраховувались за квиток, а також IP комп’ютера, з якого його купили. Поки що не вирішено, як довго має зберігатися інформація про переліт пасажирів.
Директиви PNR (Passenger Name Record — так називається ця база даних про перельоти) для боротьби з тероризмом замало. Тому її доповнять системою, де фіксуватимуться дані про в’їзд до ЄС та відбуття за його межі (Entry-Exit System, EES), — вона замінить печатки в закордонних паспортах, що їх ставлять під час перетину сухопутних кордонів. Електронна система стежить, як довго іноземець гостює в конкретній країні Євросоюзу, а також звідки й коли туди потрапив. Уміє працювати вона і з біометричними даними. Ідею подали французькі спеціалісти. Вони пропонують запровадити електронний контроль не лише для іноземців, а й для громадян ЄС. Тож на кордонах Шенгену можуть виникати прикрі черги.
Третя база, що саме готується, — це Європейська система даних про відсутність чи наявність судимості (European Criminal Records Information System, ECRIS). Ідеться про оперативну заміну записів у національних реєстрах. Європейська комісія рекомендує доповнити її ще й біометричними даними, а окрім громадян ЄС база мала б містити відомості ще й про іноземців.
Загалом на впровадження електронної реєстрації даних тих, хто подорожує через зовнішні кордони ЄС, до 2020 року буде витрачено €1,1 млрд.
Звісно, у Євросоюзі не вщухають дискусії про потребу в згаданих інформаційних системах та обмеження ними прав і свободи людини. «Європа нині у стані війни з терористами організації «Ісламська держава». А це вам не чаювання в дівочому пансіоні. І якщо ми хочемо цю війну виграти, то мусимо урізати декотрі аспекти свободи», — прокоментував ситуацію депутат Європарламенту Яромир Штетіна.
Європейський комісар із юстиції Вера Юрова уважно стежить за розвитком ситуації в царині безпеки та реалізацією заходів, спрямованих на її покращення. «Оскільки частина паризьких терористів були громадянами ЄС, необхідно вести контроль і за європейськими громадянами. Водночас ми не можемо собі дозволити суворіші заходи, бо йдеться про охорону персональних даних. Інтерес збереження безпеки має бути врівноважений із правом на захист сфери приватного життя», — запевняє єврокомісар.
Новий розвиток ситуації в Сирії, зокрема ускладнення відносин між Москвою та Анкарою у зв’язку зі збиттям російського бомбардувальника на турецько-сирійському кордоні, диктує необхідність створення широкої військової коаліції проти «Ісламської держави». Політики континенту припускають, що 2016 року біженців, які прямують до ЄС, стане вдвічі-втричі більше. Із такою хвилею європейські служби не впораються, і для самих біженців це обернеться проблемами.
Тож знову на передній план виходить пропозиція зупинити втікачів іще на території Туреччини, забезпечивши їм там достойне існування впродовж періоду, який знадобиться на те, щоб силою зброї та політики покласти край громадянській війні й нестабільності. Таким чином має бути створено умови для повернення їх додому й залучення до відновлення демократичної Сирії.
—————————————-
На думку європейців, одним із джерел екстремізму є соцмережі та великі інтернет-компанії, адже це простір, де активно поширюються нетолерантність і мова ненависті, розпалюються радикальні настрої. Велетні на кшталт Facebook уже відчувають у Європі чималий тиск саме через екстремізм у мережі. У Німеччині, наприклад, у жовтні відбувалося розслідування з приводу звинувачень керівництва регіонального офісу Facebook у тому, що вчасно не видалялися дописи, спрямовані проти мігрантів, котрі містили образливі висловлювання. Тоді Марк Цукерберґ запевнив Анґелу Меркель, що компанія докладе зусиль, аби запобігти таким випадкам. А взагалі Facebook пропонує боротися з ксенофобією і расизмом у мережі аргументованими фактами та обґрунтованими відповідями, які мали б спростовувати зміст нетолерантних дописів. Влада Британії намагається тим часом з’ясувати, як в інтернеті поширюється пропаганда джихадистів. У 2014 році уряд зобов’язав мережевих провайдерів фільтрувати екстремістські сайти.