«Уперше за два роки» – такими словами рясніють заголовки як іноземних, так й українських ЗМІ. Мова йде про сьогоднішній дзвінок канцлера Німеччини Олафа Шольца президенту РФ Владіміру Путіну. Розмова тривала близько години. Попередня відбулася у грудні 2022-го.
Незабаром після розмови у пресслужбі уряду Німеччини з’явилося офіційне повідомлення: «Канцлер засудив загарбницьку війну Росії проти України та закликав президента Путіна припинити її та вивести війська».
Олаф Шольц у розмові також наголосив, що Росія мусить бути готовою до переговорів з Україною «з метою справедливого та тривалого миру».
Уже не вперше Німеччина декларує готовність підтримувати Україну стільки, скільки це буде потрібно. Подібні заяви неодноразово чули й від інших європейських лідерів. Особливо вони активізувалися на тлі новин про перемогу Дональда Трампа у президентських виборах в Америці. До прикладу, лише кілька днів тому після розмови з президентом Франції Еммануелем Макроном про це заявляв прем’єр-міністр Британії Кір Стармер. Однак за результатами трьох років повномасштабної війни бачимо, що Україні радше допомагають продовжувати воювати, ніж перемогти.
«Найперше на дзвінок Шольца вплинув фактор Трампа, точніше його перемога на виборах. Також це внутрішні криза в Німеччині. Канцлер Шольц ще певний час буде на цій посаді, далі ж, скоріше всього, його замінять, – каже Тижню Олександр Хара, експерт Центру оборонних стратегій.
– Кілька тижнів тому Шольц уже говорив, що не виключає можливості розмови з президентом РФ. При цьому Пєсков тоді наголосив, що Путіну немає про що говорити з канцлером. Чесно кажучи, це виглядає, як жага європейців до публічного приниження. Їм здається, що вони якимось чином можуть вплинути на думку Путіна. Насправді ж вони мають дуже добрі наміри – хочуть, щоб війна завершилася, при цьому у них погане розуміння, що таким чином вони лише заохочують агресора».
Цей дзвінок не матиме особливого значення у питаннях припинення війни. Зважаючи на те, що поки у нас відсутня позиція сили. «Якщо б Україна вигравала і Путіну потрібно було терміново це врегулювати, я би ще зрозумів такий дзвінок Шольца. Це показник стратегічного мислення, поки ж все виглядає беззмістовно»,– каже Олександр Хара. Пригадує, як на початку повномасштабного вторгнення дехто з членів кабінету канцлера стверджував, що кілька днів й України не буде. Або ж інший приклад, коли головний радник з питань зовнішньої політики Єнс Плетнер, який залишився Шольцу у спадок від Ангели Меркель, наголошував, що не настільки важливо, як будемо допомагати Україні, а важливо, які відносини матимемо з Росією.
З іншого боку, європейські лідери нині як ніколи розуміють необхідність підтримувати Україну. Оскільки поки чітко не відомо, якою буде політика Трампа щодо України й, що найголовніше, які позиції займатимуть ті, кого майбутній американський президент набере у команду. До того ж заяви Трампа про швидке закінчення війни в Україні і до його перемоги виглядали ефемерними, а нині поготів. Поки чітких тез про вирішення питання ми не почули. Та й є сумніви, що у Трампа на даний момент вони існують.
«Попри всі заяви питання війни насправді Трампу буде складно вирішити. Адже питання не лише в тому, що Росія хоче знищити Україну, питання в тому, що Росія хоче встановити новий порядок у Європі. Однозначно без європейців припинити цю війну неможливо. А Путін зараз для себе шукає нового статусу на глобальному рівні. Йому звісно ж важливо налагодити розмову з Америкою».
За версією Кремля, Путін у розмові з канцлером Німеччини звинуватив у так званій «нинішній кризі» не кого іншого, як НАТО. Мовляв, політика Альянсу спрямована на «створення на українській території антиросійського плацдарму». При цьому Путін готовий до переговорів, однак уже на нових територіальних реаліях.
Війна в Україні уже набула глобального виміру. Схоже, що це добре розуміють світові лідери. Однак, чи допоможуть телефонні дзвінки переломити хід подій…