Які головні напрями роботи Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МОУ) ви можете окреслити сьогодні?
— Звичайно, зрозуміло, який саме напрям для нас зараз ключовий. Це постійне добування розвідданих щодо російської агресії на Донбасі та в Криму. Становить інтерес чисельність підрозділів, їхнє озброєння, системи управління й завдання. Ми збираємо докази безпосередньої участі кадрових військових РФ у конфлікті. Йдеться як про новітні зразки озброєння та військової техніки, що їх Москва випробує в Україні, ніби на полігоні, так і про встановлення осіб, причетних до вербування бойовиків, постачання озброєння та боєприпасів, підготовки або командування терористичними силами «ДНР-ЛНР». Наприклад, ми ідентифікували полковника ЗС РФ Бушуєва, який командував так званою 7-ю окремою мотострілецькою бригадою терористичних сил. До свого відрядження в Україну він був на посаді начальника штабу, заступника командира 83-ї окремої десантно-штурмової бригади, яка дислокується в місті Уссурійськ, що в Приморському краї Росії. І таких «відпускників» ми змогли знайти багато, дані про них викладені для вільного доступу на нашому сайті. Це відповідь на відоме твердження «их там нет» російського керівництва про те, що їхніх підрозділів немає на Донбасі.
Ця інформація поповнює доказову базу для Гаазького Міжнародного суду ООН в позові України проти Росії. Уперше така держава обвинувачується в підтримці терористів. Завдяки, зокрема, і нашим даним українське керівництво змогло донести до зарубіжних партнерів реальну картинку подій на Сході країни. Можу зазначити з власного досвіду: ще у 2015 році в штаб-квартирі НАТО та різних структурах Євросоюзу до мене особисто підходили й питали, чи правда, що на Донбасі присутні російські військові. Європейські політики не могли звикнути до того, що російське керівництво відверто бреше. Але ми презентували наші дані й переконали їх у тому, що це не громадянська війна чи локальний конфлікт, а прихована агресія з боку РФ. Одним із результатів такої роз’яснювальної роботи є послідовне продовження економічних санкцій проти Кремля. Водночас ми не лише працюємо над виявленням Збройних сил РФ, а, що важливіше, робимо прогнози для керівництва України щодо подальших кроків агресора.
Наскільки реально, на ваш погляд, прогнозувати поведінку Путіна та російських військових?
— Так, справді, Кремль діє доволі непередбачувано. Але, як військові, ми розуміємо, що жодна масштабна операція не може відбутися без попередніх планування та підготовки. Саме ці речі ми відстежуємо. Бачимо, що на сьогодні Росія не змогла досягнути своєї стратегічної мети, а саме повного повернення України під свій контроль. Але поки що від цих планів у Кремлі не відмовилися, тому нам украй важливо не допустити повторення подій 2014 року.
За чим ГУР МОУ спостерігає крім АТО та дій РФ?
— Ми не залишаємо без уваги й інші сфери. Їх багато, усі вони визначені відповідним законодавством. Серед них ключовими є підтримка національних інтересів у воєнній, воєнно-політичній, воєнно-економічній і науково-технічній сферах. На світовій арені ГУР МОУ підтримує боротьбу з міжнародною організованою злочинністю й тероризмом. Долучаємося й до миротворчої діяльності.
Як ви оцінюєте рівень міжнародної співпраці? Чи отримує Головне управління розвідки МО України допомогу від зарубіжних партнерів?
— Розвиток співпраці зі спеціальними службами країн-партнерів є одним із головних напрямів нашої діяльності. У межах спеціальних програм наші партнери надають значну допомогу ГУР МОУ. Насамперед це консультації щодо реформування, ми переходимо на стандарти НАТО, у планах до 2020 року повна сумісність із військами Альянсу та готовність виконувати завдання разом. Відповідні вимоги містяться в Стратегічному оборонному бюлетені України та Національній розвідувальній програмі на 2016–2020 роки.
Читайте також: Олександр Федорченко (Брест): «У тилу зараз проблем не менше, ніж на фронті»
Це дуже важливий момент, адже вперше в історії ГУР МОУ ми плануємо вести інформаційно-аналітичну роботу спільно з нашими зарубіжними колегами у структурах штабу НАТО. Обробляти разом наші дані й ті, які має Альянс, оцінювати й готувати рекомендації для українського керівництва та країн-партнерів. А це, зі свого боку, вимагає нових навичок, нових підходів, іншого мислення та, звичайно, високого рівня володіння іноземними мовами. Розроблена програма підготовки, яка включає додаткове навчання наших офіцерів, вивчення процедур і нормативних документів Альянсу. А головне — проведення спільних тренувань. Умовно кажучи, це інтеграція до НАТО навіть без обов’язкового членства в організації.
Іншим напрямом допомоги є надання партнерами певних технічних засобів. Бойові дії проти такого потужного у військовому розумінні противника, яким є Росія, вимагають розвитку всієї української системи військової розвідки. Наші підрозділи повинні мати найкращі й надсучасні зразки обладнання. Тому ведеться активна робота щодо оснащення на всіх рівнях — від приладів нічного бачення для бійців наших підрозділів до серйозніших розвідувальних засобів, які дають змогу виявляти переміщення ворожої техніки або підготовку до активних дій.
Крім того, є суттєвий обмін інформацією. Раніше, до початку російської збройної агресії проти України, ми теж мали діалог із нашими зарубіжними партнерами, але це стосувалося дуже обмеженого переліку питань. Насамперед це були дані щодо можливих загроз міжнародним миротворчим контингентам, а також діяльність терористичних організацій. Зараз маємо значне посилення роботи з партнерами. До того ж цей обмін розвідданими та досвідом зараз корисний для обох сторін.
Читайте також: Ярослав Межений: кримінальну ситуацію в зоні АТО вдалось стабілізувати
Нам важливо дістати знання від іноземних колег, адже вони мають безцінний досвід, досить згадати Ірак та Афганістан. Але й наші розвідники можуть багато чого навчити самих американців, які вже доволі давно не протистояли противнику такого рівня, як Російська Федерація.
Як організована співпраця ГУР МО України з іншими силовими відомствами?
— Хочу зауважити, що з початком агресії з боку РФ проти нашої держави кардинально змінилася вся система взаємодії розвідувальних органів України. На сьогодні ми маємо єдине інформаційне поле, обмінюємося розвідданими з іншими відомствами. У межах Об’єднаного комітету з питань розвідувальної діяльності при президентові України готуємо спільні оцінки з найактуальніших питань, які стосуються національної безпеки держави. Зараз створюється об’єднана інформаційна система розвідувальних органів, вона дасть змогу нам краще координувати
зусилля.
За кілька років до початку агресії РФ проти нашої держави ГУР МО України робило попередження про таку загрозу. Утім, як виявилося пізніше, колишнє державне керівництво не було зацікавлене в адекватному реагуванні на ці попередження. Як ви можете оцінити поточну взаємодію з новою владою?
— З огляду на специфіку нашої роботи розкривати деталі взаємодії з керівництвом країни також неможливо. Але можу сказати, що ми значно збільшили кількість інформаційних документів, які надаються зараз зацікавленим органам влади. Просто для порівняння: у 2016-му відправили в півтора раза більше аналітики, ніж у попередньому році. Тож бачимо інтерес керівництва держави до наших даних. Одна з головних тем наших документів — це викриття подальших намірів противника щодо продовження гібридної агресії проти України.
Читайте також: Ярослав Руденко: «Прифронтовий Торецьк — важке місто з багатьох причин»
Новий напрям роботи, який було розпочато нещодавно, — підготовка щоденних брифінгів із найважливіших питань розвитку воєнно-політичної та воєнно-стратегічної ситуації довкола нашої країни. Такі брифінги допомагають бути в курсі подій та ухвалювати рішення військовим і політикам.
Які головні загрози Україні ви можете назвати?
— На сьогодні одним із головних джерел загроз нашій країні залишається Росія. Небезпеку становить розгортання нових і нарощування наявних підрозділів Збройних сил РФ у безпосередній близькості до державного кордону України. Ми й далі фіксуємо формування нових військових частин і з’єднань, перекидання техніки й особового складу. Цікава деталь: у деякі підрозділи командирами призначають офіцерів, які мають досвід ведення бойових дій на Донбасі проти українських сил. Мілітаризується окупований Крим. На півострові крім звичайного озброєння є потенційна можливість розгортання тактичної ядерної зброї. Певне занепокоєння спричиняє і присутність російських військових у Придністровському регіоні Республіки Молдова. Цей контингент за необхідності може бути використаний для дестабілізації ситуації в південних регіонах України. Тому наше завдання — вчасно викрити будь-які зміни в боєготовності російських підрозділів і визначити їхню мету. Останнім часом більшої актуальності набули ризики проведення кібератак проти України. Із військового погляду для хакерів може бути цікавим виведення з ладу мереж зв’язку штабів і командувань ЗСУ, а також втручання в системи управління озброєнням.
Крім того, досі залишаються актуальними й навіть посилюються глобальні проблеми. Це і міжнародний тероризм, і розповсюдження зброї масового ураження, і виникнення регіональних конфліктів у різних куточках планети.