«Звернення Верховної Ради до Європейського Союзу щодо пришвидшення підписання угоди про асоціацію, звісно, має право на існування, навіть не враховуючи те, що вона, відверто кажучи, не дуже вичитана і деякі моменти викликають сумніви, зокрема, доручення Кабінету Міністрів забезпечити проведення вільних і чесних виборів до Верховної Ради. Кабмін, згідно зі своїми повноваженнями, може лише забезпечити фінансування, але не втручатися у виборчий процес. Це питання належить до компетенції Центральної виборчої комісії. Крім цього, існують моменти у цій заяві, які за формою дещо дисонують, виглядають як певні заклики, декларації і вибиваються із суті політико-правового документу», – зазначив експерт.
За словами Чалого, попри все це в документі також не відображений «консенсусний погляд всього українського політикуму і навіть Верховної Ради, тому що думки опозиції, яка в принципі підтримує ті ж заклики, не були враховані взагалі».
«Стосовно пунктів звернення – вони повторюють те, що повинен робити президент, Верховна Рада і Кабмін, відповідно до прийнятих вже документів. Тобто у документі немає нічого нового», – зазначив він.
Щодо впливу прийнятого Радою звернення на позицію Євросоюзу, то експерт вважає, що депутати не дали в документі відповіді на питання, які стоять на шляху до підписання угоди між Україною і ЄС.
«Звернення абсолютно не містить відповіді на ті питання, які власне ставить Європейський Союз як проблеми до швидкого просування до підписання угоди про асоціацію. Заклик перейти до наступної стадії виконання угоди, викладені у прийнятому Радою документі, зокрема, використовуючи діючу норму в договорі про функціонування Європейського Союзу, що передбачає вводити зону вільної торгівлі, не очікуючи ратифікації національними парламентами, викликає питання. Хоч Євросоюз може підтримати таку пропозицію, але проблема полягає в тому, що для цього треба підписати угоду. А за цим – вирішення питання проведення чесних прозорих виборів, допуску до політичного процесу опозиції, яка перебуває за гратами. Ці питання не вирішені, тому будь-які такі заяви тільки можуть сприйматись як спроба в майбутньому пояснити, чому Україна пішла не на Захід, а на Схід своїх євроінтеграційних процесів», – відзначив Чалий.
«Я вважаю, що якби паралельно відбувались процеси для виправлення ситуації всередині України, то така заява (але більш широка – з опозиційною думкою) була б доповнюючим інструментом. Проте при відсутності дій всередині країни вона фактично буде мати, на мій погляд, нульовий вплив на рішення Європейського Союзу», – додав він.
Натоміть позитивним, на думку експерта, є те, що у прийнятому зверненні до ЄС містяться доручення виконавчим структурам української влади, наприклад, Кабінету Міністрів, зокрема щодо належного і повного виконання порядку денного асоціації між Україною і ЄС, фінансування цих заходів тощо.
Водночас щодо парафування угоди про асоціацію між ЄС та Україною, запланованого на 30 березня, Чалий заявив:
«Парафування на сьогодні немає певних кардинальних змін. Планується технічне рішення на рівні переговорних делегацій, як це й планувалось впродовж останнього місяця. Це питання сьогодні дійсно важливе, втім, виникає чимало додаткових проблем, які відтерміновують підписання угоди про асоціацію. А отже, треба концентруватись не на питанні парафування, а орієнтуватись на ті стадії, коли цей документ матиме вплив. А це буде тільки з моменту підписання, коли сторони беруть зобов’язання не робити кроків, які йдуть врозріз з основами угоди, до моменту її ратифікації», – зауважив Чалий.