Велика війна в сучасному глобалізованому світі має відчутні наслідки для всієї планети. Ба більше — це наймасштабніше протистояння в Європі з часів Другої світової. Якими ж втратами для світу обертається російська агресія?
Оцінити війну
Почавши широкомасштабну війну проти України, Росія підірвала основи стабільності в Європі та здійснила спробу фундаментальної зміни світового порядку. Перетворення стосувалися всіх можливих геополітичних вимірів: економічного, військового, торговельного тощо.
Аналітики лондонського Центру досліджень економічної політики (CEPR) здійснили прогнозну оцінку збитків від російської агресії на основі макроекономічних очікувань різних країн. Предметом дослідження стали коротко- і довгострокові наслідки для України й Росії, а також для сусідніх країн. Головна мета — оцінити вартість війни.
Основою для дослідження стали макроекономічні прогнози 29 країн Східної Європи й Центральної Азії, зібрані компанією Consensus Economics. Аналіз здійснювався на основі прогнозів, а не фактичних даних, для оцінки саме очікувань експертів. З січня 2022 року аналітики CEPR вивчали щоквартальні прогнози з часовим горизонтом до п’яти років.
Очікування на початку
Згідно з прогнозами на початку широкомасштабної війни Україна і Росія мали зазнати значних втрат. Обидві країни мали втрачати до 15 % ВВП на рік відносно показників 2021 року, а також зазнати зростання цін до 25 % протягом першого року активної війни. Причини були різними: Україна втрачала через окупацію й бойові дії на значній частині своєї території, а Росія — через санкції й міжнародну ізоляцію.
Цікаво, що в Росії очікувалося більше падіння приватного попиту, ніж в Україні, адже росіяни мали різко збільшити воєнні витрати, а українці — отримати значну іноземну допомогу.
Україна мала зазнати зростання дефіциту торговельного балансу через нарощування імпорту. Росія, навпаки, мала збільшити експорт з огляду на підвищення цін на енергоносії.
Прогнозні наслідки для країн Східної Європи були схожими, але у значно меншому масштабі. У середньому російсько-українська війна мала додати до інфляції 7 відсоткових пунктів та скоротити виробництво на 10,8 %. Інвестиції та споживання мали зменшитися. Головна причина втрат полягала в тому, що країни Східної Європи є чистими імпортерами енергоносіїв. Відповідно, їм дорого коштував процес відмови від російських нафти й газу з паралельним пошуком альтернативних ринків. Загалом, наслідки для Східної Європи мали бути відчутними, але не катастрофічними.
Втрати окремих країн
Утім, загальна сума втрат виявилася суттєвою. 29 країн спрогнозували загальне зниження свого ВВП за 2022–2027 роки на суму $2,44 трлн, що дорівнює 44,95 % їхнього сукупного ВВП за 2021 рік. Погляньмо на ситуацію по окремих країнах і регіонах:
- Україна: втрата 193 % ВВП або $386 млрд за шість років. Це найбільші відносні втрати однієї окремої країни;
- Росія: втрата 92,4 % ВВП або $1,69 трлн за шість років. Це найбільші абсолютні втрати однієї окремої країни;
- Білорусь: втрата 47,1 % ВВП або $32,1 трлн за шість років. Це пов’язано з союзом Мінська з Москвою та впливом санкцій проти режиму Лукашенки;
- Литва, Латвія й Естонія: втрата 8–20 % ВВП через енергетичну залежність від Росії;
- Країни Кавказу й Центральної Азії (Вірменія, Грузія, Казахстан): втрати 10–33 % ВВП через зменшення обсягів торгівлі.
Нехай левова частка втрат припадає на Україну та Росію, збитків зазнали багато країн:
Графік 1. Оцінка абсолютних втрат країн світу внаслідок російської агресії протягом 2022–2027 років у цінах 2021 року. Джерело
Графік 2. Оцінка втрат країн світу внаслідок російської агресії протягом 2022–2027 років відносно ВВП 2021 року. Джерело
Наявна чітка тенденція — найбільших збитків зазнають країни, географічно розташовані найближче до протиборчих сторін. Утім, з кожним роком негативний вплив війни на інші країни (крім України та Росії) дедалі зменшується. Очікується, що надалі Росія зазнаватиме стійкого зниження темпів економічного розвитку. Прогноз щодо України оптимістичніший завдяки перспективам значних інвестицій у післявоєнну відбудову.
Реальність гірша, ніж прогноз
Наскільки правильними були початкові оцінки вартості війни? Для України реальність виявилася набагато гіршою. Станом на 31 грудня 2024 року Світовий банк оцінив наші збитки в $524 млрд. Найбільшими втрати були протягом перших місяців: у проміжку від лютого до червня 2022 року Україна втратила $349 млрд, а від червня 2022-го до грудня 2024-го — $175 млрд (що майже дорівнює обсягу ВВП 2021 року).
Таким чином, попри те що найбільша частка збитків України припадає на перші місяці війни (через швидку втрату територій), збитки й далі накопичуються. Водночас найтрагічніші втрати — загиблих українських воїнів і цивільних — неможливо оцінити в грошовому еквіваленті.
Якщо припустити, що надалі рівень збитків приблизно дорівнюватиме показникам від червня 2022-го до грудня 2024-го, то кожен наступний рік війни коштуватиме Україні близько $70 млрд. Це 38 % номінального ВВП 2024 року або 35 % аналогічного показника 2021-го.
Точно оцінити збитки Росії неможливо через засекреченість частини статистичних даних агресора. Після початку вторгнення окупант показав незначне падіння ВВП лише у 2022 році (мінус 2 %), а потім кожен наступний рік радісно звітував про економічне зростання. Проте з середини 2025 року високі московські чиновники почали говорити про «вичерпання ресурсів» економіки й можливу рецесію за підсумками року. Імовірно, оцінка збитків РФ ($1,69 за 2022–2027 роки) буде реалізована й навіть перевершена, але виявиться більш розтягнутою в часі, ніж у випадку з Україною.
У контексті Росії варто говорити про втрачені можливості. Наприклад, почавши широкомасштабну війну, Москва фактично добровільно відмовилася від величезного енергетичного ринку Європи, освоєння якого тривало з часів брєжнєвського застою. Без війни можна було й далі продавати нафту й газ європейцям, паралельно виходячи на азійські ринки (Індія, Китай). Однак уже зараз очевидно, що економічне процвітання й добробут населення не є пріоритетами путінського режиму.
Не повторити помилок
Зважаючи на динаміку збитків України, можна стверджувати, що їх прогнозована загальна сума ($2,44 трлн) зрештою виявиться заниженою. Варто також зауважити, що російська агресія дорого коштувала іншим країнам, не включеним до списку 29. Наприклад, Німеччині, що десятиліттями заганяла себе в залежність від російського газу й нині потерпає через різке підвищення вартості енергоносіїв.
Перелік постраждалих країн спростовує тезу про те, що російсько-українська війна є справою лише протиборчих сторін, у яку не варто втручатися. Навпаки: швидке падіння України, ймовірно, обернулося б для Європи та світу ще більшими збитками, якби Росія через певний час пішла війною на Молдову та країни східного флангу НАТО.
Наші європейські, американські та інші партнери повинні усвідомити, що не варто розраховувати на умиротворення Росії через її інтеграцію у світовий економічний простір. Мовляв, торгуватимемо з ними, вони розбагатіють, не захочуть ризикувати своїм багатством, а отже, не будуть воювати. Ця стратегія вже показала свою нежиттєздатність.
Можлива тимчасова зупинка вогню стане справжнім випробуванням не лише для України й Росії, а й для всіх зацікавлених сторін. Якщо США, Європа та інші країни скасують санкції, відновлять торгівлю з Москвою і скоротять допомогу для України, це стимулюватиме Путіна швидко розпочати нову агресію, що цього разу матиме більше шансів на успіх.