«Піпл» схаває і без того, як засвідчили результати виборів у регіонах, найбільш охоплених олігархічним бізнесом. Інша річ – Євросоюз і США, де на українських мільярдерів дивляться з пересторогою. Але уряд і дипкорпус завжди готові прийти на поміч тим, хто замовляє музику. Останніми кількома тижнями окреслився такий собі тренд: влада заходилася відбілювати імідж вітчизняних олігархів у західній пресі.
Віце-прем’єр Борис Колесніков у інтерв’ю Time Magazine намагався створити собі імідж інтелектуала, який бачить «цю Америку» наскрізь і навіть більше: не помічає великої різниці між Штатами та Україною. Аргументи в урядовця «залізні»: у нас донецький клан – у вас чиказький на чолі з Обамою, у нас олігархи впливові – у вас теж… були.. 100 років тому. На цьому пан Колесніков припинив історичні аналогії, а міг би й продовжити: мовляв, у Штатах 200 років тому було рабство, нам теж не завадило б перейняти передовий досвід.
Ще далі у своїх аналогіях пішов посол України в Австрії Андрій Бережний в інтерв’ю виданню Die Presse. Для нього що ПР, що РП (Республіканська партія в США) – одне й те саме: політсила, що презентує інтереси працедавців. І дарма, мовляв, наших бізнесменів, що дають робочі місця, олігархами називають, але коли вам так до вподоби – будь ласка, в західних країнах, мовляв, є такі самі олігархи. Пана Бережного не засмучує навіть той факт, що регіонали, презентуючи інтереси великого капіталу не цураються союзу з комуністами, бо ті «за останні 20 років змінили свою спрямованість».
Цікаво, чому саме зараз влада заходилася покращувати імідж своїх спонсорів? Невже українські мільярдери в умовах глобальної кризи вирішили вивести капітал у розвинені країни?