Автомобілі є для мас, а є для еліт. Але така ситуація, напевне, у більшості категорій товарів, які можна охарактеризувати як споживчі.
Два дні тому в моєму житті знову з’явилася валіза бізнес-класу німецької компанії Rimowa. Валізи цієї фірми є таким собі мерседесом у підкатегорії «багаж». Історія Rimowa довга й цікава. Усе почалося 1898 року в Кельні, коли Пауль Моршек і Генріх Ґерц заснували компанію Görtz & Morszeck із виробництва валіз. Від 1900-го Пауль Моршек став єдиним власником фабрики, а 1931‑го його син Ріхард успадкував родинний бізнес і зареєстрував його в німецькому патентному бюро під назвою Rimowa.
Rimowa — це акронім від слів Richard Morszeck Warenzeichen, де Warenzeichen — товарний знак. Через кілька років пожежа так спустошила фабрику, що лишилися тільки найтривкіші матеріали, зокрема великі запаси алюмінію. Відтоді Rimowa виготовляє свої вироби з алюмінію, власне, сплаву алюмінію з магнієм, який називають дюралюмінієм.
Читайте також: Воєнний стан і доля
Кожен, хто бодай раз бачив валізку Rimowa, безперечно, впізнає її за характерними поздовжніми виступами, які значно зміцнюють конструктивні властивості дюралюмінію.
2017-го фірму викупила компанія LVMH Group, відома випуском споживчих люксових товарів, скажімо, коньяків Moët Hennessy, сумочок Louis Vuitton, парфумів Guerlain, годинників TAG Heuer, біжутерії Bulgari. Засновник LVMH Group Бернар Арно є ще й одним із найбільших колекціонерів та знавців мистецтва XX століття. Отак валізи Rimowa опинилися в добірному товаристві найпопулярніших люксових товарів.
Років 10 тому я купив собі невелику валізу Rimowa, яку можна брати в салон літака і яка супроводила мене в моїх хоч і коротких, але частих європейських подорожах. Про переваги моєї елегантної, а до того ж незношуваної валізки я розповідати не буду, але повірте мені на слово: вона була варта своєї чималої ціни.
Відколи я знову оселився в Торонто, а мої поїздки, колись короткі й часті, стали рідшими, зате довшими, алюмінієва валізка відпочиває в комірчині під сходами. Якось моя донька Оля, що часто подорожує й потребує доброї та міцної валізи, відвідавши нас, оглянула її. Відтоді моя валіза подорожує з Олею і вона пізнає її переваги та досконалу якість.
Цієї зими донька знову відвідала нас на Різдвяні свята й під час якогось спільного шопінгу цілком несподівано натрапила на гарну, зручну та елегантну валізу Rimowa за дуже привабливою ціною (на 40% дешевше від початкової вартості, хоча за цю «знижену» ціну можна купити три пристойні валізи від інших компаній). Довго не замислюючись, купила її, і вона виявилася дуже сучасною, бо серед різних зручностей мала ще й систему e-tag. Це електронний ярлик, що дає змогу не тільки відправляти валізу з дому, а й стежити за кожним її пересуванням у трансконтинентальних подорожах. Інакше кажучи, валізу неможливо не тільки знищити, а й загубити. А втім, тут з’явилося одне «але». Валіза виявилася трохи завеликою для подорожей у туристичному класі з лімітом багажу 23 кг. У ній легко поміщалися 32 кг, дозволені для бізнес-класу. Отже, виникла проблема. Лишити її собі й почати подорожувати так, як личить власникові валізи Rimowa бізнес-класу, повернути в магазин (хоч у цьому не було б потреби, бо з’ясувалося, що серед наших знайомих кілька були готові взяти новісіньку валізу з електронною системою e-tag) чи пошукати трохи меншу, у яку вміщатимуться 23 кг, дозволені в економ-класі. Обрали третій варіант і 13 січня, в останній день старого року за юліанським календарем, відвідали кілька магазинів мережі TJX, де Оля купила валізу. Після чудового недільного родинного обіду в перському ресторані на Коледж-стрит ми рушили на пошуки «молодшої» сестри нашої дебелої валізи Rimowa бізнес-класу. Через три години, за які встигли відвідати сім магазинів мережі TJX, ми відмовилися від дальших пошуків. Телефонні дзвінки до магазинів не дали результату, бо для більшості продавців назва Rimowa не сповіщала нічого або ж сповіщала дуже мало, тож вони про всяк випадок відповідали, що в них такої валізи немає і, мабуть, не було. Зрештою нам пощастило поспілкуватися з місцевим менеджером мережі TJX, і він повідомив, що в їхніх магазинах було 10 валіз, але всі продали ще в перший день. Що ж, ми пораділи, що донька стала власницею культової валізи Rimowa, цього мерседеса, а може, і ролс-ройса серед валіз.
Читайте також: Горила
Оля завтра повертається до Європи і до ранку має час вирішити, чи лишити валізу собі, чи розстатися з нею. Адже якщо лишити, то доведеться, напевне, літати вже бізнес-класом або ж не напихати валізу вщерть, щоб не перевищити ліміт 23 кг. Ось такі проблеми постають перед людьми, які цінують гарний дизайн, добрий смак і німецьку якість. А ціна? Що ж, це суто випадкова вартість тих трьох елементів, навіть якщо й нижча від первісної на 40%. Зрештою, як любив примовляти мій батько й Олин дідусь, «у Львові кажуть, що дешеве м’ясо їдять пси, а абиякі товари можуть собі дозволити лише заможні люди».
З Новим роком вас, знавці гарних, а до того ж корисних речей!