Такі заяви Іванішвілі озвучує попри накопичений величезний фактичний матеріал, який доводить, що російська окупація передувала воєнній фазі конфлікту, а не навпаки.
Крім того, під час женевських переговорів із сепаратистами та РФ грузинські дипломати на вимогу свого уряду поступово здають усі ключові позиції. Зокрема, виводять за дужки всі теми, які не подобаються Путіну, як, наприклад, визнання територіальної цілісності, вимога повернення біженців у свої домівки, натомість радо погоджуються на симулякри «дружби» і «врегулювання», як-от повернення на російський ринок вод, вина і… петрушки. Причому обсяги того повернення жалюгідні, жодного вирішального впливу на економіку це не дасть, однак деморалізацію в суспільстві збільшує.
Детальніше читайте у статті «Сонце для Тбілісі знову сходить із Півночі» в журналі «Український тиждень» №28