Британські вчені здійснили прорив, розробивши один із перших препаратів для лікування хвороби Альцгеймера — дегенерації мозку, від якої потерпають мільйони людей похилого віку. Досі вчені роками марно шукали способу сповільнити або зупинити розвиток хвороби.
Дослідження у Великій Британії показали позитивні результати за двома важливими напрямками: діагностичний домашній аналіз крові і новий препарат донанемаб, що сповільнює зниження когнітивних функцій до 60%. На думку вчених, це «визначальний момент» у лікуванні Альцгеймера — хвороби, яка прирікає мільйони людей доживати віку в клініках і призводить до величезного стресу їхніх рідних. Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон зворушливо розповів про те, що цей препарат дає надію його хворій на Альцгеймер матері. «Це початок кінця», — сказав він, прогнозуючи, що відтепер хвороба стане виліковною.
Альцгеймер — не єдина смертельна хвороба, над якою працюють британські науковці. Завдяки неймовірній активізації медичних досліджень у країні співробітники Оксфордського університету розробили одну з перших вакцин проти коронавірусної інфекції, урятувавши мільйони життів. Невдовзі після цього прориву стало відомо, що вчені також розробили нову вакцину проти малярії, що пройшла успішні випробування в Африці. Це одна з перших вакцин, що дійсно дає результати в боротьбі з хворобою, яка досі вбиває на цьому материку мільйони людей, особливо дітей. Науковці з Лондонської школи гігієни і тропічної медицини стверджують, що завдяки вакцині й новим препаратами проти малярії смертність від хвороби зменшиться на 73%.
Кілька місяців тому науковці повідомили, що революція в біології і відкриття нових препаратів стали можливими після того, як британська компанія з розробки штучного інтелекту продемонструвала, що ШІ здатний передбачати структури білків. Прорив, зумовлений здатністю штучного інтелекту здійснювати мільярди обчислень, наблизив людство до вирішення ключових проблем у біології — передбачення структури білків та мільйонів варіантів того, як атоми «складуться» в тривимірні форми.
Революція в біології і відкриття нових препаратів стали можливими після того, як британська компанія з розробки штучного інтелекту продемонструвала, що ШІ здатний передбачати структури білків. Прорив, зумовлений здатністю штучного інтелекту здійснювати мільярди обчислень, наблизив людство до вирішення ключових проблем у біології
Окрім того, британські науковці повідомляють про прорив у генній терапії, що зупинятиме розвиток сліпоти. Штучний інтелект також використовується для прогнозування розвитку раку, і науковці суттєво просунулися в дослідженнях того, як відновити пошкоджену печінку за рахунок створення великої кількості мініатюрних жовчних протоків.
Велика Британія — не єдина країна, де пожвавилися медичні дослідження й боротьба з хворобами. Схожі захопливі відкриття роблять у лабораторіях США, Франції й Німеччини. Однак у Великої Британії гарна спадщина. Британський учений Александр Флемінг відкрив пеніцилін 1928 року. Френсіс Крік і Джеймс Вотсон відкрив ДНК у Кембриджській лабораторії 1953 року. А зі свіжіших досягнень: Тім Бернерс-Лі винайшов інтернет. Британія також заволоділа великою кількістю Нобелівських премій у галузі медицини й фізики і впевнено лідирує в наукових дослідженнях завдяки провідним лабораторіям у Кембриджі, Оксфорді й Лондоні.
Однак Brexit завдав британській науці удару, відрізавши країну від Horizon — багатомільярдної дослідницької програми Європейського Союзу. До 2020 року Британія була провідною учасницею цієї програми, спрямованої на боротьбу зі зміною клімату, стійкий розвиток і посилення конкурентоздатності Європи. Програма підтримує співпрацю в ЄС, і британські науковці працювали в багатьох лабораторіях ЄС, а науковці з ЄС — у Великій Британії. Бюджет Horizon сягає майже €100 млрд. Такі великі кошти гарантують належне фінансування для всіх найважливіших медичних і наукових досліджень. Вийшовши з ЄС, Велика Британія втратила участь у багатьох проєктах. Уряд пообіцяв виділити необхідне фінансування, однак більш важливою складовою програми була співпраця з іншими провідними науковцями ЄС.
Читайте також: Як українські науковиці перевезли свої дослідження за кордон та продовжують розвивати науку в Україні
Після Brexit ЄС обіцяв, що Велика Британія зможе продовжувати участь у Horizon. Та коли Борис Джонсон пригрозив скасувати угоду Brexit щодо Північної Ірландії, лідери ЄС так розлютилися, що заявили про усунення Великої Британії з Horizon, поки вона не погодиться дотримуватися погодженого протоколу щодо Північної Ірландії. Після відставки Джонсона Ріші Сунак урегулював ірландське питання і подав заявку на поновлення членства в Horizon, як вимагали майже всі провідні вчені Великої Британії. Та досі точаться суперечки про внески Британії в спільну програму, тому повноцінна наукова співпраця поки не відновилася.
Утім, нещодавні досягнення в медичних дослідженнях переконали міністрів в необхідності інвестувати в науки про життя і приділяти більше уваги викладанню природничих наук у школах та університетах. Борис Джонсон хвалився, що Велика Британія стане «науковою наддержавою», і сказав, що основні лабораторії також мають працювати на передовій у генетичних дослідженнях. Тобто йдеться про розробку нових схем лікування генетичних хвороб, що стали можливими тільки завдяки розшифруванню геному людини (і в цьому проєкті Велика Британія теж відіграла вагому роль).
Успіх Оксфордської команди дослідників, які випустили вакцину в лютому 2020 року, тобто за рік після початку досліджень, забезпечив цінну рекламу. Досі вакцини ніколи не розроблялися в такі стислі терміни, і у співпраці з американським фармацевтичним гігантом Astra-Zeneca вакцину швидко випробували, схвалили і передали для населення. Стартувала національна програма масової вакцинації, що вмить поклала край поширенню коронавірусу. Близько 3 млрд. доз забезпечили мешканцям 183 країн. За оцінками, вакцина врятувала 6,3 млн. життів протягом першого року застосування.
Бюджет Оксфордської лабораторії на чолі з професоркою Сарою Ґілберт різко зріс, і нині вона займається передовими дослідженнями раку, що вже показують успішні результати в боротьбі з усіма видами цієї хвороби. Лабораторія також розробляє вакцини проти таких нових патогенів, як Nipah, MERS і Lassa.
Оскільки важке машинобування, автомобільна, машинобудівна промисловість і промислові товари мають дедалі менше значення у Великій Британії, індустрії знань відіграють вагомішу роль, сприяючи конкурентоздатності Великої Британії у світовій економіці. Британські університети щороку зараховують чимало закордонних студентів, особливо з Китаю й Індії, підтримуючи платоспроможність своїх факультетів за рахунок їхньої сплати за навчання. Багато університетів тісно пов’язані з дослідженнями промислових і медичних закладів. Тому уряд прагне розвивати викладання природничих, комп’ютерних наук і технологій, навіть якщо для цього в університетах доведеться видавати менше дипломів із гуманітарних наук.
Читайте також: Велика Британія. Крихке королівство
Однією з проблем стрімких здобутків у сфері медицини є те, що використання їхніх результатів обходиться дуже дорого. Коли 1948 року було створено Національну службу охорони здоров’я, більшість операції були відносно дешевими і простими, а препарати — звичайними. Нині лікарні можуть запропонувати різноманітні схеми лікування для будь-яких захворювань, а також такі дорогі операції, як заміна кульшового суглоба, трансплантація органів і спеціальні процедури. Зазвичай вони коштують дуже дорого, а вартість деяких нових препаратів сягає кількох тисяч фунтів за дозу. Як наслідок, таке лікування необхідно нормувати, що спричинює гнів і обурення. Наразі тривають дебати про те, як застосувати відкриття в медицині на благо населення, не спричинивши банкрутство Національної служби охорони здоров’я.
Утім, Велика Британія налаштована лишатися на передовій медичних досліджень. І, як засвідчили останні п’ять років, результати можуть бути вражаючими.