Якщо українець українцю не друг, не сват і не брат, то принаймні кум.
Століттями в українському суспільстві дбайливо плекався інститут кумівства. Жартівливі пісні, анекдоти, приказки та прислів’я перетворили хрещених батька й матір на культових персонажів. Кумівство стало синонімом слів «рідня», «родина» та «сім’я».
Знищити українські традиції не змогли ні затятість радянської влади, ні уроки атеїзму. Підпільні хрестини, навпаки, ще більше ріднили між собою людей, які почувалися посвяченими в таємницю. Тишком-нишком хрестила своїх дітей і політична еліта держави. Принаймні в кулуарах і досі шепочуться про те, що Леонід Кравчук і Святійший Патріарх Київський і всієї Русі Філарет – куми. Утім, і за першого президента України, і за другого кумівство у владі було справою глибоко інтимною. Все ж таки як Леонід Макарович, так і Леонід Данилович були вихованцями старої партійної школи, у якій публічно проштовхувати кумів до влади і, не дай Боже, захищати їхні приватні інтереси вважалося моветоном.
А ось Ющенко ставиться до кумівства надто шанобливо. А тому статус президентського кума намагаються отримати і політики, і бізнесмени. Що цілком зрозуміло: хто ж наважиться зачепити кума Віктора Андрійовича? Ну хіба Юлія Тимошенко, яка свого часу воювала з Петром Порошенком, або сам президент, який образився на відверті заяви Давида Жванії щодо свого отруєння і ледь не позбавив його українського громадянства. Решта – поки що «пам’ятники», яких ніхто не посадить. Принаймні до наступних президентських виборів.
Одні куми вдало перестрибують владними щаблями, інші примножують капітал. Що відбувається за лаштунками влади, можна лише уявити. Навіть колишній голова Секретаріату президента Віктор Балога грюкнув дверима, заявивши, що не витримав корупції та кумівства у владі. Шкода, що Віктор Іванович так і не опублікував списку прохань, із якими, за його словами, до нього зверталися родичі й куми Віктора Андрійовича. До речі, Генеральна прокуратура з приводу заяви Балоги ані пари з вуст. Хоча йдеться про корупцію в оточенні президента. Але ж у відомстві Медведька також кум на кумі сидить і кумом поганяє. І влада, хоч би якою вона була, – помаранчевою, білосердечною чи біло-синьою – це велика рідня, яка живе за своїми правилами, законами і поняттями.
Хтось каже: кумівство у владі потрібно заборонити на законодавчому рівні. Чотири роки тому тодішній голова парламентського Комітету з питань боротьби з корупцією Володимир Стретович навіть ініціював відповідні зміни до законів. Як на мене, ця ідея абсолютно утопічна. Влада в Україні – «золота антилопа», яка дає надприбутки. У боротьбі за них задіяний увесь арсенал: корупція, кумівство, сватівство. І жоден закон не зруйнує того комфортного світу, який політична еліта держави збудувала для себе. Врешті-решт, вона ті закони сама й ухвалює.
У ХV – XVI століттях римські папи для зміцнення своєї влади вирішили роздавати посади, найвищі церковні звання і землі родичам. Звідти й пішов термін «непотизм»
(у перекладі з латинської – нащадок, племінник тощо), відоміший українцям як «кумівство». А з тим, що нинішня українська влада не святіша за церкву, а Ющенко – за Папу Римського, думаю, ніхто не сперечатиметься. Навіть Віктор Андрійович. Щоправда, це якраз тішить найменше.