Важкий шлях попереду: Світові медіа про «Кримську платформу»

Політика
25 Серпня 2021, 11:37

23 серпня Україна започаткувала міжнародний захід, покликаний повернути до країни окупований Росією Крим. «Однак цей шлях не буде простим», – пишуть Міхал Кокот та Пйотр Андрусєчко на сторінках найбільшого польського щоденного видання Gazeta Wyborcza. Журналісти відзначають, що серед 46 делегатів «Кримської платформи» був і польський президент Анджей Дуда. «Ми у Польщі знаємо, що таке окупація. Хочу сказати нашим українським братам: поляки розуміють ваші почуття, ваші страждання. Ви можете розраховувати на нашу підтримку», – заявив він.

Журналісти відзначили, що від початку окупації Кремль закачав на півострів мільярди доларів. Окрім того, за різними підрахунками росіяни змінили від півмільйона до мільйона жителів Криму за останні сім років. Частину депортували углиб Росії, натомість півострів заселили жителями із тих країв; дехто виїхав в Україну.

 

Читайте також: Світ змінюється, а ми — ні

 

«На кого може розраховувати Україна», – таку риторичну назву мала стаття про першу інавгураційну зустріч «Кримської платформи» у польському виданні Rzeczpospolita. «Тема окупації Криму повернулася на міжнародну арену. Однак лідери найважливіших країн світу не приїхали до Києва», – написав автор статті Руслан Шошин. Він відзначає, що окрім країн Балтії, Грузії та Молдови, жодна інша пострадянська країна не долучилася до української ініціативи. Також серед учасників інавгураційної зустрічі не було представників Китаю, арабських країн, Латинської Америки чи Ізраїлю. Однак на рівні президентів були представлені не лише Польща та країни Балтії, але й Словаччина, Угорщина, Молдова, Словенія та Фінляндія. На рівні прем’єр-міністрів – Грузія, Румунія, Хорватія та Швеція.

 

У свою чергу журналіст німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung Райнгольд Везер навпаки відзначив широке представництво серед учасників цьогорічної платформи. На його думку, це свідчить про те, що Москві не вдалося домогтися мовчазного прийняття свого злочину. «Саміт так званої Кримської платформи в Києві не змінює розташування анексованого РФ півострова. У найближчому майбутньому немає реального сценарію, за якого керівництво Москви можна було б переконати повернути окуповану територію Україні. І навіть якщо демократи в якийсь момент прийдуть до влади в Росії, вони матимуть лише мінімальний простір для маневру у цьому питанні, тому що жодна інша подія за три десятиліття після розпаду Радянського Союзу не мала такої одностайної підтримки серед російського населення як анексія Криму», – підкреслив Везер. Тим не менш, на його думку, подія, що відбулася в Києві 23 серпня, є знаковою, а широка участь у ній свідчить про те, що Росія не змогла домогтися мовчазного прийняття анексії у міжнародному товаристві.

 

Читайте також: «Поки не піднімуться леви». Як відбувся установчий саміт Кримської платформи

 

Видання Politico.eu також зауважило відсутність двох найсильніших лідерів ЄС – канцлерки Німеччини Анґели Меркель та президента Франції Емманюеля Макрона. На думку автора статті журналіста Девіда Гершенгорна, їхня відсутність свідчить про те, що саміт розглядають як марну спробу надсилати якісь меседжі, а участь у ній не була вартою ризику налаштувати проти себе Владіміра Путіна. Тим не менш, міжнародний саміт також «зробив серйозний акцент на нездатності Заходу змусити Кремль змінити ситуацію».

Гершенгорн наголосив, що більшість лідерів, які брали участь у заході, чітко висловлювалися проти Росії, хоча президент Словенії Борут Пагор підкреслив добрі взаємини його країни і з РФ, і з Україною та висловив сподівання, що країни колись вирішать власні проблеми. «У своєму виступі під час відкриття саміту Зеленський намагався зобразити захоплення Росією Криму як питання глибоко глобального значення, оскільки воно демонструє відсутність поваги до міжнародних законів та норм», – так автор звернув увагу на акценти у промові українського президента.

 

Читайте також: "Потужний інформаційний удар по Росії": як соцмережі коментують саміт "Кримської платформи" в Києві

 

«Президент України у понеділок пообіцяв зробити все можливе, щоб повернути Кримський півострів, анексований Росією сім років тому, і закликав міжнародних союзників підтримати зусилля», – писало The Washington Post. Видання наголошує, що серед учасників заходу були усі тридцять країн-членів НАТО. Посилаючись на Володимира Фесенка, керівника центру політичного аналізу «Пента», The Washington Post також писало, що саміт має на меті повернути питання окупації Криму знову у спектр глобальної уваги. 

 

Британське видання The Guardian присвятило власну редакційну статтю 30-річчю незалежності України, де згадало і про саміт «Кримської платформи». Видання пише, що у 24 серпня на параді у Києві зібралася значна кількість високопоставлених осіб та глав держав. Однак у той тиждень, коли президент Зеленський «сподівався зосередити увагу західних союзників на російських знущаннях та непримиримості, вони сфокусовані на Афганістані».

 

«Боротьба за те, щоб залишитися на дипломатичному радарі, стала вже звичною», – зазначило видання. 23 серпня Україна провела саміт, що «прагне привернути увагу» до анексованого Росією у 2014-му році Криму. The Guardian цитує президента Європейської ради Шарля Мішеля, який пообіцяв, що ЄС і надалі буде виступати проти таких порушень міжнародного права. «Але насправді російська анексія є fait accompli (фр. "доконаний факт"), на зміну якого зараз ніхто не чекає», – зауважило The Guardian.

 

«Гадаю, Володимир Зеленський сподівається, що цей саміт поверне Крим в центр уваги», написав Шашанк Джоші, редактор розділу про  оборону та безпеку британського журналу The Economist. Видання обговорювало 30-річницю незалежності України та проведення саміту Кримської платформи у своєму подкасті The Intelligence. Джоші згадує, що навесні, коли Росія стягла свої війська до кордонів України, а також на окуповані території, значна увага була прикута до України. «З того часу багато чого забули. Гадаю, чого Зеленський прагне у першу чергу – це повернути Крим назад до порядку денного світової дипломатії», – вважає Джоші. На його думку, навіть попри те, що «зіркові гравці» як Меркель чи Макрон не відвідали саміт, «вражаюче, що він (президент Зеленський – Ред.) отримав так багато підтримки».

 

Читайте також: Конкретні орієнтири

 

«Росію названо державою-окупантом 46-ми країнами “Кримської платформи,” – зазначає французьке радіо Radio France Internationale (RFI) в сюжеті, присвяченому саміту в Києві. “Через 7 років після анексії Криму, Київ організував міжнародний захід, замислений для того, щоб підготувати імовірне повернення Криму до України. “З нагоди 30-річчя своєї незалежності Україна бажає поставити до дії дипломатичний механізм, що дозволив би повернути Крим під її юрисдикцію, – повідомляє  RFI. – Вперше, на міжнародному рівні, РФ визнано державою-окупантом. Згідно з міжнародним правом, вона повинна припинити порушення прав людини на окупованому півострові та надати необмежений доступ до нього міжнародним гуманітарним організаціям.” Автори сюжету наголошують, що попри те, що впродовж останніх трьох років Росія зміцнює свою військову та економічну присутність у Криму, Москва дозволила собі схарактеризувати Кримську платформу як “ворожий та антиросійський захід”. “Перспективи дипломатичного розв’язання конфлікту виглядають у цьому контексті вельми примарними,” – зробив висновок автор, Стефан Сіоан. Він цитував політолога Володимира Єрмоленка, який привертає увагу до потужного військового контингенту, що його сконцентрувала в Криму Росія: “Він значно більший, ніж американські бази в Європі за часів Холодної війни”.

«Україна здобула усну підтримку в той час, коли ця держава, в останні місяці, не припиняє скаржитися на боягузтво своїх партнерів, котрі відмовляються прийняти її в НАТО, укладають газові угоди з Москвою на шкоду українцям або відмовляються постачати їм наступальну зброю”, – йдеться в телесюжеті французького каналу France24. У матеріалі використаний фрагмент виступу Володимира Зеленського на відкритті форуму: “Власноруч Україна не зможе повернути Крим, нам необхідна дієва підтримка на міжнародному рівні”. Сюжет звертає увагу, що такі країни, як Франція, Німеччина, Туреччина та США делегували на захід міністрів або голову парламенту, коли інші держави відрядили президентів та прем’єрів. “Учасники форуму ухвалили спільну декларацію, в якій засудили анексію та мілітаризацію Криму, проте не проголосили жодних конкретних кроків. Багато хто звернув увагу на відсутність Анґели Меркель та Емманюеля Макрона”. У телесюжеті також ідеться про те, що Україна повідомляла про “тиск Росії на інші країни, які вона намагалась відрадити від участі в форумі”.

 

Читайте також: Ярослав Чорногор: “Кримська платформа видається перспективним інструментом на шляху звільнення півострову від російської окупації, адже кримці сприймають її як символ відновлення справедливості”

 

Найбільший щоденний часопис Франції «Ouest France» цитував українського міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова, який зазначив у своєму виступі: “Саміт — це можливість відновити тему окупації півострова в світовому порядку денному”. Газета нагадує, що навесні “Росія сконцентрувала сотню тисяч своїх солдат на лінії розмежування з Україною на Сході та в Криму, що змусило Київ занепокоїтись через можливу військову атаку”. Публікація доходить висновку: “Ані Москва, ані Київ не готові розгортати збройні операції, які складно було б здійснювати на півострові”. Тим не менш, експерти, яких опитали журналісти часопису, вважають, що “швидке повернення Криму під юрисдикцію України залишається малоймовірним”.

 

«Україна дратує Росію самітом, що присвячений темі Криму”, – під таким заголовком швейцарський часопис Le Temps опублікував статтю, в якій підбив підсумки міжнародного саміту. “Це перший дипломатичний крок до більш ніж невизначеної мети, оскільки військова потужність Москви в Чорному морі нарощується, а Захід не поспішає встрявати до протистояння на цьому фронті,” – писало Le Temps. Медіа наголосило, що українські учасники казали про доцільність нових санкцій, якщо Росія не бажатиме сідати за стіл переговорів стосовно Криму. Автор статті процитував українського дипломатичного радника, який побажав залишитися неназваним: “Мета українців – зафіксувати повернення до міжнародного права у цій справі, щоб протистояти принципу грубої сили та окупації, що відстоюється Російською Федерацією”.

 

Читайте також: Еміне Джапарова: «Кримська платформа має стати зовнішньополітичним елементом загальної стратегії деокупації півострова»

 

Французький часопис Le Figaro цитував шведського прем’єра Стефана Лофмена, який назвав анексію Криму “зверхнім порушенням європейського порядку безпеки.” Популярна права щоденна газета розповідає, що український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба потрапив під російські санкції за два дні до міжнародного форуму в Києві. “Кулеба вважає цей крок “помстою” за організацію форуму,” – написало  Le Figaro.

В іншому тексті Le Figaro повідомляє: “Москва ніколи не відмовиться від Криму, але боїться санкцій”. У тексті, написаному московським кореспондентом газети, зазначається, що “міжнародна мобілізація довкола півострова непокоїть Москву, оскільки цю тему справді покладено в основу “національного історичного дискурсу”, що його пропагує Путін.” Стаття починається сценою з розгортанням російського триколора в Криму за день до початку роботи форуму. “Неначе збіг, – 22 серпня Росія відзначає день прапора, – але демарш добре вписується в мозаїку російських реакцій на конференцію, що розпочалася наступного дня в Києві”.  Le Figaro цитує депутата Думи Леоніда Слуцького, який вважає, що “ніякої деокупації нема і не буде”.

“Україна шукає ключ, щоб повернути Крим”, – так відреагував французький щоденний часопис Libération. Стаття нагадала, що в останні три роки до окупації Криму додалися “морська блокада Азовського моря та маневри в Чорному, що збільшує напруження в регіоні та створює нові безпекові ризики на українському узбережжі, в районі Одеси та Маріуполя.”

Французький популярний тижневик L'Express звертає увагу, що Анґела Меркель відвідала Київ на передодні форуму, але не залишилася для участі в ньому. “Меркель спробувала, але марно, переконати президента Зеленського, що його країну не приносять у жертву газовим європейським інтересам”, – повідомляє медіа.