З року в рік маємо два незрозумілі вихідні дні – 1 та 2 травня. Не те, щоб я був дуже проти самого по собі вільного дня – принцип «робота не вовк, у ліс не втече» ще ніхто не відміняв. Натомість у 1990-ті ці вихідні були цілком виправдані – коли ж людям, щоб із голоду не померти, картоплю саджати, як не на початку травня. Для учнів/студентів воно також непогано, «солдат спить – служба йде». Але в цілому якось воно не «по фен-шую» виходить – давати черговий привід червоним маргіналам пробігтися вулицями зі своїми прапорами з упирем. Пропозиція: давайте відзначати в цей день Вальпургієву ніч. Але без вихідного.
Вальпургієве 1 травня
7 Травня 2010, 12:03