Україна отримала нового Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. На зміну Ніні Карпачовій, яка займала цю посаду впродовж 14 років, прийшла урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Валерія Лутковська, яку вважають ставленицею очільника Мін’юсту Олександра Лавриновича.
Лутковська стала омбудсменом лише з другої спроби – спочатку її підтримали лише 212 нардепів. Оскільки голосування було таємним, достеменно встановити, хто порушив партійну дисципліну і не підтримав схвалену «нагорі» кандидатуру, неможливо. Однак в кулуарах подейкували, що не проголосували за Лутковську регіонами орієнтовані на Ріната Ахметова, група «ЄДАПС» на чолі з Василем Грицаком, який має давній конфлікт з Лавриновичем через біометричні паспорти, а також литвинівці, які пообіцяли Карпачовій все ж таки протиснути її кандидатуру на чергову каденцію. За чутками, після провального голосування в середовищі парламентської більшості була проведена жорстка «роз’яснювальна робота», яка і принесли свої плоди – за кандидатуру Лутковської проголосували 252 депутати. Однак формально вона ще не стала омбудсменом – обурені подіями в Качанівській колонії опозиціонери заблокували трибуну та завадили їй скласти присягу. Але офіційний вступ на посаду нового омбудсмена – справа недалекого часу, адже тижнями тримати трибуну в облозі опозиція навряд чи зможе.
Тижню вдалося поспілкуватися з Лутковською через кілька хвилин після її призначення.
У.Т.: Валеріє Володимирівно, чому, на вашу думку, вас обрали не з першого разу?
– Мені важко відповісти. Я погодилась балотуватися вдруге тому, що в перший раз було 212 голосів, і я подумала, що це непогана заявка на успіх. Але я не знаю, які були політичні розклади в парламенті. Я справді абсолютно аполітичний чиновник.
У.Т.: Тобто ви нічого не чули про ті розборки, які, за чутками, мали місце в депутатській фракцій Партії регіонів одразу після того провального голосування?
– Ні, я нічого не знаю. Я не втручалась ні в що, не лобіювала свою кандидатуру, останній тиждень я взагалі була за межами України.
У.Т.: Балотування на посаду омбудсмена було вашою персональною ініціативою чи хтось вам це запропонував?
– Це була група нардепів-регіоналів, вперше ця ідея прозвучала від Олександра Єфремова.
У.Т.: Як ви поясните оприлюднення нардепом Юрієм Кармазіним інформації про приховування вами своїх доходів ?
– Я вважаю, що так. Я в ясному розумі і знаю, що останні чотири роки я їжджу однією машиною, тому є велика кількість свідків. І нічого я не продавала. Крім того, задекларувати 33 тисячі гривень, про які казав Кармазін, – невелика проблема… Звісно, я зараз спробую дізнатись, звідки така інформація з’явилась.
У.Т.: Когось підозрюєте?
– Ні, абсолютно.
У.Т.: Якщо ви отримаєте докази, що це був чорний піар проти вас, ви будете подавати до суду, щоб відстояти свою репутацію?
– У цьому випадку на заваді зверненню до суду стануть стандарти Європейського суду з прав людини. Відповідно до них, якщо особа хоче повністю захистити своє приватне життя, не має висуватись на публічні посади. Якщо вона пішла на публічні посади, вона має бути готовою до критики, негативної інформації тощо.
У.Т.: Вам не буде заважати те, що значна частина народних депутатів, судячи з обговорення вашої кандидатури в сесійній залі, вкрай критично ставиться до вас як омбудсмена буквально з момент призначення?
– Велика помилка, яка мала місце десь в 2007 році, – те, що посада омбудсмена стала політичною. А омбудсмен має займатися захистом всіх, незалежно від їхніх політичних поглядів. Мій орієнтир – зробити посаду омбудсмена абсолютно аполітичною. І я знаю, що мені вдасться це робити.
У.Т.: Ви могли б оцінити багаторічну діяльність вашої попередниці на посаді Ніни Карпачової?
– Поки що мені важко сказати, що їй вдалось, що не вдалось. Я бачу своїм важливим завданням активізувати та згуртувати довкола себе правозахисне середовище, яке має бути однодумцем з омбудсменом.
У.Т.: Ви, як омбудсмен, можете сказати: в Україні є політичні в’язні?
– Для того, щоб відповісти на це питання, мені треба з’ясувати певні обставини. На сьогодні те, що я знаю, я знаю зі ЗМІ, які, погодьтесь, інколи подають інформацію досить заангажовано.
У.Т.: Однак нещодавно у Страсбурзі ви брали безпосередню участь у слуханнях справи Луценка. Тому не можна казати, що ви володієте темою винятково з повідомлень ЗМІ.
– В тій справі, яка розглядалась в Страсбурзі, була одна особливість. Заява пана Луценка стосувалась короткого періоду часу: від 26 грудня 2010 року до 5 січня 2011 року (проміжок часу між арештом Юрія Луценка та розглядом його апеляції на арешт – Ред.). Говорити, що за цей короткий час це тримання під вартою вплинуло на можливу участь Луценка у виборах, про що говорилося в його заяві, досить важко. Щодо подальших подій – їх треба аналізувати.
У.Т.: Ваша попередниця пані Карпачова неодноразово відвідувала у Юлію Тимошенко та Юрія Луценка, інших посадовців колишнього уряду, які опинились за ґратами. Ви продовжуватимете таку практику?
– Обов’язково, як і інших в’язнів. Тим більше, в Україні досі не створено національний превентивний механізм – систему постійних відвідувань усіх місць несвободи (СІЗО, ізолятори тимчасового тримання, гауптвахти, психдиспансери тощо). І в Україні потрібно впровадити механізм «Омбудсмен плюс», коли обмудсмен бере на себе функції цього превентивного механізму, щоб запобігти будь-яким порушенням прав людини. Якщо законодавчим шляхом на омбудсмена буде покладено такі функції, він буде зобов’язаний відвідувати зокрема і Качанівську колонію, і Лукянівський СІЗО, і реагувати на такі фільми, як фільм Костянтина Усова тощо.
У.Т.: Ви як омбудсмен, будете приділяти особливу увагу колишнім високопосадовцям: Тимошенко, Луценку, Іващенку тощо, враховуючи суспільний резонанс та офіційну позицію європейських структур по цим персонам?
– Увага буде приділена і цим особам також. Але політичне має залишитись політикам, людське має залишитись омбудсмену. Я обов’язково відвідаю всіх цих осіб, але мені дуже не хотілось би, щоб посада омбудсмена політизувалася через те, що він відвідуватиме винятково за політичних в’язнів. Є ще величезна кількість людей, яка знаходиться в гірших, в абсолютно жахливих умовах.
У.Т.: Тобто специфічної уваги вищеназваним особами ви приділяти не будете?
– Життя покаже. Буквально зараз, поки ми з вами розмовляємо, з’явилася інформація, яка, безумовно, потребує перевірки (інтерв’ю записувалось в той час, коли нардепи від опозиції заблокували парламентську трибуну і виголосили заяву про побиття Юлії Тимошенко в Качанівській колонії – Ред)
У.Т.: Ви можете назвати свої перші кроки по покращенню становища ув’язнених в Україні?
– Поки що не можу назвати перші кроки. Ця проблема надто комплексна, справа не лише у фінансах, є й питання ставлення персоналу до ув’язнених, психологічної підготовки персоналу тощо.
У.Т.: За час вашої каденції омбудсменом можна буде вивести становище ув’язнених на цивілізований європейський рівень?
– Це потрібно зробити. Якщо держава хоче вважатись правовою, вона повинна приділяти цьому увагу. Звичайно, будувати нові СІЗО, оскільки існуючі переповнені, коли не вистачає грошей на нові школи і дитсадки, занадто цинічно. Однак держава вимушена буде приділяти цьому особливу увагу.