Як зауважує експерт, ще ніколи не поставало питання про відміну саміту Україна-ЄС.
«Так, були складні моменти, коли навіть президент Кучма був розташований за іншим алфавітом, але так щоби скасовувались саміти в Україні такого не було. Тому, на жаль, це констатація неподоланої кризи довіри, що існує саме у керівництва України. І, на жаль, спілкування з представниками ЄС з одного боку, а з іншого – зважаючи на реакцію офіційних українських високопосадовців під час Ялтинської європейської стратегії дають підстави говорити, що змін в такій ситуації в найближчий період не буде», – заявив Чалий.
«Тобто сьогодні українська євроінтеграція фактично не має, на мій погляд, перспектив нового розвитку в найближчі роки», – уточнив він.
Чалий вважає, що питання не в тому, коли відбудеться саміт Україна-ЄС, а в тому, які питання обговорюватимуться під час цього заходу.
«З одного боку в Україні є певні просування по секторальній взаємодії, досягнення, які відбулися після попередньої багаторічної роботи, це технічні питання як результат роботи багатьох років різними урядами тощо. І тепер фактично робота і влади, і опозиції, і громадянського суспільства, і бізнесу, стає заручником позиції дуже вузького кола осіб, які по суті не притримуються логіки і закликів в цілому громадянського суспільства», – зауважив експерт.
За його словами, саміт Україна-ЄС має значення як елемент інституційного механізму взаємодії України і ЄС.
«Він дійсно є важливим з точки зору подальших дій виконавчих, бюрократичних структур в Україні і ЄС. Цей захід важливий, щоби не пробуксовувала така інституційна машина співпраці. Сьогодні, на мій погляд, в Україні цей інституційний механізм дещо розбалансований і незрозуміло, хто є ключовими фігурами, які були б відповідальні за євроінтеграційні напрями», – зазначає він.
Зважаючи на результати проведення форуму в Ялті, Чалий не бачить бажання українських високопосадовців виконувати умови, озвучені представниками ЄС щодо можливості проведення саміту Україна-ЄС цього року.
«В Ялті відбувся такий міні-саміт. І він показав, що немає що відповісти по суті керівникам держави на питання представників ЄС», – додав він.
Ялтинський саміт, за словами Чалого, також засвідчив, що «обговорювати Україну стає набагато складніше».
«Проблема полягає в тому, якщо на інші питання були відповіді, які прозвучали достатньо переконливо і в виступах прем’єра Туреччини Ердогана, і Кондолізи Райс, і Гордона Брауна, і російських представників… Однак, я не можу сказати, що ці виступи були направлені на розуміння українського питання… Тобто, на жаль, обговорювати Україну стає набагато складніше», – зазначає Чалий.
Експерт погоджується з думкою президента Польщі Олександр Кваснєвського, який сказав, що «він з роками більше розуміє українську мову, але все менше розуміє, що відбувається в Україні».
«Таке розчарування, фрустрація, ситуація, коли діагноз поставлений, але не видно виходу, – це було, на мій погляд, основним враженням зарубіжних партнерів щодо того, що відбувається в Україні. Якщо раніше у них були певні ілюзії, що чинна влада може скоригувати свою позицію, то я думаю, ці ілюзії мають остаточно зникнути. Хоча попри це надія на Україну все таки покладається», – каже Чалий.